стрічка

Промислове забруднення в Україні під час війни: перспективи та застереження

21 Червня 2022, 10:45
Промислове забруднення в Україні під час війни 822
Промислове забруднення в Україні під час війни

До повномасштабного вторгнення рашистів Україна посідала четверте місце в Європі за кількістю смертей внаслідок забрудненого атмосферного повітря. Саме тому, як до війни, так і після перемоги в нашій державі є гостра потреба у проведенні реформи у сфері промислового забруднення.

Як розрахували експерти Всесвітньої організації здоров’я внаслідок забруднення повітря Україна втрачала шість відсотків ВВП. Модернізацію важкої української промисловості, хоч і позиціонували як вкрай необхідну, та постійно відкладали у зв’язку із великим розміром необхідних капіталовкладень

росія зруйнувала багато об’єктів інфраструктури, особливо у східних та південних регіонах України. Серед них опинилися і найбільші забруднювачі, відновлювати які доречніше і перспективніше на основі кращих європейських практик та згідно зі стандартами, що дозволять інтегрувати відбудовану українську економіку у загальноєвропейську.

Про те, як в Україні запроваджують найкращі доступні технології та методи керування у зруйнованій інфраструктурі говорили експерти та громадськість на онлайн дискусії «Перспективи реформи у сфері промислового забруднення в контексті військової агресії РФ». Також розглянули питання опису діяльності за проєктом GIZ «Найкращі технології та методи управління (НДТМ) в Україні», основні підходи, що закладені у реформі у сфері промислового забруднення. Можливості участі громадськості у процедурі видачі (внесення змін до) інтегрованих екологічних дозволів.

Відбувся захід 13 червня. Організатори: Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» спільно з виданням «Еко.Район».

Нагадуємо, нещодавно у подібному форматі експерти обговорювали тему цілісності Карпат та незаконної забудови там, а також проблематики лісової галузі в умовах війни.

У зв’язку з повномасштабною війною про промислове забруднення можемо думати під новим кутом

Аспірантка кафедри політичних наук факультету політології та права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, заступниця директора Команди підтримки реформ при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України Сушко Світлана під час дискусії зазначила, що глобальна політика зменшення та попередження промислового забруднення та його контролю, по суті, стала системною в нашому законодавстві і стала обов’язковою для виконання ще у 2014 році.

«Коли підписали угоду про асоціацію і в додатку 30 з’явилися конкретні положення щодо транспозиції цього законодавства, а саме цю директиву 75 «Про промислові викиди», Україна зобов’язалася транспонувати поступово, поетапно у своє законодавство до 2017 року. На першому етапі до 2017 року передбачали закладення правової рамки, тобто рамкового закону, конкретно має видавати ці абсолютно нові дозволи. 

Тому, що сама парадигма дозвільної системи об’єднується, стає більш масштабною і з поодиноких дозволів окремо на атмосферне повітря на водокористування, а також поводження з відходами повинна бути інтегрована в один єдиний дозвіл, окрім того, повинна містити інші аспекти регулювання та оцінювати вплив того чи іншого промислового об'єкта на довкілля комплексно. Це і врахування шуму і багатьох інших факторів, які визначаються окремо для кожного фактору економіки, оскільки мають свою специфіку як і кожне економічне виробництво», – розповіла Світлана Сушко.

У 2017 році цього не сталося, оскільки вже у 2019  затвердили повний документ, по суті дорожню карту. Це поетапна програма, яка містить три етапи до свого втілення передбачала, що до 2021 році законодавча база, яка б дозволила юридично на правовому рівні реалізувати організацію цієї політики. Також чіткі кроки залучення холдерів до цього процесу і мала закінчитися в 2021 році.

Відповідно два наступні етапи включали елементи інституційного забезпечення. Як вже зазначила, підхід до видачі дозволів змінюється і вимагає в собі формування нового департаментного органу в рамках існуючого центрального органу влади, щоб видавати ці комплексні інтегровані дозволи відповідно до регулювання Євросоюзу.

34 акти по 700 сторінок з чітким вказанням вимог, переліком технологічних рішень, які могли б дозволити будь-якій установі досягти цих нормативних вимог, які, власне, тут і вимагають. Ці секторальні документи називаються найкращі технології та методи управління (НДТМ).

Основні питання – висновки НДТМ, що мають юридичну силу в усіх країнах ЄС.

Документи затверджуються на рівні рішення європейської комісії. Україна успішно почала реалізацію концепції у 2019 році. Була розрахована на десять років. Могло б зменшитися забруднення довкілля, захист навколишнього середовища був би якіснішим. До кінця 2021 року, законопроєкт і правова рамка прийнята і встановлена не була. 

