Наслідки відчуває навіть Африка: як вторгнення Росії вплинуло на зміну клімату

Коли журналісти починають досліджувати кліматичну повістку, їх вчать писати не про зміни клімату, а саме про зміну. В однині. Тому що клімат на нашій планеті один і все у ньому взаємопов'язане.

Зокрема, з цієї причини наслідки вторгнення в Україну вже відчули далекі бідні країни Африки або Латинської Америки. Причому цілком можливо, що шоку вони зазнають значно більшого масштабу, ніж багатші країни Європи, які активно підтримують Україну у боротьбі за свободу своїх земель.

Як вторгнення Росії в Україну вплинуло на зміну клімату та що Україна та світ роблять сьогодні, щоб пом'якшити незворотні наслідки, читайте у матеріалі Еко.Району. 

Перспективи кліматичних переговорів після вторгнення Росії виглядають туманно

Щороку у світі приходить зустріч Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Це серія міжнародних зустрічей, яка об'єднує представників більшості урядів по всьому світу. Саму конвенцію прийняли 21 березня 1994 року, через два роки після Саміту Землі, що пройшов у Ріо-де-Жанейро. На ньому проблему зміни клімату представили ​​як дуже значущу і яка потребую спільних рішень. Сьогодні Рамкову конвенцію ратифікувало 197 країн, тобто практично усі держави світу. 

Вони визнали, що така проблема як зміна клімату, існує. Що має бути поставлена ​​і досягнута мета зробити так, щоб рівень викидів парникових газів залишився на такому рівні, який би не передбачав небезпечного антропогенного впливу. Тобто, щоб дії всього глобального людського суспільства не чинили на клімат негативного впливу. 

Очевидно, що досягти цього можна лише спільними зусиллями. Щорічно кліматичні дипломати з різних країн зустрічаються та обговорюють, як країни всього світу досягатимуть поставленої мети. Ці зустрічі мають назву «Конференція сторін» або Conference of the Parties (COP). 

Бувають ефективні зустрічі. Наприклад, у 2013 році країни ратифікували Паризькі угоди, які передбачали встановлення конкретних вимог щодо скорочення викидів парникових газів. Метою угод стало утримати підвищення приземної температури на рівні два градуси. Вони передбачали внесення жорстких квот на викиди, підтримку країн півдня, що найбільше страждають від зміни клімату, і багато іншого. 

Екологічні активісти з усього світу чекали на великі дії та від COP-26, який відбувся у 2021 році в Глазго. Захід вийшов гучним за заявами, але не можна сказати, що було досягнуто якогось серйозного результату. Уряди країн усього світу домовилися зібратися разом і продовжити роботу у листопаді 2022 року у Шарм Ель Шейху, Єгипет. Однак вторгнення Росії та розв'язана країною-агресором війна, яка призвела не тільки до численних людських жертв, але й до значного забруднення навколишнього середовища, фактично поставила хрест на можливості кліматичних переговорів. А це означає, що у питанні вирішення проблеми зміни клімату глобальне людське суспільство змушене зробити крок назад. 

Читайте також: Утопія, яка несе реальну небезпеку: що таке водний шлях Е-40 та чим він загрожує Україні

Війна вже призвела до значного збільшення викидів парникових газів

Експерти погоджуються з тим, що викиди парникових газів внаслідок військового вторгнення Росії в Україну збільшились у рази. Так, заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Світлана Грінчук під час дискусії «Кліматичне врядування: від повоєнного відновлення до членства в ЄС» розповіла, що лише викиди військової техніки щодо порівняно з 2021 роком збільшились у 10 разів. Причому мова судячи з усього йдеться про військову техніку України. Що вже тут говорити про техніку орків, яка переміщалася активно країною в перші пів року вторгнення.

Іншим джерелом парникових газів, як зазначає кліматологиня та провідна наукова співробітниця Інституту геофізики імені Серафима Субботіна НАН України Світлана Бойченко, є викиди внаслідок артилерійських обстрілів та вибухів ракет. Тут необхідно окремо підрахувати і викиди під час запусків, і викликані артилерійським обстрілом численні пожежі. Причому йдеться не про один регіон. Обстріли торкнулися всієї території України, найчастіше удари завдавалися по об'єктах інфраструктури, таким як нафтобази. Що збільшувало викиди та забруднення в рази. 

Значну роль у викидах парникових газів грають і лісові пожежі, кількість яких унаслідок військового вторгнення також зросла. Так, якщо у 2021 році було зафіксовано лише одну лісову пожежу площею понад 5 гектарів, то цього року вже можна говорити про сотню таких пожеж. Все це не лише величезні обсяги викидів парникових газів, а й загибель екосистем, які є природними поглиначами СО2.

