стрічка

Війна обриває крила: як бойові дії впливають на птахів

02 Липня 2022, 15:00
Мартин. Таких птахів чимало на Рівненщині. Фото Василя Ільчука 7541
Мартин. Таких птахів чимало на Рівненщині. Фото Василя Ільчука

Пернаті, подібно як і люди, гинуть внаслідок бойових дій, покидають свої родинні гніздечка та мігрують, втрачають потомство. Сховатись їм від обстрілів ніде: укриттів, які б захищали від ракет чи снарядів, птахи не мають. 

За різними даними, орнітофауна нашої країни налічує понад 400 видів. Скільки їх залишиться по війні, сьогодні ніхто точно не скаже.

Журналістка Еко.Району поспілкувалася з орнітологами з різних міст України про те, як війна позначається на житті птахів та до яких наслідків у майбутньому це може призвести.

Читайте також: Птахи надають крила: прогулянка з родиною бьордвотчерів

«Втрати у Маріуполі вимірюються десятками тисяч…»

Олександр Пономаренко – орнітолог з Дніпра, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» – виокремлює кілька основних загроз для птахів в умовах бойових дій. По-перше, загибель від прямого ураження осколками чи зброєю. По-друге, загибель від впливу вибухової хвилі – особливо це стосується маленьких горобцеподібних пернатих (ластівки, синиці, шпаки, вівсянки тощо), вага яких в середньому складає 17-20 грамів. По-третє – пожежі, внаслідок яких руйнуються гнізда з кладками яєць та пташенятами.  

Вівсянка звичайна – дрібна пташка, життя якої може зруйнувати вибухова хвиля.
Вівсянка звичайна – дрібна пташка, життя якої може зруйнувати вибухова хвиля.

«Нині триває гніздовий сезон, який для більшості птахів розпочався ще в квітні. За приблизними підрахунками, на одному гектарі природного середовища, що охоплене пожежею, гине щонайменше 80-85 пташенят, які перебувають у гніздах. Дорослі птахи мають шанс врятуватись, полетівши геть, а от малюки – ні. До слова, рідкісні хижі птахи (канюки, орли, яструби) можуть через вогневу небезпеку покинути свої старі гніздові ділянки назавжди», – каже Олександр Пономаренко. 

Олександр Пономаренко
Олександр Пономаренко

За словами Олександра, пара пернатих, яка втрачає дітей, переживає неабиякий стрес. Адже у птахів також є батьківський інстинкт. 

«Якщо пернаті, до прикладу, втрачають гніздо з половиною кладки, то вони можуть безболісно покинути його та розпочати зведення домівки в іншому місці. Втім, якщо пташенята у кладці мають скоро вилупитись, або ж уже з’явились на світ, то батьківський інстинкт пернатих може гостро проявити себе. Дорослі птахи будуть до останнього виманювати пташенят з гнізда, але часто, аби вижити, їм таки доведеться покинути дитинчат. Це травматичний досвід. Втім птахи не побиватимуться роками, а матимуть ціль – наступного сезону збудувати нове гніздо та отримати потомство», – додає орнітолог. 

Початок великої війни в Україні також збігся із поверненням птахів з теплих країв. Науковець каже, що під час запеклих боїв у той період могло загинути тисячі пернатих, які пролітають наші терени транзитом, адже місця відпочинку та живлення перелітних піддавались обстрілам. На півдні країни вони гинули й від зіткнень з ворожими літаками.

Читайте також: Мандрувати за птахами: як у Цуманській пущі розвивають бьордвочінг

Втрата птахів у різних природних середовищах не мине безслідно. Одним із наслідків цього, приміром, у зоні лісових насаджень може стати зменшення об’єму так званої ділової деревини – тієї, яку використовують на продаж. Експерт відзначає – пернаті контролюють чисельність шкідників дерев (харчуються ними): що птахів менше, то більше шкідники з’їдять листя і призведуть до суттєвого зменшення приросту деревини.

«Втрата птахів у містах теж матиме наслідки. Наприклад, у Маріуполі, припускаю, загинуло десятки тисяч особин. Це і міські серпокрильці, і чорні горихвістки, і горобці, і сизі голуби. Такі птахи є регуляторами чисельності шкідливих кровосисних комах. Зі зменшенням кількості цих пернатих слід очікувати відповідно збільшення у місті шкідливих для людини комах», – додає експерт.

Аби відновити орнітофауну, за словами пана Олександра, слід буде здійснювати біотехнію – розвішувати у різних біотопах штучні гнізда для птахів, підгодовувати крилатих, розводити їх. 

«Для цього знадобляться значні суми коштів й чимало часу», – констатує орнітолог.