«Маємо гарні результати, адже на високому рівні піднялась дискусія, як ми будемо це робити. Про це стали говорити, як в середині Міністерства, так і навколо всіх причетних. У зв’язку з повномасштабною війною про промислове забруднення можемо думати під новим кутом. Понад 200 великих промислових підприємств постраждало, про відновлення можемо говорити на позиціях наближення до стандартів Євросоюзу. І варто не виключати довгоочікуваний факт, що ми отримаємо статус країни – кандидата в ЄС, що призведе до початку перегляду зобов’язань і оцінку вже зробленого», – додада спікерка.

Оскільки, реформа є дуже широкою для подальших дій держави та інших залучених холдингів, які містять інструменти для міністерства і для громадськості та визначають інші інструменти,оператори установ. Перегляд питання і реформи є актуальним Найважливіший – план відновлення звільненої території. Повинні пам’ятати, що всі дії мають бути направлені на пришвидшення отримання статусу кандидата в ЄС.

Читайте також: Заповідні території під час війни. Відновити міста буде простіше, ніж природу

Говорити про повноцінний контроль твердих побутових відходів в Україні поки неможливо

Що стосується підходу, який би дозволяв зменшувати забруднення і мінімізувати вплив на довкілля – це власне, інтегрований довкільний дозвіл, а не лише три дозволи, які існують на сьогодні. Про це наголосив ще один спікер заходу – кандидат юридичних наук, доцент кафедри державно-правових дисциплін ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» Вихрист Сергій.

«Дозвіл на поводження з відходами знаходиться в дещо підвішеному стані, адже ніяк не закінчиться реформування. Зрозуміло, що говорити про повноцінну функціональну систему в Україні по контролю твердих побутових відходів, поки неможливо», – додав учасник онлайн-дискусії.

Також є реформа, яку допомагають нам реалізувати колеги з Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Міндовкілля отримало допомогу від них. Заклали ресурси на пілотні проєкти, щоб допомогти першим чотирьом підприємцям пройти систему і на практиці отримати інтегрований довкільний дозвіл. Він також враховує питання промислової техногенної безпеки, енергоефективність тощо. Дозвіл можна буде отримати онлайн. Він є документом дозвільного характеру. Маємо надію, що проєкт завершать в цьому році. Коли почнуть застосування процедури, щоб користувачі мали повний інструментарій для роботи.

Зі слів спікера, коли подавати заявку на інтегрований довкільний дозвіл, то її можна сформувати онлайн в рамках нормативно-правових актів. Це один великий інструментальний документ. Все збирається в один формат, не потрібно ходити по різних органах та установах. Це ще абсолютне чисте поле для діяльності.

«Коли ви заповнили документ, а це нова установка, то процедура буде платна, адже передбачає рішення багатьох зацікавлених систем. Подаєте в електронній формі і чекаєте. Якщо отримаєте відповідь, що заява повністю відповідає змісту, можна продовжувати. Онлайн будуть повідомлені всі зацікавлені сторони. Процедура оформлення  триває три тижні. Оприлюднять його ближче до того місця, де буде сама установка, де здійснюватиметься діяльність», – наголошує Сергій Вихрист.

Тоді почнеться процедура громадських слухань. Розглянуть питання техногенної безпеки, енергоефективності. Вони обов’язково повинні надати свої висновки. Залучать департаменти екології. Розпочнеться процедура громадських слухань і консультацій з  зацікавленими органами. Весь цей етап займає найбільше 45 днів. 

За результатами отримують фідбек, буде певне бачення оператора установки та громадськості. Вирішать варто чи ні давати дозвіл. Дозвільний орган це все збирає і впродовж приблизно  25 днів приймають рішення, при необхідності назначають узгоджувану нараду, де слухають всі сторони. Дозвіл отримують за усіма сумарними результатами. 

Є ще такий механізм як виступ, коли потрібно певний додатковий час, то обговорюють відтермінування і процедура буде тривати до 45 робочих днів, передбачатиме проведення узгоджувальної наради. Електронна система збирає всю інформацію і за усіма результатами видають дозвіл.

Якщо ми прагнемо вступати в Євросоюз, то не можемо нехтувати міжнародними принципами і законодавством

Участь громадськості у видачі інтегрованого довкільного дозволу є невід’ємною частиною під час цього процесу. Про це наголосила ще одна спікерка заходу – керівниця інформаційно-аналітичного відділу МБО «Екологія – Право – Людина» Єлизавета Алексєєва.

Громадськість має право висловлювати без обмежень власну позицію

Законопроєкти 60.04 і 60.04.2 передбачають функціонування електронної системи, яка міститиме всю інформацію. і створюється з моменту першої заявки на отримання інтегрованого довкільного дозволу до моменту повного припинення експлуатації цієї  установки та використання промислового майданчика. Тобто, йдеться і про документи, які оператор подає на отримання такого дозволу  громадськість, і участь громадськості.

