Життя без сміття: реальність чи міф?

Усі ми хочемо жити в ідеальному місті, країні й світі згодом. Та чи замислюємось ми, що насправді все залежить від нас самих і наших щоденних звичок?

30 березня в Інтернаціональний день Zero Waste говоримо про важливість свідомого споживання, сортування та зміну наших щоденних звичок задля довкілля та здорового майбутнього. 

Zero waste, що дослівно означає як «нуль відходів» – життя без утворення сміття. Звучить фантастично, згідні? Та насправді це абсолютно реально, якщо вірно підійти до планування на всіх рівнях. Мова про законодавство, відповідальність виробників та обізнаність жителів. 

Чому це так важливо? Бо щороку людство утворює від 2,1 мільярда до 2,3 мільярда тонн твердих побутових відходів. Близько 2,7 мільярда людей не мають доступу до збору відходів, 2 мільярди з них живуть у сільській місцевості.

Забруднення відходами суттєво загрожує добробуту людей, економічному процвітанню та потрійній планетарній кризі зміни клімату, втрати природи та біорізноманіття, а також забруднення. 

Без термінових дій річне утворення твердих побутових відходів досягне 3,8 мільярда тонн до 2050 року. 

Як це змінити? Впроваджувати принципи Zero waste!

Наслідуючи принципи zero waste ми не боремося з наслідками, які утворилися від нашої ж життєдіяльності, а передбачаємо їх і запобігаємо утворенню ще на початку. Це як сходити до лікаря на обстеження і попередити хворобу, ніж лікувати її наслідки.

Саме це і є управлінням відходами, коли ми дизайнуємо усі стадії життя матеріалів і продовжуємо їхній цикл життя усіма можливими методами.

Що може зробити людна на побутовому рівні:

• використовувати свою пляшку для води, замість постійно купувати бутильовану воду в магазині;

• мати власні багаторазові торбинки для зважування продуктів на вагу;

• замінювати поролонові губки на натуральні альтернативи: джут, люфа, целюлоза, деревʼяна щітка зі змінними головками;

• замінити вологі синтетичні серветки на багаторазові з тканини й багато інших подібних звичок.

Приклади, коли zero waste-звички формували на рівні бізнесу чи держави. 

Ресторани у Сан Франциско (США) збирають органічні відходи, які передаються місцевим фермерам виноградників. Ті своєю чергою використовують органіку як добриво для свого врожаю і згодом дають вино для цих ресторанів зі знижкою. Всі у виграші! Що для одних відходи – для інших ресурс.

Джанін Фальке, перукарка і власниця салону в Кілі (Німеччина), перетворює волосся з 30 салонів міста на килимки для фільтрів у промисловості або каналізації.

У червні 2020 року у Львові (Україна) запрацювала міська станція компостування. Там переробляють на добрива харчові відходи від містян та бізнесу, а також гілки та опале листя, зібране комунальниками. Це перша подібна станція в Україні та перша система централізованого збору та переробки органічних відходів. 

У світі практики Zero waste давно вийшли за межі власного побуту. За цією системою рухаються цілі міста у країнах ЄС і північної Америки.

Zero waste місто, або місто нуль відходів – це місто, що живе за принципами “нуль відходів”. Це не означає, що люди тут не викидають сміття. Проте означає, що місто працює над зменшенням кількості відходів усіма можливими способами, насамперед шляхом раціонального та свідомого використання ресурсів. 

В основі функціонування такого міста лежить кілька принципів:

• запобігання виникненню нових відходів;

• перевикористання наявних ресурсів;

• раціональне споживання;

• підтримка циркулярної економіки.

А ще такі міста не інвестують у застарілі та не сталі методи поводження з відходами, зокрема у спалювання.

Економічні переваги zero waste міст:

• Менші витрати за вивіз відходів. Ефективні системи збору та сортування передбачають меншу плату за вивіз, захоронення чи спалювання відходів. Схеми роздільного збору повинні співфінансувати виробники товарів, які з часом стають відходами. 

• Вищі доходи. Товари та пакування мають бути розроблені так, щоб не ставати відходами, а натомість зберігати якомога більше цінності наприкінці терміну їх використання. Zero waste-підхід передбачає вищий дохід від продажу якіснішої вторсировини. 

• Зменшення капітальних витрат. Сміттєспалювальні заводи потребують значних капітальних інвестицій та постійних операційних витрат, зокрема, на контроль викидів згідно з нормами. Ці заводи вимагають постійного постачання певного об’єму відходів, чим створюють ефект замкненого кола: потрібно постійно генерувати відходи для безперебійного функціонування заводу. Таким чином, метод сміттєспалювання не є вигідними та доцільними у довготривалій перспективі. 

• Створення робочих місць. У середньому, zero waste підхід створює в 10 разів більше робочих місць, ніж захоронення або спалювання відходів. Збільшення можливостей громад, щодо повторного використання та ремонту матеріалів, сприяє роботі та працевлаштуванню за допомогою систем ремонту та потворного використання, оскільки ці сфери є більш працемісткі. 

• Оптимізовані системи збору. Приклади в Європі показують, що системи роздільного збору досягають 80-90% міських відходів. Якщо сортування здійснюється належним чином, то ресурси, раніше викинуті як сміття, зберігають свою цінність і можуть бути перероблені на вторинну сировину. 

Такі ініціативи «без відходів» можуть сприяти раціональному управлінню, мінімізувати й запобігти їх утворенню. Ми повинні посилити управління ними, покращуючи відновлення ресурсів і суттєво зменшуючи утворення нових відходів.

Запобігання, скорочення, повторне використання, перепрофілювання та переробка мають вирішальне значення для результату в кінці.

Для нас надзвичайно приємно, що рух стає все помітнішим. Ми втішені, що в ООН виокремили цілий день для інформування про Zero Waste. Тепер у нас є професійне свято і ми раді відзначати його.

Громадська організація «Нуль відходів Луцьк» пропагує принципи «життя без сміття» для жителів Луцька і допомагає місту рухатись до «нуля відходів», тому стежте за нашими соціальними мережами і долучайтесь до наших активностей, показуйте свій приклад використанням речей повторно, і розповідайте про свої кроки іншим!