УВАГА Волинь, Рівненщина, Закарпаття, Львівщина!

повітряна тривога

усі в укриття

стрічка

Чому так важливо зберегти Свидовець. Не тільки для України, але й для Європи

16 Січня 2022, 16:00
Свидовецький гірський масив узимку 6990
Свидовецький гірський масив узимку

Свидовець чи Свидівець — це великий гірський масив на Закарпатті, який знаходиться поміж річками Тересва та Чорна Тиса, що виступають важливою природною пам'яткою України. Ніхто не заперечує той факт, що ці місця дійсно унікальні та не мають аналогів на географічній мапі світу.

По-перше, тут збереглися льодовикові озера, на кшталт Апшинця чи Ворожесько;

По-друге, Свидовець — це один з найвищих хребтів в українських Карпатах;

По-третє, на його території ще трапляються у незайманому вигляді справжні праліси, що їх представлено сосновими та буковими масивами. Велика частина цих лісів належить Свидовецькому заповідному масиву, природоохоронному об'єкту як національного, так й загальноєвропейського масштабу.

Словом Свидовець – це ліси, гори та озера, що дивовижним чином збереглися в самісінькому центрі Європи. До того ж – в первісному вигляді.

До речі, коли ми говоримо про центр Європи, це зовсім не метафора. За кілька десятків кілометрів на південь від Свидовця, на кордоні з Румунією, поруч із селом Ділово, знаходиться монумент-стела. Його встановили ще у 1885-87 роках географи Імператорського військово-географічного інституту Австро-Угорщини. Дослідники, що проводили у цих краях геодезичні роботи, виявили, що географічний центр Європи знаходиться саме тут. На Закарпатті на березі річки Тиса. Тієї самої, яка бере свої витоки на Свидівці.

Гори Жандарми, що є складовою Свидовецького масиву
Гори Жандарми, що є складовою Свидовецького масиву

Курорт замість заповідника?

На жаль, сьогодні Свидовець перебуває під загрозою повного знищення. У 2016 році Закарпатська обласна адміністрація прийняла рішення створити на його території найбільший у Європі гірськолижний курорт. Йдеться про будівництво готельного комплексу для розміщення 28 тисяч туристів, та лижних витягів, доріг та доріжок.

Об'єкт передбачає 60 готелів різного масштабу, 120 ресторанів, майданчики для розваг та навіть власний аеродром. Для активного відпочинку відвідувачів комплексу запланована лижна траса довжиною 230 кілометрів, яку мають обслуговувати 23 підіймачі. Передбачена і вертолітна площадка, і великі площі для автопарковок. 

Прадавні ліси перетнуть асфальтовані дороги, які зв'яжуть ці дикі краї з цивілізацією. Гірську річку Чорна Тиса приборкають та почнуть інтенсивно експлуатувати. Згідно з планом, штучно створені водойми забезпечуватимуть водою гостей всього велетенського комплексу. 

Свидовецький гірський масив
Свидовецький гірський масив

Але зміни призведуть до того, що дикі краї Закарпаття просто зникнуть. Якщо проєкт реалізують, цей регіон чекає будівництво гірськолижного курорту масштабнішого за Буковель. А це означає, що треба буде розвивати інфраструктуру, тягнути комунікації, електрику й газ, створювати дороги. 

Україні доведеться попрощатися з легендарними пралісами, які росли тут з незапам'ятних часів, а також з унікальними льодовиковими озерами та іншими пам'ятниками природи, яких багато на Свидівці.

Так, прихильники будівництва розгорнули інформаційну кампанію, мовляв, гірськолижний курорт створить до п'яти тисяч робочих місць для місцевого населення. Активно схвалював будівництво й Геннадій Москаль, який з 2015 по 2019 обіймав посаду голови Закарпатської обласної державної адміністрації. Жоден із наступників не змінив проголошеної ним позиції щодо мега-курорту.

Щоб надати проєкту легального статусу, у 2017 році організували громадські слухання у Ясіні, Чорній Тисі та Лопуховому. Деякі з них провели після, а не до прийняття оскаржуваних розпоряджень Рахівської та Тячівської громад. Це села, життя яких кардинально зміниться у разі реалізації плану. Але не факт, що на краще.

