стрічка

Що чекає на тверді побутові відходи в Україні: реформи, складнощі та перспективи

22 Червня 2022, 17:03
Що чекає на тверді побутові відходи в Україні: реформи, складнощі та перспективи 2224
Що чекає на тверді побутові відходи в Україні: реформи, складнощі та перспективи

В Україні досі використовується застарілий метод поводження з відходами – захоронення. 94% всіх побутових відходів, як і за радянських часів відвозяться на полігони і звалища. Роздільне збирання в країні присутнє лише у вигляді окремих ініціатив, а рівень перероблення відходів становить менше ніж 5%. 

Управління твердими побутовими відходами в Україні потребує реформування та вдосконалення. Особливо гострим питання стало з початку російської агресії та воєнних дій в Україні. Тому його виносять на громадські обговорення та вирішують на державному законодавчому рівні. 

Нагадуємо, що експерти стверджують, що поки про повноцінний контроль твердих побутових відходів в Україні, неможливо, та все ж багато зусиль вже докладено, тому перспектива реформування зростає з кожним днем.

Саме такому питанню експерти присвятили тему онлайн-дискусії «Друге читання Закону «Про управління відходами» – що чекає на тверді побутові відходи?». 

Провели захід міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» спільно з виданням «Еко.Район».

В законопроєкт внесли 1600 правок

Як розповів під час заходу голова Комітету з питань екополітики та природокористування ВРУ Олег Бондаренко, перші версії закону «Про управління відходами» беруть початок в 2021 році. Починався цей процес дуже важко, працювала робоча група де було десь 300 людей. 

«Маємо надію, що зараз знаходимось на старті фіналу і знаходимся на завершенні рамквого закону, який дасть можливість зробити важливі кроки в розробці нормативних актів і в спеціальних проєктах законів по тим чи іншим видам відходів. Хотів подякувати за терпіння і величезну роботу, яку провели експертна спільнота (громадськість, науковці, міністерства та виконавча влад, бізнес)», – наголосив експерт.

Якщо враховувати  той факт, що закон так давно готують, то це свідчить про те, що він не відірваний від нагальних потреб і доволі добре опрацьований, адже кілька разів змінювали текст. Робили це свідомо. Чітко розуміли, що він має відповідати євро директивам, вимогам нашого законодавства.

Навколо цього законопроєкту є і детективні історії, є і скандали. Ця тема викликає і хвилювання і супротив. Існує багато вигадок та такого, що свідомо намагаються донести до тих, хто буде вирішувати долю законопроєкту – громадськості.

«Зараз законопроєкт на фінальній стадії розгляду головним юридичним управлінням Верховної ради України. Ми не ігнорували зауваження головного управління, адже там є фахівці, робота яких потребує досконалого знання законодавства і тексту законопроєкту. На жаль, часу буде небагато, попередньо ставимо законопроєкт на розгляд комітету. Є точкові зауваження, які опрацюємо. Законопроєкт підтримує Міністерство захисту довкілля і мінрегіону, міністерство розвитку громад, конгрес регіональної місцевої влади, декілька бізнес-асоціацій, Асоціацію міст України», – додав спікер.

Читайте також: Лісова галузь в умовах війни. Чого чекати і чого боятися?

Стосовно правок, то їх було понад 1600. Їх не відкидали за особистими підставами, був експертний склад, якщо не враховували, то лиш для того, щоб законопроєкт був виважений, якісний та щоб відповідав логіці законодавства та євро директивам.

«Ще чотири законопроєкти знаходяться на стадії розробки в тому порядку, в якому потребує наша країна: «Відходи, тари, упаковки», «Відходи видобувної галузі». Два законопроєкти, які знаходяться у Верховній Ради і мають бути доопрацьовані: «Відходи електронно-електричного обладнання» і «Батерейки-акумулятори». Їх би мали ухвалити в цьому році, сподіваюсь на підтримку. Це буде величезна перемога, а в 2023 рік увійдемо з зовсім іншим законодавством», – додає Олег Бондаренко.

Він зазначає, що цей законопроєкт має почати працювати, потрібно закласти всі підстави, щоб система зафункціонувала.

Закони не можливо змінюватися щомісяця

 Ще одна учасниця онлайн дискусії директорка Департаменту з поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Олена Колтик розповіла, що відходи – один з великих блоків екології, які передбачають проведення по угоді з Євро Союзом трьох директив. Багато часу витратили на їх обговорення. Без нового законодавства, зміни запровадити не можливо. 

«Багато років в Україні відсутня класифікація небезпечних відходів, у нас понад шість років не має процедури видачі дозволів через обмеженість чинного законодавства. Терміново потрібно прийняти рамковий закон. Міністерство розпочало розробку нормативних актів, зокрема класифікатора відходів. Допоможе визначати небезпечні відходи під час бойових дій та завдану шкоду від російських солдатів. Не має часу на дискусії та затягування. Якщо щось не допрацьювали, то все ще можна зробити краще», – наголосила спікерка.