Читайте також: Екоцид: наслідки і ціна російської агресії

«Вся  інформація буде у відкритому доступі в електронній системі. Дозвільний орган буде  мати доступ до всіх документів в єдиному форматі. Громадськість зможе отримати дозвіл до усіх документів, як і оператор установки та органи місцевого самоврядування. Всі документи,  що формуються в процесі створення дозволу і він сам буде доступним протягом усього життєвого циклу.  Це сприятиме зниженню корупційних ризиків. Процедура участі громадськості під час його отримання схожа на участь громадськості в оцінці впливу на довкілля», – стверджує Єлизавета Алексєєва.

Громадськість має бути проінформована, їй має бути надана адекватна інформація про орган видачі, право без обмежень висловлювати позицію. Дозвільний орган зобов’язаний розглянути всі пропозиції та зауваження. В обох випадках важливою є електронна система, що передбачає подачу цих звернень в електронному форматі. 

Друга форма – громадські слухання проводитимуться тоді, коли громадськість покаже зацікавленість. Буває, що багато таких заходів не відбувається, приїжджають учасники, а сама громадськість не з’являється. Якщо зареєструвалось і з’явилося понад п'ять людей, то слухання проводять.

У звіті про громадські обговорення  фіксують всі пропозиції, як усні, так і письмові. Наприкінці процедури це все інтегрують, в кінцевому результаті учасники можуть їх побачити.

Якщо ми прагнемо вступати в Євросоюз, то не можемо нехтувати міжнародними принципами і законодавством.

Адвокат, віцеголова Комітету з дотримання Конвенції  Європейська економічна конвенція ООН  про доступ до інформації Дмитро Скрильніков на заході зазначив, що участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля є невід’ємною частиною.

Читайте також: Екологічний тероризм російської армії в Україні

«Коли ми говоримо про зменшення промислового забруднення, то ми відразу думаємо чи не призведе це до скорочення промисловості, закриття об’єктів. Є багато публікацій в засобах масової інформації, що через війну з рашистами не працює багато промислових об’єктів, відповідно повітря стало чистішим. Насправді реформа зовсім не про це. А про те, що ніхто не прагне зменшити об’єкти промисловості, а навпаки, подбати про те, щоб вона розвивалась за найкращими європейськими підходами. Основна ціль – розвиток промисловості з найменшою шкодою для довкілля, щоб це було ефективнішим і не спричиняло проблеми економічного характеру», – додає спікер.

Звісно, зараз всі прагнуть швидкої відбудови та відновлення економіки в Україні. Зараз в Європі є світовий принцип під назвою «Відбудова – краще». Його застосовують першим після техногенних катастроф при відновленні інфраструктури. Інших методик поки не напрацювали. Він передбачає врахування того,  що відбудовується: соціально-економічні, екологічні та інші фактори. 

«Якщо ми прагнемо вступати в Євросоюз, то не можемо нехтувати міжнародними принципами і законодавства в його рамках. Станом на 25 травня за офіційними підрахунками Київської школи економіки офіційно зруйновали 227 підприємств. 8 червня – 256. Ми бачимо, що Україна після війни потребуватиме відновлення економіки. І робити це потрібно правильно. Багато підприємств відбудувати просто неможливо. Адже деякі були побудовані в 19 столітті. Очевидно, потрібно застосовувати нові технології», – наголосив Дмитро Скрильніков.

З його слів, якщо взяти до прикладу коксохімічний завод, термін експлуатації одної печі на ньому становить близько 30 років. Уявіть, його побудуємо по старих технологіях, а завтра станемо кандидатами до Євросоюзу, то  нам прийдеться її розбирати й кошти, які вклали в побудову неефективного обладнання втрачати. 

\

Читайте також: Екологічний тероризм російської армії в Україні

«Якщо ж орієнтуємося на Європу, то маємо враховувати всі стандарти її ринків, тому стимулом при відбудові має бути  використання найкращих технологій. Ця реформа вже є, реєстр напрацьований і ті, що почнуть будувати завтра чи після завтра, мають робити це за новими правилами. Адже саме впровадження тих законів – це не рік, не два, а щонайменше 10-15 в довоєнному часі. 

Коли ми будемо відбудовувати країну, то нам будуть надходити, як свої, так інвестиційні кошти, то ми повинні закладати туди вимоги, які повинні відповідати міжнародним стандартам», – наголошує спікерка.

 ***

Матеріал підготували за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу. 

 

Коментар
27/06/2022 Неділя
26.06.2022
25.06.2022
24.06.2022