«Підбивати підсумки будемо після перемоги та відновлення». Як сьогодні працює екологічний фронт

Цього року екологічні організації та екоактивісти, як і все громадянське суспільство, брали активну участь у боротьбі з агресором. 

Вони говорили про події в Україні по всьому світу, збирали дані про злочини проти довкілля, будували плани «зеленого»відновлення. 

Журналіст Еко.Район замість підсумків року розповідає, як сьогодні працює екологічний фронт. 

Герої екологічного руху – ...

У кожного на війні свої герої. Для мене ними стали мої колеги, українські екологи та екоактивісти. Хтось із них під обстрілами виходив на зв'язок, розповідав про екологічні наслідки вторгнення іноземними колегами навіть якщо не було електрики та доводилося використовувати павербанки чи генератори. Хтось проводив справжні спецоперації з евакуації працівників заповідників з окупованих територій. Хтось пішов воювати. Хтось уже ніколи не повернеться з війни. Наприклад, Роман Жук, Роман Ратушний чи Семен Обломей. 

При цьому робота жодної екологічної організації чи ініціативи в Україні не зупинилася. Вони продовжували робити все для того, щоб країна не лише перемогла у війні, а й після її закінчення відбудова йшла демократичним «зеленим» шляхом.

Презентований у липні 2022 року у Лугано План відновлення показав, що з високою імовірністю так воно й буде. Щоправда, як зазначають екологи та екоактивісти, у тому плані багато необхідних для доопрацювання пунктів. Але ж видно, що Україна обирає зелений європейський курс розвитку. Головне тепер свідомо і прямо слідувати їм.

Читайте також: Наслідки відчуває навіть Африка: як вторгнення Росії вплинуло на зміну клімату

…зупинили фінансову підтримку росії та наблизили Європу до вуглецевої нейтральності

Важливу роль, яку відіграли екологічні організації, – це тиск на світову спільноту. Якби не ініціативи Stand with Ukraine та Razom We Stand, які з перших днів вторгнення закликали відмовитися від російського вуглецевого палива, а саме нафти, газу, вугілля, то санкції проти росії не були б такі значні. Адже для агресора вуглецеве паливо було основним інструментом шантажу.

Росія не вірила, що Європа зможе відмовитися від постачання газу та нафти. Не вірять досі. За даними моніторингу з 24 лютого агресор заробив 249 мільярдів євро на продажі вуглецевого палива, з яких 122 мільярди заплатили країни Євросоюзу.

Однак той же трекер демонструють, наскільки відмова ЄС від імпорту російського газу, нафти та вугілля сприяла скороченню доходів Росії. Далі – більше. Наступного року їх буде зведено до мінімуму і внаслідок ембарго, і внаслідок встановлення максимальних цін.

Багато в чому це заслуга екологічних ініціатив, які знайшли необхідні аргументи та не зупиняючись чинили тиск, не зупиняючись говорили про ці питання. Бо вуглецеве паливо не лише забруднює атмосферу викидами парникових газів, воно є головним джерелом доходу та шантажу агресора. Не купуючи російську нафту, ми не лише рятуємо природу, а й боремося із рашизмом.

Причому робота українських ініціатив уже високо оцінив європейський «зелений» рух. Завдяки скороченню частки вуглецевого палива в енергетичному міксі та затвердженню плану RePower, в Європі відчинилися ширші двері для відновлюваних джерел енергії. 

RePower – це прийнятий Євросоюзом у травні план відмови від російського вуглецевого палива, створення диверсифікованого ринку енергетичних ресурсів (щоб не повторилася історія із залежністю від одного постачальника) та розвиток автономних енергетичних систем. До них насамперед відносяться відновлювані джерела енергії.

Так українські екологічні організації та ініціативи зробили свій внесок у те, щоб Європа швидше прийшла до «зеленого» майбутнього. Коли країни ЄС викидатимуть стільки ж парникових газів, скільки й поглинатимуть. І однією із цих країн буде саме Україна.

Читайте також: Через агресію Росії від зміни клімату страждає увесь світ. Інтерв'ю з екологинею Євгенією Засядько

..заговорили голосніше про Україну на світовому рівні

У листопаді в Єгипті відбувся саміт Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату. І вперше на цьому саміті власний павільйон представила Україна.

Це значна подія в екологічному русі країни. Багато держав не мали своїх власних павільйонів на найбільшому кліматичному саміті світу. Та сама росія, наприклад, цього року обмежилася лише виступом делегації та кількома організованими сайд-івентами, які нічим не запам'яталися. Головний виступ представників країни-агресора цинічно збігся з ударами по Києву та інших містах України. Українські екологічні активісти організували акцію протесту і ще раз показали, що співпраця з чинним у росії режимом – неприпустима.

Український павільйон був одним із найбільш запам'ятовуваних. Він був присвячений не лише наслідкам війни в Україні, а й планам відновлення країни. Хоча, звичайно, багато кого на саміті цікавило, який вплив вторгнення надало на навколишнє середовище та світову кліматичну політику.

Як розповіли на одному з організованих у рамках саміту заходів представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, «впродовж семи місяців, з лютого 2022 року, загальний обсяг викидів вуглецю становив 82,8 млн тонн, з них внаслідок пожеж – 23,8 млн тонн СО2, бойових дій – 8,9 млн. тонн СО2, руху внутрішньопереміщених осіб та біженців – 1,4 млн. тонн СО2. Але найбільше викидів спричинити відбудову об'єктів цивільної інфраструктури – 48,7 млн тонн СО2». 