Є певні нерозуміння експертів громадськості, адже закон встановлює певні верхні межі до чинного законодавства. Закони не повинні змінюватися щомісяця, на відміну від законних актів, в які простіше вносити директиви. Процедуру внесення правок ніхто не відміняв, всі моменти враховують.

 Усі ліцензії та дозволи заноситимуть в окрему електронну базу

Представниця міжеародної благодійної організації «Екологія-право-людина» Ольга Мелень-Забрамна також долучилася до заходу.

Розповіла, що для її організації дуже важливо, щоб дозвільні системи були якісно прописані і забезпечували захист навколишнього середовища.

Дозвільна система в сфері поводження з відходами полягає в тому, що передбачено існування дозволу на здійснення операцій оброблення відходів, залишилося ліцензування діяльності такого управління. 

«В законопроєкті передбачено, що видачу дозволів буде здійснювати новостворений центральний орган виконавчої влади, який займається реалізацією політики в сфері управління відходами. Його ще немає, але він передбачений. Сподіваємось, що він буде створений і запрацює, тому що Міндовкіллю буде важко справитися з таким напливом заявок на отримання дозволу. Він повинен бути безстроковим, крім дозволів, які матимуть термін і цей термін співпадатиме з часом експлуатації полігону», – наголосила спікерка.

Читайте також: Як не втратити перлини Карпат: цінні гірські території Свидовець і Боржава

Виникатимуть питання, що робити з діючим суб’єктом господарювання, який займається обробленням відходів чи потрібно отримувати дозвіл. У положеннях вказано, що діючі суб’єкти господарювання, які експлуатують певні суб’єкти оброблення відходів повинні отримати такий дозвіл ( на це потрібно 1,5 – 2 роки).

Дуже важливо, щоб дозвільний орган знав і перевіряв наявну технічну базу. Також повинні подавати дані про назву, код відходів, склад, обсяги, які повинні оброблятися, також потрібно подати документ про визначення відповідальних осіб в сфері поводження з відходами і висновок з оцінки сфери довкілля, який повинен бути позитивним про допустимість певного план діяльності.

«Якщо суб’єкти господарювання будуть просити дозвіл про експлуатацію полігону, то треба ще додатково подати дозвіл про характеристику гідрологічних характеристик з місця проведення діяльності, дані про експлуатацію полігону, проєкт його рекультивації. Якщо буде проводитися термічна обробка (спалювання) відходів, то треба буде надати план моніторингу об’єктів», – продовжила Ольга Мелень-Забрамна.

Важливою підставою відмови Міндовкілля видавати дозволи може бути виявлення недостовірностей, коли буде відсутній висновок про недопустимість діяльності. Також, якщо виявлять відсутність матеріальної бази чи недопущення працівників державних контролюючих органів до перевірки. Такий випадок був навіть на Львівщині, на Грибовицькому сміттєсховищі. Адже туди багато років не допускали працівників екологічної інспекції. Вони через суд добивалися дозволу на перевірку. 

Анулювати дозвіл можуть тоді, коли виявлять недостовірну інформацію чи припис про порушення законної діяльності. Також, якщо не подають щоквартальні звіти про дотримання умов діяльності. 

Тут важливо також, щоб в самому дозволі було прописано умови і показники та щоб все це було зафіксовано в документі.

«Важливим також є дозвільний інструмент, який стосувався неналежного поводження з небезпечними відходами. Найбільшою проблемою ліцензування було те, що Міністерство видавало їх без перевірки технічної бази суб’єктів господарювання. Сподіваємось, що питання виправлять. Новим є також те, що ліцензування передбачене на комплекс операцій, збирання, оброблення небезпечних відходів. Або ж збирання і зберігання відходів для їх експорту з метою оброблення та зберігання. Словом, розуміємо, що на сьогодні батерейки нема де переробляти. Тому є випадки, коли їх експлуатують за кордон для того, щоб там видалили чи обробити. Для такого випадку передбачене окреме ліцензування», – продовжила спікерка.

Важливим є те, що всі ліцензії та дозволи заноситимуть в окрему електронну базу – інформаційна система управління відходами, вона буде складатися з відкритих баз даних різних реєстрів, доступ повинен бути відкритим. 

Органи місцевої влади уповноважені укладати договори з організаціями розширення виробника

Ще одна спікерка заходу, експертка з питань поводження з відходами Тетяна Омельяненко зазначила, що зараз в Україні позбуваються зайвої централізації у поводженні з побутовими відходами. Це проявляється в тому, що як і раніше за місцевими органами влади залишається повноваження надавати послуги управління відходами, які включають в себе операції перевезення, відновлення та видалення.

При цьому до повноважень Мінрегіону належить порядок визначення виконавця послуг з вивезення і збирання відходів таким чином, яка буде прописано в підзаконці. Щодо обрання перевізника, то правила розробляються на основі проведення курсу місцевими органами влади. Щодо послуг  відновлення і видалення, то ці об’єкти визначаються регіональними планами управління побутовими відходами.