 «Степові журавлі втікають з Херсонщини»                          

Іван Русєв, науковий співробітник національного природного парку «Тузлівські лимани», щодня прокидається о 4-5 ранку й вирушає на огляд територій. Спершу дивиться навкруги з вежі, а далі веде спостереження, обходячи парк обраним на цей день маршрутом. Опісля науковець занотовує побачене. Широкомасштабна війна додала сумних штрихів цим нотаткам. Адже Іван Русєв змушений фіксувати не лише красу та унікальність природи лиманів, а й втрати…

Іван Русєв
Іван Русєв

«У перші дні великої війни ворожі ракети били по територї нацпарку. Там, де скупчувались червонокнижні птахи, – наприклад, чоботарі. Їх та інших рідкісних пернатих розтрощило. Колоній, які щороку селились у тій місцевості, немає…» – каже науковець.

Нещодавно до Тузлівських лиманів почали прилітати степові журавлі – нехарактерний для цих терен вид пернатих. 

Степові журавлі на території Національного парку “Тузлівські лимани”
Степові журавлі на території Національного парку “Тузлівські лимани”

«Утікають сюди з Асканії Нової на Херсонщині», – припускає Іван. 

Інша болюча тема Тузлівських лиманів – втрата дельфінів.

«Аналізуючи наші дані та інформацію від закордонних колег, можна припустити, що через воєнні дії загинуло вже понад три тисячі особин. Один із чинників, які шкодять дельфінам, – вплив потужних гідролокаторів, що на човнах росіян. Їхні звукові хвилі руйнують відчуття простору, так звану навігацію дельфінів. Через вплив гідролокаторів ці ссавці втрачають координацію, викидаються на берег, нерідко натрапляють на міни… Дезорієнтовані вони не можуть знайти харчі, швидко втрачають сили та піддаються впливу інфекцій, що врешті теж призводить до їх загибелі…», – каже Іван Русєв.

Читайте такожВійна рашистів продовжує вбивати дельфінів у Чорному морі

Шість інспекторів нацпарку «Тузлівські лимани» нині захищають Україну в лавах ЗСУ.  Наразі до спостережень тут задіяні лише двоє осіб. Встигнути зробити все необхідне за таких обставин непросто. 

«Добре, що цьогоріч хоч браконьєрів поменшало», – каже Іван Русєв.

Щодня він пише невеличкий допис у фейсбуці, аби додати читачам сторінки світла у темні дні війни.

«Я відчув на собі терапевтичний вплив природи. Коли бачу птаха, який пережив ніч, і щасливий, що спіймав черв'ячка, то й сам вчусь радіти малому. Радіти життю. Ми повинні берегти природу – вона чи не найкраще лікує душу. А зранених душ у війні – не злічити», – каже науковець.

Після війни, аби відновити природу, на думку пана Івана, слід буде збільшувати площі національних парків. Зокрема, він мріє про міжнародний нацпарк дельфінів із центром на острові Зміїному.

«Збільшення площ недоторканої природи покаже результат. За прикладом Чорнобильської зони бачимо, які потужні регенераційні здатності має природа, якщо людина дає їй спокій», – резюмує Іван Русєв.

Читайте також: Заповідні території під час війни. Відновити міста буде простіше, ніж природу

Новий репертуар у пернатих: сирени, постріли, вибухи

Перший місяць великої війни орнітолог із Рівного Василь Ільчук не вів спостережень за птахами. Свій бінокль пожертвував військовим. Втім згодом повернувся до попередньої діяльності – кільцювання пернатих. 

З допомогою кілець, які він чіпляє птахам на кінцівки, міжнародна спільнота орнітологів має можливість відстежувати їхні маршрути, вік та інші особливості. Якщо ж птах уже закільцьований, то його дані орнітолог також передає до загальної бази кільцювання.

Читайте також: Мартини на рівненському сміттєзвалищі

Закільцьований мартин. Фото Василя Ільчука.
Закільцьований мартин. Фото Василя Ільчука.

«Війна принесла свої обмеження в мою дослідницьку діяльність. Не до всіх ділянок, куди б хотілось, можу дістатись. Однак я придумав собі спосіб заманювання пернатих – у Рівному вирушаю на стави чи озеро Басів Кут і кидаю мартинам, які літають там, хліба. Кілька таких підгодовувань і дедалі більше нових пернатих летять до мене. Є й інші місця, як-от Здолбунівські стави, де можна відносно вільно спостерігати за птахами та кільцювати їх. Втім чимало локацій нині недоступні»,  – каже Василь Ільчук.

Орнітолог підгодовує мартинів у Рівному. Фото Василя Ільчука
Орнітолог підгодовує мартинів у Рівному. Фото Василя Ільчука

Цьогоріч орнітолог планував дослідження у районі водосховища Хмельницької АЕС, але тепер перебувати там заборонено. 

«Я 15 років вивчав птахів водосховища ХАЕС, цьогоріч мав на меті додати до своєї наукової статті кілька свіжих штрихів, але не склалося», – каже орнітолог.