А щоб ліс відновився і почав повноцінно виконувати свої екосистемні функції після великомасштабної пожежі потрібен не рік, не два, а кілька десятиліть.

Читайте також: Дика природа на межі. Як війна зупинила важливий проєкт з охорони Полісся

Що ми будемо з усіма цими викидами та зміною клімату робити?

Як зазначила на згаданій дискусії «Кліматичне врядування: від повоєнного відновлення до членства в ЄС» Світлана Грінчук, робота над розвитком кліматичного законодавства в Україні триває. Пов'язано це й з тим, що країна обрала шлях інтеграції до Європи, а значить має відповідати високим стандартам, у тому числі й у сфері «зеленого законодавства». Так, окрім розробки Плану відновлення України ведеться доопрацювання Кліматичного закону України, а також завершується робота над планом заходів щодо реалізації обновленого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди.

Вже сьогодні уряд України докладає зусилля для того, щоб одразу після перемоги у війні розпочати досягнення цілей кліматичної нейтральності та виконати зобов'язання, прийняті Паризькою угодою. Враховуючи скільки інфраструктурних об'єктів та міст необхідно буде відновити – завдання не просте, аналогів у всьому світі не було. 

Однак і представники уряду, і представники громадянського суспільства та громадських об'єднань, і представники бізнесу жодного разу не поставили під сумнів план саме «зеленого» кліматично та екологічно орієнтованого відновлення. Тож Україна може стати першою державою у світі, яка після таких великомасштабних руйнувань розвиватиметься не шляхом індустріалізації, а через розвиток високотехнологічних екологічно дружніх напрямків.

Проте спочатку необхідно перемогти, оскільки лише перемога зробить «зелений» розвиток країни успішним. Згідна з цим і голова кліматичного відділу екологічної організації Екодія Євгенія Засядко. Ця організація не лише займається збором даних про екологічні наслідки війни, але також активно пропагує екологічно дружній спосіб життя, розвиток відновлюваної енергетики та дає поради до Плану відновлення України. Адже лише за належної експертної оцінки та за громадянської підтримки реалізація цього плану буде ефективною.

Читайте також: Через агресію Росії від зміни клімату страждає увесь світ. Інтерв'ю з екологинею Євгенією Засядько

Чи справді інші країни так залежать від екологічних та кліматичних наслідків вторгнення Росії до України?

Так, це не гучні слова. Країни всього світу сьогодні безпосередньо залежать від того, наскільки швидко і чим закінчиться ця війна.

Війна вплинула навіть на такі віддалені, але дуже важливі для пом'якшення зміни клімату території, як ліси в Амазонії. Так, як пишуть, наприклад, автори сайту Unbias The News, президент Бразилії Жаїр Болсанару використав війну в Україні як привід для вторгнення на території корінного населення для активної вирубки лісів.

Багато бідних країн вирішили скористатися санкціями проти Росії, щоб постаратися продати свої власні ресурси, на які виник більший попит. При цьому діють вони з позиції авторитарних режимів, які відчули себе ще впевненіше, вважаючи, що також можуть дозволити собі порушувати загальновизнані закони та нехтувати демократичними цінностями, як це дозволила собі Росія.

З іншого боку, Україна традиційно бере участь у різних міжнародних програмах підтримки найбідніших країн. Серед яких найважливішою є програма з постачання зерна. На щастя, навіть всупереч вторгненню Росії, її вдалося продовжити реалізовувати й цього року. 

Однак сьогодні все частіше чути слова про те, що Чорноморська зернова угода перебуває під загрозою зриву. Якщо такі програми не реалізовуватимуться, то в країнах, що найбільше страждають від змін клімату, так званих країнах Глобального півдня, просто не буде їжі, а отже уряди ще активніше утискатимуть населення і продаватимуть ресурси. Що призведе до ще більших викидів і як наслідок до більш різкої зміни клімату.

Ми говоримо про країни, які розташовані на інших континентах. Якщо ж говорити про ті, що межують з Україною і мають, наприклад, спільну акваторію, то тут навіть доводиться говорити не лише про кліматичну, а про конкретну екологічну загрозу, спричинену вторгненням.

Саме тому сьогодні всі країни світу чекають на перемогу України та намагаються в цьому їй активно допомагати. Оскільки історичний досвід показав – авторитарні режими, особливо ті, економіка яких побудована на продажі вуглецевого палива, як у Росії, проблеми зміни клімату не впораються. Це питання під силу лише громадянському суспільству. А для його розвитку важливими є демократичні цінності.

Читайте також: Кліматичні зміни, вирубки лісу та радіація – розплата за участь Білорусі у російській агресії