«Якщо ми говоримо про відносини між споживачем та надавачем послуг, то є суб’єкти господарювання, які надають послуги з управління відходами для того, щоб спростити механізм взаємодії між об’єктами місцевих органів влади, запропонували створити таку одиницю як адміністратор. Він не може безпосередньо надавати послуги перевезення чи інші. Тому у нього не буде можливості накопичувати кошти, купувати нові сміттєвози і стати монополістом на ринку», – додала Тетяна Омельяненко.

Якщо уважно подивитися умови закону, то видно, що основна функція адміністратора є збирання плати з населення, контроль договорів та якісне надання послуг.

Читайте також: Заповідні території під час війни. Відновити міста буде простіше, ніж природу

Зараз є побоювання, чи буде адміністратор переказувати кошти компаніям, якщо буде заборгованість від населення. Ці питання, на жаль, не можуть врегулювати в законі, але це можна прописати в підзаконці і все це правильно визначити. 

Органи місцевої влади уповноважені укладати договори з організаціями розширення виробника. Це великий плюс, тому що це дає більш детальний опис та надає механізм взаємодії. За адміністратором залишається розрахунок середньозваженого ринку на послуги.

Коли утворювач відходів передає їх у систему управління відходами і власниками стає територіальна громада, то вона розпоряджається, вибирає підрядника і укладає відповідні угоди.

 «Обсяг роздільного збирання у нас провалився»

Як зазначив під час дискусії експерт з практики управління відходами проєкту АПЕНА3 Олександр Ігнатенко, в Україні повністю вибудують модель законів з європейською спільнотою. 

«Коли пишуть про полігони, то хочу заначити, що в нас з 2014 року вся країна – один військовий полігон. Проєкти по переробці відходів призупиняються через війну. На сьогодні можемо самостійно розвивати до певної межі роздільне збирання побутових відходів і малий та середні бізнес – це переробка відходів. У нас відкривається розширена відповідальність виробників. На сьогодні це запустить фінасовий інструмент, який дасть кошти для розбудови інфраструктури. Якщо цього не має, то починаємо шукати найкоротший шлях, а це – закопувати в землю. Ми маємо від цього відходити, позбавляємось стратеігчного планування, адже до того у нас були системи санітарної чистки ще з радянських часів», – наголосив спікер.

Зараз, коли будуть повністю єдині підходи по термінології і стратегічного планування, то це буде зрозуміло і інвесторам, і тим компаніям, які хочуть входити на ринок України та розвиватися.

До 2012 року, коли почалась певна монополізація галузі, коли певні «ділки» при підтримці януковича та інших керівників внесли відповідні зміни, то у нас провалився обсяг роздільного збирання.

Читайте також: Екоцид: наслідки і ціна російської агресії

Модель поводження з побутовими відходами не дає можливості забезпечити управління системою відповідно до європейських директив

Експерт аналітичного центру Асоціації міст України Олег Гарник на заході звернув увагу на те, що Україна взяла цілу низку зобов’язань переведення законодавства, в тому числі й сфери поводження з відходами, до європейської. Поставили як перед державою в цілому, так і перед органами місцевого самоврядування досить велику низку серйозних викликів.

«Модель поводження з побутовими відходами не дає можливості забезпечити управління системою відповідно до європейських деректив. Вона практично не стимулює зменшення і переробку відходів в навколишньому природному середовищі. Це і переповнені сміттєзвалища і полігони, це і дуже актуальна проблема відсутності земельних ділянок та фінансових ресурсів до оновлення системи поводження з відходами. 

Воно призводить до незадоволення громадянами деструктивною системою поводження з відходами. Тому органи місцевого самоврядування протягом довгого часу зверталися з тим, що систему потрібно оновлювати», – продовжив учасник заходу.

Ми говоримо про те, що саме прийняття закону про управління відходами, по суті  проблему не вирішить, адже там досить великий конкурс, це і певна низка організаційних та фінансових проблем: ухвалення спеціальних законів. Ми розуміємо, що законопроєкт  22.07 фактично є рамковим за виключенням безпосередньо управління побутовими відходами.

Більшість випадків лежить на відповідальності органів місцевого самоврядування. Воно готове долучитися і взяти активну участь

«Ми знаємо, на скільки довго готувався цей проєкт. Під час війни органи місцевого самоврядування почали здійснювати ті функції, які не робили раніше: забезпечення ЗСУ, тероборони, захист суверенітету цілісності території. Досить серйозно змінилася компетенція місцевого самоврядування, відповідно зменшився їх економічний ресурс, сповільнилась економічна активність. За нашими оцінками, на травень 2022 року, прогноз недонадходжень в місцеві бюджети становитимуть 116 мільярдів гривень», – каже Олег Гарник.

За таких умов органи місцевого самоврядування активно включатимуть малий бізнес, адже власних ресурсів майже не буде. Особливо це стосується тих районів, де проходять бойові дії або наближених до них. Органи місцевого самоврядування активно долучатимуть малий бізнес. 

Потрібно всі зусилля сконцентрувати для того, щоб як найшвидше та як найефективніше реалізувати норми цього законопроєкту спільними зусиллями.

 ***

Матеріал підготували за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу. 
Коментар
26/06/2022 Неділя
26.06.2022
25.06.2022
24.06.2022