Попри того, що в результаті вторгнення практично припинила свою роботу цивільна авіація та багато індустріальних підприємств, обсяг викидів СО2 в Україні збільшився практично на 23%. І це ми не говоримо про зростання викидів, які зафіксовані в росії — країна-агресор просто не надає даних, які б дозволили показати вплив війни на клімат.

Всі ці дані є важливими, оскільки наочно демонструють негативний ефект впливу військового вторгнення на зміну клімату, прискорюють глобальні процеси. А це питання, яке стосується не лише України, а й усього світу. Сьогодні зміна клімату названа ООН однією з найголовніших проблем сучасного світу. На саміті в Єгипті було ухвалено рішення про фінансову підтримку держав, які страждають від зміни вже сьогодні. Посуха, урагани, підвищення рівня світового океану призводять до того, що в багатьох країнах Глобального півдня життя стає неможливим. А активне використання вуглецевого палива, не кажучи вже про військове вторгнення, робить спроби адаптації та пом'якшення зміни менш ефективними.

Саме з цієї причини українські екологи та активісти закликають говорити про наслідки вторгнення у світовому масштабі. Та шкода, яку завдає агресор Україні, стосується не тільки країни, вона відкликається в найдальших куточках світу.

Читайте також: «Зелена» відбудова України: покращити економіку і не втратити екологію

..збір даних та аналіз наслідків вторгнення

Для мене цей рік практично повністю пройшов у моніторингу наслідків для довкілля вторгнення росії до України. З моїми колегами ми запустили великий проєкт UWEC Work Group, який намагатися розповісти всьому світу про екологічні наслідки війни в Україні. Було багато даних, сюжетів, які оброблялися, аналізувалися, а потім з них робилися статті або вони обговорювалися в рамках онлайн-зустріч. Ми намагалися показати, що війна не обмежена лише Україною. Вона має довгострокові глобальні наслідки від продуктової кризи до зупинки світових програм вивчення, наприклад, Арктики. Впливає як на локальні, так і на глобальні процеси.

Наша ініціатива була однією з багатьох робочих груп, які займаються збиранням даних про екологічні наслідки вторгнення. Такі організації, як Екодія, Екологія Право Людина, Українська природоохоронна група, Екоклуб та багато інших під час війни продовжували як збирати дані, так і розповсюджувати інформацію. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів щотижня публікує звіт про екологічні наслідки війни. І робить це англійською мовою, щоб люди з інших країн також могли прочитати.

Робиться це для того, щоб зібрати дані про те, як війна вплине на довкілля. Це дозволить сформулювати та подати у міжнародному суді звинувачення в екоциді, зрозуміти, з якими наслідками доведеться зіткнутися після перемоги, а також розробити стійкі «зелені» плани відновлення.

Збір даних ускладнений цілою низкою чинників. По-перше, негативний вплив насамперед виявляється у зоні військових дій. До яких екологи не мають доступу. Провести моментальні заміри відразу після вибуху або закінчення боїв неможливо. Тому найчастіше аналіз проводився через роботу з інформацією, що надається медіа. Однак і тут ми не могли мати повноцінної картини.

В умовах воєнного часу інформація надається лише у тому обсязі, який не дозволить використовувати її ворогу. Тому основна робота зі збору даних розпочнеться після закінчення війни. На жаль, інформація вже буде застарілою, тому тільки повномасштабний моніторинг дозволить дізнатися, який вплив війна справила на екологію країни.

По-друге, досі не існує по-справжньому ефективних інструментів та методології аналізу екологічних наслідків війни. Особливо такий великомасштабний. Екологічним організаціям та державним службам доводилося безпосередньо під час розробляти та тестувати як методику збору даних, так і відпрацьовувати процедуру фіксації злочинів проти природи, які в майбутньому можуть використовуватись для формування правової бази за міжнародним обвинуваченням в екоциді. Це означає, що мала бути підготовлена процедура фіксації та документації екозлочину, опитування свідків, підготовки матеріалів до суду. 

Все це сприяло розвитку екологічного права в Україні. Також поява справ за статтею «екоцид» у майбутньому сприятиме тому, щоб не тільки розкривати військові екозлочини, а й захищати ліси, степи, природні ресурси від тих, хто не цінує чудову природу України.

Робота екологічного фронту продовжуватиметься і після перемоги. Як зазначив голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк, ще більше проблем для природи може розпочатися після закінчення війни. Коли треба буде відновлювати численні руйнування, відбудовувати міста, енергосистему, інфраструктуру. Для цього можуть знадобитися ресурси – дерево, камінь, пісок, а брати їх будуть з надр української землі. І навіть якщо не з української – природа не має меж, вона не винна в дурості та жорстокості деяких (не)людей.

Тому важливо, щоб ми вже сьогодні активно думали про «зелене» відновлення України. Розвивали та виховували в собі екологічні практики та підхід до життя. Україна вже сьогодні стала гордістю Європи, символом непохитності та мужності. А після того, як країну відбудують, після того, як до неї прийдуть сучасні технології, стійкі практики планування, «зелена» економіка та політика, то вона стане символом миру та процвітання. І можливо, саме в Україні буде зупинено не лише вторгнення росіі, а й створено ту структуру, яка дозволить зупинити катастрофічні зміни клімату.