Екоцид: наслідки і ціна російської агресії

З часу початку війни в Україні, яка триває з 2014 року, все голосніше звучить звинувачення на адресу агресора – російської федерації щодо екоциду на теренах України, особливого розголосу це набуло з початком відкритої російської агресії. 

Із цього часу Україна почала фіксувати та документувати всі прояви екоциду у відповідності до основних положень українського законодавства та міжнародного права.

Читайте також: Екологічний тероризм російської армії в Україні

У статті 441 Кримінального кодексу України визначено дане поняття «екоцид» – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, а у статті 241 КК України визначено відповідальність за забруднення атмосферного повітря або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля.

Ці ж діяння агресора підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, діяльність якого ґрунтується на Римському статуті, у якому визначено такі злочини: геноцид, проти людяності, військові злочини, агресії. 

Читайте також: Геноцид: звірства російської армії в Україні. 18+

У частині військових злочинів у Статуті виділено окремий пункт – iv. b) 2. ст. 8 щодо умисного вчинення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об'єктам або великого, довгострокового та серйозного збитку навколишньому природному середовищу, який буде явно несумісний з конкретним і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою.

На сьогодні Українська держава, волонтери, активісти, громадяни активно включились у роботу фіксації екоциду на теренах України. 

З цією метою за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції України, громадських організацій, екологічних активістів здійснюється збір інформації щодо екологічних злочинів на платформі SaveEcoBot.

Екологічний чат-бот, який поєднує дані про забруднення, забруднювачів та інструменти захисту довкілля, а віднедавна можна повідомити про військові злочини проти довкілля.

У зоні бойових дій виникають аварійні ситуації в межах цивільних, промислових та інфраструктурних об’єктів внаслідок чого зазнають негативного впливу атмосферне повітря, ґрунти, поверхневі і підземні води, рослинність і тваринний світ, ландшафти. 

Щоб проілюструвати масштаби викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря наведемо наукові дані. Унаслідок пожеж тільки у житлових та адміністративних будівлях при середній кількості пожеж у рік в Україні в мирний час (65 тис. пожеж) виділяється :

• 11,4 тис.т вуглекислого газу, 
• 124 т. оксиду вуглецю, 
• 789 т соляної кислоти, 
• 169 т оксидів азоту, 
• 226 т акролеїну,
• 1,7 т. синильної кислоти (Гуліда, Ренкас 2014).

Пожежа у житловій 9-поверхівці, Харків

Зараз  маємо збільшення інтенсивності пожеж внаслідок обстрілів, ракетно-бомбових уражень, що призводить ще до появи специфічних газів від згорання порохів, що можуть містити: 

• нітроцелюлозу, 
• нітрогліцерин, 
• нітрогуаніди, 
• дібутилфталат, 
• дінітротолуол, 
• каніфоль, 
• етилацетат, 
• стронцій азотнокислий, 
• порошок магнієвий, 
• порошок алюмінієво-магнієвий, 
• графіт, магнійвуглекислий, 
• полівінілхлорид, 
• стронцій вуглекислий, 
• смола, 
• свинцевий сурик, 
• феросиліцій, 
• залізо, 
• бор технічний, 
• гримуча ртуть, 
• антимоній, 
• бертолетова сіль тощо. 

Так,  при утилізації 1000 т пороху в атмосферне повітря виділиться близько 1 млн м3 газів.

Читайте також: Як спіцца беларускім пажарнікам?

Окремо необхідно звернути увагу на лісові пожежі внаслідок бойових дій, особливо в Чорнобильській зоні. Наразі у Чорнобильській зоні були окремі локальні пожежі. Загасити їх неможливо було через те, що зону контролювали російські військові. 

В атмосферне повітря, крім речовин у вигляді твердих суспендованих частинок, азоту діоксиду, вуглецю оксиду, метану, діоксиду вуглецю, оксиду діазоту, НМЛОС є загроза підвищення рівня радіації, яка й так піднялась внаслідок руйнування рослинно-ґрунтового шару важкою військовою технікою, яка рухалась через уражені лісові масиви, піднявши разом з пилом радіоактивні частки.

Лісова пожежа

Значних збитків завдається атмосферному повітрю, ґрунтам, водам внаслідок ракетних ударів по об’єктах інфраструктури: нафтобази (Луцьк, Дубно, Львів, Чернігів – 6 резервуарів по 5 тис. м3, Охтирка, Житомир – 2 резервуари по 10 тис. м3, с. Черняхів Житомирської області – 3 резервуари по 2 тис. м3, с. Крячки Васильківський район – 10 резервуарів по 2 тис. м3 тощо), очисні споруди (Василівка, Запоріжжя та ін.), резервуари зберігання хімічних сполук (резервуари з аміаком – Кременецький район Тернопільська область; витік аміаку – ПАТ «Сумихімпром») тощо.

