стрічка

«Зелена» відбудова України: покращити економіку і не втратити екологію

31 Серпня 2022, 12:00
Фото ілюстративне 3842
Фото ілюстративне

Збереження довкілля, зменшення шкоди від виробництва, ефективне енергоспоживання та стійкість до змін клімату – пріоритети у питанні відновлення України після перемоги.  

Післявоєнна відбудова України повинна бути «зеленою». А це потребує серйозних зусиль, великих фінансів та продуманої інституційної основи. 

Як зробити економіку нашої країни більш екологічною та чому це стосується не лише законотворців та екологів, а й кожного з нас, розповіла журналістці Еко.Район експертка відділу клімату громадської організації «Екодія» Дар’я Лазарєва.

Чому відбудовувати міста потрібно вже зараз? 

Питання відбудови актуальне вже зараз. Деякі деокуповані території просто не можуть чекати закінчення війни, бо багато людей повертається до своїх домівок та мають потребу в роботі.

Дар’я Лазарєва наводить приклад Чернігова, де окупанти зруйнували кілька тролейбусів та контактну тролейбусну мережу. 

«Оновлення пошкоджень потребує інвестицій. Люди потребують транспорту. Через те, що цей район залишається під ризиком повернення окупантів, він є не привабливим для інвестицій. Але транспортне підриємство все одно працює над розробкою стратегій, шукає рішення, щоб забезпечити потребу в пересуванні», – зазначає експертка.

Дар’я Лазарєва
Дар’я Лазарєва

З міст повиїжджали платоспроможні люди і міська влада зацікавлена у тому, щоб їх повернути назад, щоб вони почали працювати, платили податки, ходили в магазини. 

Поодинокими безсистемними рішеннями суттєво задовольнити такі потреби не можливо, тому потрібний чіткий план.

Читайте також: Горять ліси та дрейфують міни: як війна вплинула на стан природних парків Миколаївщини

Покращити!

Країни ЄС планують фінансувати відновлення України: хтось даватиме кредитні кошти, хтось – грантові. Та в кожного джерела фінансування будуть свої критерії та вимоги до України. 

«В країні повинен бути один комплексний національний план відновлення. Всі проєкти, що подаватимуться на фінансування, повинні відповідати цьому плану та відштовхуватимуться від нього. Не можна прийти, допустимо, в Європейський банк реконструкції та розвитку і сказати, що ми українці, і попросити гроші. Так це не працює. Потрібно представити документи, де саме будуть описані майбутні заходи та їхні кошториси», – розповідє Дар’я Лазарєва. 

В Україні cтворили національну раду, куди увійшли понад 20 окремих експертних груп з різними напрямками, зокрема щодо захисту довкілля. 

У цих робочих групах працює приблизно 2,5 тисячі експертів. В процесі обговорення вони подали програми та проєкти, що планують втілювати при відбудові. Основний лейтмотив «зеленої» відбудови: «Ми не просто маємо відновити те, що зруйнували російські окупанти, ми маємо зробити краще». 

Також в процесі відновлення мають бути застосовані найкращі доступні технології і практики.

Читайте також: Тварини з окупації: як у Рівненському зоопарку живуть врятовані від війни єноти, мавпи та альпаки

Розбудовувати необхідно без шкоди для довкілля

Важливим пунктом «зеленої» відбудови є послаблення екологічного контролю замість реформ, адже спрощується процедура оцінки впливу на довкілля. 

«Це перевірений працюючий механізм, який має на меті не дозволити новим чи реконструйованим підприємствам шкодити довкіллю», – каже експертка. 

Сенс процедури в тому, що перш ніж щось впроваджувати чи будувати (будинок чи автозаправну станцію, нову електростанцію сонячних панелей), підприємець повинен розмістити цей проєкт до публічного обговорення і громадськість може подати свої зауваження щодо оцінки впливу на довкілля. Тобто підприємець має провести оцінку та довести, що його підприємство ні на що не впливає і нічому не шкодить. А громадськість, яка має доступ до механізму впливу, свою чергою, має заперечити, якщо є загроза для навколишнього середовища. 

Якщо, наприклад, на території, яку планують забудувати, водяться червнокнижні види тварин, тоді Міністерство захисту довкілля переглядає проєкт. Його можуть просто згорнути і відправити на доопрацювання. Таке будівництво цілком можуть просто заборонити. 

Читайте також: Місто на хвилі: як півмільйонний Миколаїв живе без стабільного водопостачання

Не обійтися у впровадженні «зеленої» відбудови й без принципу дерегуляції та спрощення доступу до земельних надр і нарощення мінеральної сировинної бази. 

«Проблема в тому, що є ризик перетворення України на сировинну базу для експорту, тобто наша держава виснажуватиме свої ресурси, які за Конституцією України є національним багатством. Таким способом ми ризикуємо, що в один момент просто залишимось ні з чим. Нам просто не буде чого продавати», – каже екологиня. 

Тому потрібно не збільшувати видобуток мінерально-сировинної бази, а інтенсивно працювати над розвитком науки і технологій, а вже природні ресурси залишити в країні і використовувати їх в першу чергу на потреби держави.

Думати на крок вперед

Національний план «зеленої» відбудови повинен базуватися на сталих системних рішеннях. Він має враховувати не лише короткострокову перспективу, наприклад, збудувати мости, дороги, будинки. Потрібно думати на крок вперед: дороги, до прикладу, повинні бути побудовані з якісних матеріалів. Вони не мають потребувати ремонту через рік – півтора. 

Така ж ситуація і з будівництвом будинків. Тут варто враховувати і зміну клімату, і підвищення глобальної середньої загальної температури. Вони мають відповідати стандартам ефективності.

Малий і середній бізнес повинен бути основою економічного зростання. Їх розвиток може супроводжуватися програмами державної підтримки, спрощення податкового навантаження тощо. Важливо, щоб процес дерегуляції бізнесу відбувався з дотриманням найкращих європейських довкіллєвих правил ведення господарської діяльності, з ефективним запобіганням правопорушень і контролем.

Ситуація з водою погіршилась через війну…

В Україні є велика проблема з використанням води. Її нестачу відчули ще до лютого 2022. Особливо в період посухи. З одного боку це спричинила зміна клімату, з іншого – нераціональне використання води з джерела для польових робіт.

Коли 24 лютого рашистські війська окупували Каховську гідроелектростанцію, вони підірвали тимчасову дамбу, яку збудували в 2014 році, щоб перекрити постачання води з Каховського водосховища в Крим.

Від цього водосховища та його наповненості залежить іще зрошувальна система, яка постачає воду мінімум на 30 тисяч гектарів полів у Херсонській області. Тому після нашої перемоги та деокупації українських земель, необхідно буде відновити контрольоване та технічно правильне водопостачання до Кримського півострова так, щоб забезпечити потребу кримчан у воді та мінімально покрити потребу для зрошення полів у залежних від Каховського водосховища регіонах.

Читайте також: Людство на порозі катастрофи «у 10 Чорнобилів»: що треба знати про ядерний шантаж росії на ЗАЕС

Енергетична безпека – це підвищення енергоефективності

До початку війни українська економіка була однією з найбільш енергоємних. 66% викидів парникових газів всього економічного сектору нашої держави – це викиди від енергетики. Тут і опалення будинків, і гаряче водопостачання. 

«Якщо ми зробимо наше енергоспоживання більш ефективним, проведемо енергоаудит – це буде лише перевірка втрат тепла у будинках. Якщо ми знайдемо місця, що потребують термоїзоляції в першу чергу, утеплимо дахи, самі будинки, підвали, стіни, труби, тоді буде менша потреба в споживанні електроенергії на опалення і відповідно не буде стільки викидів парникових газів», – каже екологиня. 

В Україні фіксують високий рівень викидів вуглецю. Все тому, що ще до повномасштабного вторгнення у енергобалансі України було приблизно 50% енергії з атомних електростанціях. Близько 30% – вугілля,  10 % – відновлювані джерела енергії. 

Пріоритетною, за словами експертки, має бути поступова відмова від атомної енергетики та збільшення відсотка генерації енергії з відновлювальних джерел.

Читайте також: Мегавати війни: втрати, здобутки та перспективи вітроенергетики в Україні

Не менше важливою в плані «зеленої» відбудови є відмова від викопного палива, адже його використання – це постійне утворення парникових газів, що призводить до зміни клімату. 

Альтернатива вугіллю і газу у опаленні будинків – теплові насоси, індивідуальні теплові пункти на твердопаливних котлах, що є більш екологічними. За рахунок утеплення будинків буде менша потреба в генерації нового тепла.

«Навіть якщо війна закінчиться сьогодні і викиди парникових газів впадуть до нуля завтра, клімат все одно змінюватиметься за інерцією. Надто багато парникових газів вже накопичилося в атмосфері. Середньорічна температура зростає. Будуть як хвилі спеки, так і аномальні холоди», – наголошує Дар’я Лазарєва.

Тому зараз дуже важливо акцентувати на збереженні екосистем, національних парків, природо-заповідного фонду.

До «зеленої» відбудови може долучитися кожен і кожна з нас

Україна – демократична держава, тому кожен і кожна може звернутися до місцевого депутата і запитати, які є проєкти з відновлення діють у громаді та як до них долучитися. 

«Закликаю читачів і читачок цього матеріалу стежити за роботою влади, а також споживати менше енергії. Замінити лампочки на енергоефективні (лед). Якщо купуєте побутову техніку, то дивитися на енергоефективність і обирати товари лише з найвищим її рівнем», – закликає екологиня. 

Українцям зараз варто утеплити свої будинки, замінити вікна та двері, адже цього опалювального сезону потрібно бути максимально готовим до збереження тепла.

«Закликаю їсти локальні продукти. Чим далі продукти їдуть від місця вирощування до вас, тим більше парникових газів від спалювання палива потрапляє в атмосферу. Вирощувати балконні овочі. В кризових умовах це дуже допомагатиме Україні», – каже експертка.

Читайте також: Сади перемоги. Як «городні війська» допоможуть країні протистояти агресору та покращити екологію

Коментар
Код блоку:
24/09/2022 Субота
24.09.2022
23.09.2022
22.09.2022