Міфи про біогаз: що варто знати?

Біогаз стає важливим компонентом сучасної енергетики. Однак, цей вид альтернативного джерела енергії нерідко оточений різноманітними міфами та здогадками. 

Отже, обмеженість енергетичних ресурсів, таких як вугілля, нафта, природний газ, в умовах зростаючих енергетичних потреб змушує уряди багатьох країн шукати альтернативні джерела енергоносії, такі як екологічно чиста відновлювана енергетика. Відомо, що у цих умовах Європейський Союз активно просуває ініціативу Waste-To-Energy (WTE) з метою мінімізації відходів та викидів парникових газів (ПГ) і нарощення виробництва відновлюваної енергії. 

Актуальність цього питання посилилася в умовах війни в Україні, внаслідок чого ціни на газ на біржі зросли до більш ніж 100 євро за мегават-годину. За таких умов навіть у європейських країнах постала необхідність у пошуку нових постачальників біогазу. Очевидно, що для вітчизняних умов також важливо стимулювати розвиток індустрії альтернативних джерел енергії з метою зниження імпортозалежності від російського агресора, насамперед, а також підвищення енергетичної безпеки країни. 

Сьогодні у середовищі закордонних і вітчизняних експертів ведеться дискусія про позитивні й негативні сторони виробництва біогазу. Однак посилення позитивних сторін у процесі формує його економічну доцільність. Саме тому розвінчаємо міфи щодо виробництва біогазу.

Перед розглядом міфів про біогаз існує необхідність розглянути відмінність між біогазом та біометаном. 

Біогаз – це газова суміш, що виробляється у біогазовій установці. У біогазі вміст метану зазвичай коливається в межах 50-70 %, тоді як решта газової суміші містить вуглекислий газ, а також невелику кількість води, азоту, кисню та деяких домішок. Біометан – це біогаз, із якого було видалено більшість неметанових газів. 

Такий газ зазвичай має вміст метану 95-99 %, решта – вуглекислий газ і невеликі частки інших газів. Для власників газових автомобілів біометан як паливо знайомий, адже «біогаз», який продається на газових заправках і яким заправляють автомобілі, це і є біометан.

Так, міф про те, що заводи з виробництва біогазу забруднюють навколишнє середовище. Насправді біогазові установки формують позитивний внесок у боротьбі зі зміною клімату. Біогазові установки анаеробно перетворюють залишки решток рослин, відходів у тваринництві, залишків їжі та інші органічні відходи, тому не існує потреби у захороненні цих відходів. 

Міф – сектори електромобілів та біогазу конкурують між собою. Якщо розглянути реальні факти, то сектор електромобілів та палива на біогазі не є конкурентами між собою. Так, електромобілі найбільш доцільно використовувати на короткі відстані та невеликих транспортних засобах, оскільки вони мають обмежений запас ходу і менше можливостей для підзарядки. Щодо біометану, то його використання є оптимальним для важких транспортних засобів, які перевозять вантажі на великі відстані. До прикладу в ЄС використання біометану у великовантажному транспорті допоможе досягти цільового показника ЄС – не менше 14% енергії, що споживається в транспортному секторі до 2030 року.

Міф – відновлюваного джерела енергії біогазу недостатньо для того, щоб істотно вплинути на зміни клімату. Насправді, використання біометану може скоротити глобальні викиди парникових газів, які утворюються на звалищах. Окрім цього, біогаз можна використовувати для виробництва електроенергії та тепла, а біометан можна подавати в газопровідну мережу і змішувати з природним газом для зменшення викидів.

Міф – при використанні біометану як палива виділяється вуглекислий газ, і це нічим не відрізняється від спалювання викопного метану. Метан і біометан – гази, які складаються з однієї молекули CH4. Однак джерело метану має вирішальне значення для його впливу на зміну клімату. Більшість метану, який використовують сьогодні, є викопним джерелом енергії, тобто він утворився протягом мільйонів років, коли рослини і тварини вмирали і поступово були поховані під шарами гірських порід. У процесі видобування і спалювання цей метан виділяє вуглекислий газ (CO2) в атмосферу. CO2 сприяє парниковому ефекту та є причиною глобального потепління.

На відміну від нього, біометан утворюється з органічних речовин, які утворилися нещодавно, а не мільйони років тому. Ця органічна речовина – наприклад, рослинна сировина, недавно поглинула вуглекислий газ з атмосфери, і при згорянні вона не виділяє більше вуглекислого газу, ніж поглинула під час росту. У результаті баланс між поглинутим і виділеним CO2 залишається нейтральним. 

Міф – реалізація проєктів з анаеробного зброджування та біогазу не допоможуть розв'язати проблеми щодо негативного впливу тваринницьких ферм. З приводу цього лунають навіть нереалістичні пропозиції, що населенню потрібно перестати вживати м'ясо. Це хибна думка, адже споживчий попит на м'ясо та м'ясопродукції навряд чи суттєво скоротиться в найближчому майбутньому. За оцінками експертів системи утилізації відходів від молочного та свинарського тваринництва на основі виробництва біогазу дозволяють значно скоротити викиди метану. Окрім того, процес анаеробного зброджування гною зменшує неприємні запахи, захищає якість води та покращує здоров'я ґрунту та скорочує потребу в хімічних добривах. 

Слід розглянути також міф про те, що економічно недоцільно сільськогосподарському підприємству будувати та експлуатувати біогазову установку. Так, це правда, що для невеликих фермерських господарств часто буває складно перетворити інвестиції в біогазову установку на прибуток протягом розумного терміну окупності. Однак використати наявний потенціал можна шляхом розвитку кластерних утворень на рівні окремого регіону, який передбачає створення консорціуму малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників, які будуть здійснювати постачання органічних відходів на централізовану біогазову установку, а від неї одержувати для використання у виробничому процесі рідкі добрива, а також вироблену електроенергію, тепло або автомобільне паливо. Очевидно, що за такого підходу наявність біогазової установки на невеликій фермі часто виявляється вигідною.

Окремі опоненти вважають, що біогаз не є довгостроковим рішенням. Однак, досягнення окремих країн у розвитку виробництва біогазу та українських сільськогосподарських підприємств переконують у зворотному – біогаз це довгострокове, стале рішення для виробництва енергії та утилізації відходів. Завдяки постійним науковим дослідженням та вдосконаленням, біогазова технологія продовжує розвиватися, забезпечуючи її актуальність та високу ефективність у майбутньому.

Також нині існує думка про те, що виробництво біогазу доцільно розглядати лише на рівні сільської місцевості. Так, біогаз довів свою цінність та економічну доцільність у сільському господарстві та сільській території, однак він може бути застосований і в містах. Саме за таким підходом міські відходи можна ефективно утилізувати для виробництва біогазу, що сприятиме очищенню міст та зменшенню навантаження на звалища.

Отже, на сьогодні стає очевидно, що біогаз – це не просто концепція, а глобальне рішення. Його універсальність, сталість та позитивний вплив на сільські та міські ландшафти роблять його важливим інструментом переходу до зеленої економіки. 

Щоб дізнатись більше про розвиток біогазової промисловості в Україні, Агенція регіонального розвитку Київської області запрошує на офлайн-подію, яка відбудеться у м.Київ. Аби відвідати подію, просимо зареєструватись за посиланням: https://forms.gle/EhLpQYQRBZ6rAQWa8

Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Агенції регіонального розвитку Київської області і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.