Читайте також: На Рівненщині та Житомирщині окупанти знищили 4 нафтобази: чим це загрожує

Зокрема, при ураження резервуарів нафтобаз у навколишнє середовище потрапляють продукти згорання світлих нафтопродуктів (бензин, дизпаливо), проходить забруднення та вигорання ґрунтів на прилеглих територіях, можливе потрапляння нафтопродуктів у ґрунтові води. Так, при згоранні 1 тис. м3  бензину та дизпалива в атмосферне повітря викидається: 

• сажі - 5,9 т; 
• оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2]) – 41,3 т; 
• азоту(1) оксид (N2O) – 0,1 т; 
• аміаку – 0,003 т; 
• сірки діоксид – 4,4 т; 
• оксид вуглецю – 265,0 т; 
• вуглецю діоксид – 5022,7 т; 
• НМЛОС (вуглеводні граничні) – 28,0 т; 
• метан – 1,1 т; 
• бенз(а)пірен – 0,026 т. 

Це призвело до екологічних збитків (крім збитків для ґрунту, води та втрати інших матеріальних ресурсів), які орієнтовно становлять 330 тис. грн.

Читайте також: Через ракетний обстріл нафтобази на Рівненщині розпочали розслідування за фактом екоциду

Пожежа на нафтобазі, Луцьк

Разом із забрудненням атмосферного повітря під час війни відбувається забруднення ґрунтового покриву. Зокрема, внаслідок переміщення важкої військової техніки, вибухів та пожеж в природних, селітебних та агроекоситемах виникають різні види деградації ґрунтового покриву: перемішування ґрунтових горизонтів, порушення верхнього родючого шару, переущільнення ґрунтових горизонтів, хімічна деградація, вигорання (пірогенна деградація) ґрунтів, фортифікаційна деградація тощо. 

Читайте також: Гній і Закон: що потрібно українським ґрунтам

Як наслідок підриву резервуарів з пальним відбувається забруднення нафтопродуктами ґрунтів. Таке ж забруднення відбувається в місцях технічного обслуговування військової техніки. При вибухах ґрунти зазнають забруднення вибуховими речовинами та засмічення залишками засобів ураження, різноманітної військової техніки та уламковим матеріалом який роками будемо збирати на українській землі. 

Читайте також: Тіла окупантів загрожують Україні екологічною катастрофою

Окупанти свідомо здійснюють ураження інфраструктурних об’єктів, зокрема, каналізаційно-насосних станцій та очисних споруд при чому відбувається забруднення поверхневих вод стоками. Потрапляння у води річок неочищених господарсько-побутових та виробничих стоків, які містять велику кількість органічних речовин, яйця гельмінтів, патогени, фосфати, хлориди, сульфати, поверхнево-активні речовини у подальшому активізує процеси цвітіння води в річках басейну Дніпра та акваторії Чорного моря.

З часу окупації півдня України загарбники контролюють гідротехнічні споруди Північно-Кримського каналу, яким здійснювалось водопостачання до Криму. З 27 лютого, зруйнувавши перегороджувальні споруди, ворог проводить неконтрольований водозабір вод з Каховського водосховища. За даними Державної екологічної інспекції пропускна спроможність Північно-Кримського каналу становить 4,32 млн м3/добу. За день Україна зазнає збитків на 32,63 млн.грн.

Ще одну загрозу, яку принесла війна – це мінування території населених пунктів, сільськогосподарських угідь, транспортної інфраструктури, тощо. За даними Асоціації саперів України понад 80,5 тис. км2 території України заміновано, що спричинило до часткового або повного вилучення земель (ґрунтів) з господарського використання до повного розмінування.

Читайте також: Після війни з росією кілька років піде на розмінування, – Монастирський

Тут ми підійшли ще до одного аспекту екологічного геноциду – міжнародного тероризму на ядерних об'єктах: захоплення, пошкодження, вплив на функціонування ядерних об’єктів, що може призвести до виникнення аварій глобального масштабу. 

Зокрема, агресор тривалий час контролював майданчик Чорнобильської АЕС, де розташовані виведені з експлуатації ядерні реактори та об’єкти з радіоактивними відходами. 

Читайте також: Ядерна безпека: показали, яким був побут окупантів у Чорнобильській зоні відчуження

Занепокоєння викликає сховище відпрацьованого ядерного палива – система вологого зберігання відпрацьованих матеріалів з реакторів, яка має постійно охолоджуватися, якщо буде відсутнє електропостачання ядерні відходи почнуть нагріватися, резервуари можуть розгерметизуватись та може статися викид радіації в атмосферу. Якщо артилерійські, ракетні удари окупантів зруйнують сховище ядерних відходів, радіоактивний пил пошириться на території України, Білорусі та ЄС.