У містах, де не точаться бойові дії, за спостереженнями пана Ільчука, життя птахів не зазнало кардинальних змін. Сирени чи віддалені звуки вибухів їх не лякають.

«Цікаво, що деякі птахи не мають власних мелодій, а запозичують їх. Нині птахолюби повідомляють, що пернаті взяли собі до репертуару, наприклад, звуки сирени. Схильні до такого наслідування шпаки, сойки. Якщо вони часто чутимуть певний звук, то повторюватимуть його. Ймовірно, що у їх репертуарі з’являться і звуки пострілів, вибухів…», – з ноткою смутку каже Василь Ільчук.

Читайте також: Екоцид: наслідки і ціна російської агресії

 «Пауза в дослідженнях може тривати десятиліттями»

Орнітолог Максим Височин із Краматорська нині у Карпатах. Каже, що тут спостерігає за птахами для натхнення та заспокоєння нервів. А от науку поставив на паузу.

Максим Височин
Максим Височин

«Через війну довелось спершу скасувати моніторинг денних хижих птахів Донецької області, чим я займався з 1999-го до 2014-го. Два останні роки мені вдалось вести спостереження за цими пернатими на підконтрольних Україні теренах Донеччини. Утім після 24 лютого і ця діяльність припинена. Заплановані експедиції у різні куточки Донеччини, Харківщини та Луганщини скасовані. Навіть не уявляю, коли можна продовжити роботу там. Мабуть, не один рік території розміновуватимуть і повноцінно вивчати птахів на цих ділянках буде небезпечно ще кілька десятиріч», – каже пан Височин.

Згідно з даними, які Максим отримав під час досліджень у минулі роки, чисельність денних хижих птахів в Донецькій області скоротилась із 2014 року, відколи розпочалась війна в Україні.

«До цього часу в заплавних лісах та соснових борах вздовж річки Сіверський Донець в межах Донеччини гніздились сім пар орлана-білохвоста. На великих водосховищах області взимку були угруповання цих птахів, які налічували десятки особин. Утім у наступні після 2014-го роки внаслідок бойових зіткнень з використанням артилерії та іншого важкого озброєння поблизу філії Українського степового заповідника «Крейдова флора» та на території національного природного парку «Святі гори» цих птахів більше не було на гніздуванні. Під час зимових обліків орлана-білохвоста на межі 2021-2022 років виявив лише дві особини цього виду на водоймах півночі Донеччини… Чисельність й інших денних хижих птахів в останні два роки була меншою, ніж до 2014-го», – каже орнітолог.

Святі гори – нацпарк, розташований в північній частині Донеччини.
Святі гори – нацпарк, розташований в північній частині Донеччини.

Під найбільшою загрозою нині – червонокнижні види птахів. Насамперед, каже вчений, пернаті відносно великих розмірів: орлан-білохвіст, могильник, пугач, журавель сірий. 

«Ці птахи довго не можуть знайти собі затишного спокійного місця для гніздування. Війна, якщо не знищить їх, то відлякає назавжди», – каже Максим Височин.

Орлан-білохвіст. Один із найбільших хижих птахів Євразії, розмах крил – 2,5 метри.
Орлан-білохвіст. Один із найбільших хижих птахів Євразії, розмах крил – 2,5 метри.

Також під загрозою зникнення – рідкісні птахи, що живуть на околицях міст, які піддаються постійним обстрілам. Пошкодження їхніх оселищ, а також значне шумове навантаження може змусити і цих пернатих назавжди залишити свої домівки.

Читайте також: Аміак у воді: уламок ворожої ракети зруйнував екосистему двох областей

До яких наслідків призведе те, що через війну з українських природних середовищ зникають птахи? 

Потужні артилерійські обстріли, застосування ракет, реактивних систем залпового вогню та іншого озброєння можуть знищити, а можливо і вже знищили, найбільші лісові соснові масиви Донеччини, де мешкали денні хижі птахи. Деякі з пернатих, нажахані вибухами, залишили свої гнізда. 

Популяція на цій території скоротиться (або вже скоротилась) до таких показників, що вони не впливатимуть на екосистеми. А хижі птахи контролюють чисельність гризунів, плазунів, комах – внаслідок втрати пернатих останніх стане більше. Гризуни, скажімо, є переносниками різноманітних хвороб, шкідниками лісового та сільського господарств. 

«Слід очікувати негативних наслідків у санітарному стані охоплених війною населених пунктів, продовольчі проблеми тощо. Втім те, що я озвучив, – лише один ланцюг, або краще сказати одна нитка павутиння незліченного різноманіття екологічних відносин між організмами. Жодна людина не здатна проаналізувати всі можливі наслідки. Та, мабуть, ми спостерігатимемо їх вже в недалекому майбутньому», – каже Максим Височин.

Коментар
Код блоку:
19/08/2022 П'ятниця
19.08.2022
18.08.2022