стрічка

Науковці Рівненщини першими в Україні дослідили підорлика великого

09 Січня 2022, 12:31
Підорлик великий 1079
Підорлик великий

Спостереження за підорликом великим проводились на території Рівненського природного заповідника, болотних масивах Сомине, Переброди і Сира Погоня. 

Експертом досліджень був Михайло Франчук, заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника. 

Дослідження відбувалися з квітня по липень 2021 року. Про це Еко.Район поінформували в пресслужбі  природоохоронного міжнародного проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» та ГО «Українське товариство охорони птахів», експерти якого були залучені в проведені комплексного дослідження підорлика великого. 

Рівненський природний заповідник – другий за розміром природний заповідник в Україні. Розташований на півночі Рівненської області, в межах Вараського і Сарненського районів.

Читайте такожМартини на рівненському сміттєзвалищі

Це – перша в Україні аналітика обстеження спрямована на відомі та потенційні місця гніздування птаха та дослідження їх заселеності. Дані збиралися з використанням фотопасток.

Саме документування фото пастками гніздового життя дає змогу встановити взаємозв’язок між змінами середовища існування підорлика великого та його причин та наслідків для популяції цього рідкісного виду.

Михайло Франчук обстежив 12 гнізд підорлика великого, на 8 з них були встановлені  фотопастки для вивчення успішності гніздування та інших аспектів гніздової екології виду.  

«До цього часу про причини та наслідки незаселення гнізд, загибель потомства чи інші причини ми могли здогадуватись. Але цьогорічний моніторинг гнізд показав унікальні дані. Нам вдалось прослідкувати за харчуванням птахів, які тісно пов’язані із середовищем існування – це болотні екосистеми, які на даний час дуже мінливі по відношення до гідрологічного режиму, що на пряму простежується із зміною клімату. Птахи залежні від змін гідрологічного режиму, що і просліджувалось у виборі кількості видового складу корму», – пояснює Михайло Франчук.

За словами науковця, більш-менш повноводна весна та пов’язана з цим багата кормова база водно-болотних птахів, що є ключовою у харчуванні виду дали змогу вивести 5 пташенят – це високий показник для нашої локальної популяції. Дослідження підтвердили, що четверо пташенят успішно покинули свої гнізда та почали осінню міграцію. 

Читайте більше на Еко.Районі про птахів

Завдяки фотопасткам також встановили причини не заселення гнізд підорликом – це конкуренція з іншими видами, відвідування гнізд на початку гніздування наземними хижаками, а також руйнація гнізд внаслідок погодних умов. 

За результатами польових робіт виявилось, що з 12 відомих гнізд 5 були заселені, 5 не стали домівкою для птаха. Ще у двох гніздах заселились інші хижаки – канюк звичайний та осоїд. Із гнізд підорлика великого кожна пара вивела по одному пташеняті. 

Загалом усіма фотопастками відзнято 757 днів та отримано 33621 фотографію.

Саме така наукова робота дала можливість отримати відповіді на деякі питання, які до цього дослідники припускали та не мали задокументованих фактів.

Довідково: 

Підорлик великий –  рідкісний гніздовий перелітний птах України, який в першу чергу зустрічається на Поліссі. Кількість гніздових пар цього виду в країні за приблизними підрахунками коливається від  10 до 20 пар (дані Третього видання Червоної книги України), тобто дуже незначна.  

Це – своєрідний індикатор водного режиму боліт. Хижий птах оселяється на острівних мішаних лісах  боліт і лук.  Саме ці місця є для нього відмінними мисливськими угіддями, де підорлик великий полює на дрібних водно-болотних птахів, а саме куликів. Зневоднені ділянки стають непридатними для життя та розмноження птаха, адже відсутня кормова база хижака. 

Гніздиться великий підорлик на деревах. Одне гніздо часто використовується цими птахами кілька разів. У травні самка відкладає від 1 до 3 яєць в залежності від умов харчування, спокою тощо. У віці 8-9 тижнів пташенята підорлика великого встають на крило, і, в залежності від місця гніздування, у вересні або жовтні підорлики відлітають на зимівлю. 

Найголовнішими причинами зменшення популяції підорлика великого вважається: знищення ділянок заплавного стиглого лісу біля великих водойм, меліорація, ведення лісорозробок біля гнізд птахів. 

 

Фотопастка – камера, яка спрацьовує від руху або тепла.  Робота з фотопасткою дозволяє проводити дбайливе дослідження, цілодобово спостерігаючи за поведінкою тварин у природних умовах. Зазначаємо, що всі роботи проведені фахівцем-орнітологом, який знає особливості поведінки диких птахів і своїми діями не зашкодить тварині. Будь-які спроби інших людей вторгнення в життя птахів небезпечна та є злочином по відношенню до природного існування тварин.

«Полісся – дика природа без кордонів» — міжнародний транскордонний проєкт, що об’єднав природоохоронні інституції Білорусі, України, Німеччини, Польщі, Британії. На території України його впроваджує ГО «Українське товариство охорони птахів», партнер міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні. Проєкт є частиною Програми вразливих ландшафтів (Endangered Landscapes Programme) і фінансується фундацією «Аркадія – благодійний фонд Лісбет Раузин та Пітера Болдвіна». Період реалізації: 2019-2023 рр. 

До проєкту залучено:

  • 4 природні заповідники — «Древлянський», Поліський, Рівненський, Черемський;  біосферний заповідник – Чорнобильський радіаційно-екологічний; 
  • 2 національні природні парки - Нобельський і «Прип’ять-Стохід»; 
  • Рамсарські угіддя — болотні масиви «Біле озеро» та болото «Коза-Березина», «Переброди», «Сира Погоня», «Сомине» (Рівненський ПЗ), Поліські болота (Поліський ПЗ), Черемиське болото (Черемський ПЗ), заплави річок Прип’ять і Стохід (НПП «Прип’ять-Стохід»); Словечансько-Овруцький кряж; 
  • заказник «Поясківський ліс» – єдина на українському Поліссі збережена ділянка пралісу, що є об’єктом природно-заповідного фонду України. 
Коментар
22/01/2022 Субота
22.01.2022
21.01.2022
20.01.2022
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром