«Рускій воєнний корабль» і наслідки для екології: як повномасштабна війна губить море

Кораблі, які затонули під час Другої світової війни, досі впливають на моря та океани. Минуло вже майже 80 років, а вони і дотепер становлять загрозу морським екосистемам, забруднюючи довкілля.

Вже помітно, що повномасштабне вторгнення впливає на стан Чорного та Азовського морів, і цей вплив великий. Але наразі у науковців немає можливости моніторити, відбирати проби в морях і збирати дані через замінованість і недоступність.

Яким може бути вплив поточної війни на Азовське та Чорне моря Еко.Району пояснила Соф’я Садогурська, біологиня та експертка ГО «Екодія».

Зараз інформація про те, як війна впливає на довкілля морів, може бути отримана з кількох джерел.

Перше: відкриті дані, тобто, наприклад, дані з медіа. Ми бачимо, що є підриви мін, тонуть кораблі, відбуваються запуски ракет – все це має свій вплив.

Друге джерело: інформація з супутників. Наприклад, наукові інститути використують такі дані, щоб моніторити розливи нафтопродуктів від затонулих кораблів і літаків.

Третій варіант того, як ми можемо зрозуміти, що відбувається із морями – це порівняння з іншими регіонами, які постраждали внаслідок військових дій. На жаль, це не перша війна в історії людства, є дані з інших морів, як військові дії впливають на морське середовище і чого можна очікувати.

Але, загалом, важливо розуміти, що наразі ми не знаємо та не розуміємо повної шкоди для екосистем Чорного і Азовського морів.

– Що під час війни найшкідливіше для моря?

– Я би сказала, що це розливи нафтопродуктів від кораблів, збитих літаків і іншої військової техніки, а також пряме і опосередковане забруднення моря через ракети і вибухи, а також внаслідок знищення прибережної інфраструктури (наприклад, очисних станцій). Крім того, окрема варто згадати знищення природно-заповідного фонду у прибережній зоні Чорного і Азовського морів.

Читайте також: Наслідки відчуває навіть Африка: як вторгнення Росії вплинуло на зміну клімату

Сонари загрожують морським ссавцям

Військові дії в акваторії Чорного і Азовського морів впливають на моря опосередковано і напряму.

Якщо говорити про прямий вплив, то загрозу несе навіть саме пересування великої кількості військових кораблів в північно-західній частині Чорного моря. Зокрема, вони загрожують морським ссавцям через використання російськими військовими кораблями гідролокаторів.

Величезну шкоду несуть розливи нафти і нафтопродуктів від літаків і гелікоптерів, кораблів, які тонуть. У квітні науковцями було виявлено понад 1000 квадратних кілометрів шару нафтопродуктів на поверхні моря.

По-перше, нафтопродукти формують плівку на поверхні моря і впливають на фізіко-хімічні та біологічні процеси, перешкоджаючи потраплянню кисню у воду. По-друге, вони токсичні для більшості організмів в морі, починаючи від мікроорганізмів і закінчуючи великими ссавцями (наприклад, дельфінами).

Може здаватися, що якщо нафтова плівка формується далеко від узбережжя, то вона просто існує на поверхні моря і не несе сильної шкоди. Але поверхня теж жива, там є унікальні мікроорганізми (нейстон). Таке унікальне біорізноманіття, що формується у поверхневій плівці, зникає через цей катастрофічний вплив нафтопродуктів.

Також пряме забруднення морського середовища відбувається від вибухів, у тому числі підводних, і від ракет, які запускають кораблі та підводні човни. Ці ракети містять важкі метали в оболонці, наприклад, свинець. Забруднення також може відбуватися через потрапляння у морське середовище продуктів горіння ракетного палива і хімічних сполук, які воно містить.

Читайте також: Через агресію Росії від зміни клімату страждає увесь світ. Інтерв'ю з екологинею Євгенією Засядько

Пуск протикорабельної ракети П-1000 «Вулкан» з ракетного крейсеру «Москва» Стопкадр з офіційного відео

Окупаційні війська заважали гасити пожежі

Інша проблема – це опосередкований вплив. Бойові дії ведуть як в морі, так і в прибережних районах, де загрозу може нести пошкодження інфраструктури.

У прибережній зоні Чорного та Азовського морів знаходяться різні об'єкти, починаючи від портів і до очисних споруд, нафтобаз та іншого. Їх теж атакують під час війни, як було, наприклад, у Василівці, Запорізької області, на березі річки Дніпро. Через ракетні обстріли там була зруйнована насосна станція, і неочищені стічні води потрапляли напряму в річку Дніпро, а далі відповідно – і в Чорне море.

З судами питання не тільки в пересуванні великої кількості російських військових кораблів. Інше питання, що в портах богато кораблів було заблокована – близько 100 іноземних суден з 1000 моряків. Якщо вони скидають свої води – це теж може нести загрозу забруднення.