Читайте також: Атомні електростанції під час війни. Недопустима небезпека

26 лютого 2022 року внаслідок обстрілу в Дергачівському районі Харківської області було пошкоджено трансформатор, що забезпечує електроенергією пункт зберігання радіоактивних відходів Харківського міжобласного відділення Асоціації «Радон».

27 лютого в результаті ракетного обстрілу стався потужний вибух близько місця зберігання радіоактивних відходів Центрального виробничого об’єднання «Радон» (Київ) . За спостереженнями викиду радіонуклідів у навколишнє середовище не відбулося.

Вночі 4 березня російські окупанти обстріляли перший енергоблок Запорізької АЕС (ЗАЕС) – найбільшої у Європі АЕС. В результаті на станції спалахнула пожежа, яку вдалося загасити – було зруйновано учбово-тренувальний центр, пошкоджено лінії електропередачі.

 На майданчику енергоблоку № 1 окупанти здійснюють підрив боєприпасів. За оцінками фахівців, техногенна аварія на Запорізькій станції може в 10 разів бути більшою ніж Чорнобильська катастрофа, ураження зазнає в тому числі територія країни загарбника аж до Уралу та країни Чорноморського узбережжя.

Запорізька АЕС

Читайте також: Ядерна безпека: на Запорізькій АЕС перебуває до 500 окупантів і 50 одиниць важкої техніки. ОНОВЛЕНО

За допомогою СППР JRODOS в ЦПНРА УкрГМЦ ДСНС України обраховано проєкт можливого поширення протягом 72 годин радіоактивного забруднення у разі руйнування одного із блоків Запорізької АЕС. Розповсюдження радіоактивно забрудненого атмосферного повітря в разі руйнування одного із ядерних блоків АЕС за результатами моделювання імовірно відбуватиметься за складними траєкторіям і охопить у разі радіаційної аварії на ЗАЕС за добу (з викидом з 07:56 (UTC) 03/04/2022) близько 0,8 млн. кв. км  території України та Росії (Інформаційна довідка). Радіаційна ситуація в Україні станом на 08:00(UTC) 03/04/2022).

Читайте також: Думки після обстрілу Запорізької АЕС...

Динаміка переміщення викидів ЗАСЕ в атмосфері

6, 26 та 28 березня російські війська обстріляли з реактивної артилерії територію Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», де розташована ядерна пускова установка «Джерело нейтронів» (ЯПУ «Джерело нейтронів»). Реактор завантажено 37 ядерними паливними збірками, наявні пошкодження, нанесені установці (підстанція РУ-0,4 кВ повністю зруйнована), системі охолодження, будівлям та теплотрасі, наявні значні пошкодження теплоізоляційної обшивки будівлі ЯПУ, часткове осипання матеріалів облицювання в експериментальній залі установки. 

Згідно з повідомленням Державної інспекції ядерного регулювання України, станом на 02.04.2022 ситуація на ЯПУ «Джерело нейтронів» залишається без змін: ядерна установка переведена в глибокий підкритичний стан (режим «тривалий зупин» з 24.02.2022); оперативний персонал контролює стан ЯПУ «Джерело нейтронів», радіаційна обстановка на майданчику в межах норми.

Зазначені вище екологічні ризики є наслідком військової інтервенції. У сукупності ці ризики завдають значного впливу на природні ландшафти в межах яких, за даними Української природоохоронної групи (UNCG), 44 % найцінніших природних територій України охоплені війною.

Внаслідок військової агресії, станом на 1 березня 2022 року, в зоні бойових дій знаходились території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 1,24 млн. га, близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн. га.

Території, які завжди були під особливою охороною держави, зазнають варварського використання або прямого знищення. Наприклад, на території Чорнобильського радіаційного екологічного біосферного заповідника, який віднесено до території Смарагдової мережі (Chornobylskyi Biosphere Reserve, UA0000046), було виявлено 31 осередок пожеж на площі 10111 га. Внаслідок пожеж на цій території пошкоджено цінні оселища на відтворення яких потрібно час.

В районі Херсону окупанти підпалили Дніпровські плавні, які також входять до територій Смарагдової мережі – Нижній Дніпро (Lower Dnipro, UA0000192). Всі ці дії призводять до порушення спокою диких тварин, зменшення біорізноманіття, пошкодження або знищення цінних біотопів, оселищ, які занесено до Резолюції 4 та 6 Бернської конвенції – конвенції про охорону дикої флори і природних середовищ існування в Європі.

Природні території України, охпені війною

З кожним днем війни збільшуються екологічні втрати. Україна чітко засвідчує та документує дії окупанта щодо проявів екоциду на нашій території. Ці матеріали ляжуть в основу визначення масштабів та вартості збитків, завданих внаслідок військової агресії, а також розслідування Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинів та злочинів проти людства та довкілля, здійснені на території України.

***

Матеріал підготували за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.