Крім того, відбувається просто фізичне знищення морських і приморських оселищ через військові дії. Це пересування техніки, а також – будівництво фортифікаційних споруд там, де розміщено багато природоохоронних об'єктів, починаючи від національних парків і закінчуючи біосферними заповідниками.

Приморські природоохоронні об’єкти постраждали також і внаслідок пожеж. Деякі могли статися і напряму через бойові дії. Але є і інші приклади – коли пожежі виникали не обов'язково через бойові дії, але ж через окупацію та дії російських військових їх неможливо було погасити та вони також призводили до серйозних наслідків. Наприклад, унікальна заповідна Кінбурнська коса, яка вже страшенно постраждала.

Читайте також: Хімія війни: як Росія примножує екологічну катастрофу у Європі

Війна розпочалася не у лютому

Важливо нагадувати, що хоч повномасштабне вторгнення і почалося в лютому, але і війна, і військові дії в багатьох регіонах загалом почалися набагато раніше. Зокрема, вплив від війни та окупації і в Криму, і на інших територіях був упродовж останніх восьми років.

Окупаційна влада змінювала статус багатьох природоохоронних об'єктів в Криму, часто понижуючи його – це перше. Друге – є випадки, коли біля заповідних об'єктів проводились військові навчання, формувалися військові бази.

Дуже яскравий приклад – Опуцький природний заповідник у східній частині Кримського півострова, де охороняються рідкісні цілинні нерозорані степові ділянки, морські та приморські оселища. Було відео, як там проводили російські військові навчання. Вони мали дуже серйозний вплив на довкілля, по суті знищуючи великі ділянки степової та приморської рослинності. Зокрема через вибухи, пожежі та від того, що вони були фізично пошкоджені військовою технікою.

Опуцький природний заповідник. Фото: Kurgus

На жаль, таких випадків дуже багато. Можна загадати використання природи в Криму як ресурсу.

Читайте також: Поле болю: як бойові дії руйнують українські ґрунти

В Україні відкрили кримінальну справу щодо екоциду

– Чи існує методика, щоб виміряти забруднення після перемоги?

– Виклики, з якими стикаємось зараз, потребують нових, окремих методик і оцінок. Зараз такі методики розробляються, створені робочі група, до цього процесу залучені науковці і державні установи.

Декілька методик вже прийняті. Наприклад, методика оцінки шкоди ґрунтам після бойових дій. Наскільки я знаю, зараз розробляються схожі методики для оцінки впливу на біорозмаїття.

– Як зміни у морських екосистемах можуть виглядати для людей, які мешкають поряд з ними? Для умовного мешканця Одеси, який ходить гуляти до моря.

– Море це дуже динамічна система. Вплив на початку може бути непомітним для пересічного громадянина, але більш очевидним для науковців. Водночас вплив може бути довгостроковим, коли наслідки ми побачимо через декілька років або десятиліть.

У випадку з Чорним морем люди вже помічають вплив на морських ссавців і дельфінів. Питання зараз досліджуються, але вже є дані про те, що цього року кількість смертей дельфінів набагато вища за середню в попередні. Цей вплив вже зараз очевидний і в інших країнах на узбережжі Чорного моря, де були зафіксовані випадки масової загибелі дельфінів.

(Фото: Іван Русєв/Facebook)

В Україні зараз порушили кримінальне провадження за фактом масової загибелі (екоциду) дельфінів у Чорному морі внаслідок збройної агресії росії проти України. Ведуться слідчі дії, вчені досліджують рештки дельфінів, чи дійсно є прямий вплив від військових дій. У разі такого впливу докази можна буде використовувати в міжнародних судах.

Читайте також: Горять ліси та дрейфують міни: як війна вплинула на стан природних парків Миколаївщини

В Атлантичному і Тихому океані лежать затонулі кораблі 

– У випадку з Донбасом є риторика, що ця територія може стати непридатною для проживання. Чи схоже у випадку моря?

– Нам поки важко говорити про масштаби цього впливу. Морські інститути, які десятиліттями вели моніторинг та дослідження, наразі просто не можуть відбирати матеріали, аби моніторити ситуацію. Тому ми не можемо прогнозувати.

Але цей вплив не пройде безслідно, спираючись, наприклад, на досвід після Другої світової війни. Пройшло майже 80 років, але є регіони в Атлантичному і Тихому океані, де затонулі кораблі досі лежать, отруюючи  морське середовище. Будемо сподіватися, що в Чорному морі вплив буде не такий катастрофічний.

Екосистема Чорного моря і до повномасштабного вторгнення перебувала не в найкращому стані через антропогенне навантаження, евтрофікацію і забруднення від річок.

Тобто в минулому столітті екосистеми Чорного моря дуже постраждали, але в останні роки була надія на їхнє відновлення, адже вчені спостерігали ознаки відновлення деяких рідкісних оселищ та появи видів, які до того зникли.

Щоб зрозуміти, як на них вплине повномасштабна війна, потрібен буде час.

Читайте також: Утопія, яка несе реальну небезпеку: що таке водний шлях Е-40 та чим він загрожує Україні