Дивно, але досі не зрозуміло, хто саме так хоче створити гірськолижний курорт посеред заповідника. Хто інвестуватиме в проєкт? Хто його будуватиме? Конкретні прізвища не називаються навіть сьогодні. 

Виходить, що місцевим жителям пропонується відмовитися від навколишніх лісів, чистої води та повітря, звичного й рідного середовища на користь абстрактного майбутнього, не підкріпленого авторитеттом чи фінансовими спроможностями конкретного інвесторам.

На запити місцевих активістів отримали відповідь, що замовником розробки проєкту гірськолижного курорту є Тячівська та Рахівська райдержадміністраціїя, проте будівництво проведуть за ініціативою ТОВ «Скорзонера». Тієї самої компанії, яка була створена у 2000 році для будівництва Буковеля.

Підтверджує цю інформацію й розслідування Фонду імені Бруно Мансера. Щоправда, керівники Тячівської та Рахівської районних державних адміністрацій заявляють, що ініціатива будівництва зовсім не їхня, а державна. Як воно насправді – загадка. Ім'я інвестора досі офіційно не оприлюднили. Це створює атмосферу недовіри до майбутнього проєкту, викликає резонні сумніви у населення.

Проєкт забудови розбив громаду на два табори

Інтереси місцевих жителів навряд чи враховуватимуться під час будівництва. Це підтверджує і характер проведення громадських слухань з даного питання. Про публічну зустріч та обговорення планів будівництва багато хто з мешканців регіону, де хочуть створити гірськолижний комплекс, дізнались вже постфактум.

Виявилося, що на слуханнях відбулося голосування щодо детального плану території, охопленої майбутнім будівництвома. Навіть щобільше. За ухвалення плану проголосувало 20 осіб з тих, що були на зустрічі. При цьому у самому селі Лопухів, де проходили ці «відкриті слухання», проживає понад три тисячі мешканців.

Осінь на схилах гір біля Свидовця
Осінь на схилах гір біля Свидовця

У відповідь на таке свавілля найактивніші жителі подали скаргу про порушення принципів проведення громадських обговорень під час розроблення детального плану території. Вони виступили також проти забудови відчуження території Свидівця, через ризик втрати його природної цінності. 

Перший розгляд справи у залі суду відбувся 14 листопада 2017 року. З того часу розпочалося протистояння між місцевими активістами та екологічними організаціями з одного боку та прибічниками інвесторів, до яких приєдналиася районніа адміністрації та ОДА, з іншого.

Запекла боротьба ведеться на всіх рівнях й понині. Окрім судових розглядів використовуються також інші методи. За розповіддю представників екологічних організацій, яку можна було почути на брифінгу «Яке майбутнє у Свидовецького масиву?» (відбувся у грудні 2021 року за інформаційної підтримки  Еко.Району), адміністрація району виділяє у безоплатне користування своїм колегам та родичам ділянки, які ті готові перепродати інвесторам.

Керівництво краю агітує населення, сільські ради, наголошує на перевагах, які принесе будівництво курорту. Воно обіцяє, що вирішать питання безробіття, створять розвинуту інфраструктуру, а віддалені села нарешті отримають зв'язок із великими містами. Однак віриться в ці райдужні перспективи все менше, та й наслідки від цього будівництва можуть бути катастрофічними.

Free Svydovets. Небайдужі люди об'єднуються за підтримки екологічних організацій

Ініціатива Free Svydovets, яка виступає проти будівництва курорту, зібрала багато союзників за весь час свого існування. Ця проблема торкнулася не лише мешканців Закарпаття, а й великої кількості небайдужих людей з України та Європи.

Ідею не допустити будівництва гірськолижного курорту підхопили великі екологічні та природоохоронні організації України. Такі, наприклад, як МБО «Екологія-Право-Людина», ГО «Екосфера»

Свою підтримку та готовність співпрацювати в цьому напрямку висловили деякі європейські та міжнародні громадські інституції, фонди організації. А саме: European Wilderness Society, Forum Civique Européen, The Bruno Manser Fonds. Екологічна громада зібралася величезна. Це дає надію, що просто так Свидовець не віддадуть.

Те, що питання забудови Закарпатського масиву має не лише масштабу України, а й усієї Європи, помітно неозброєним оком. Цю проблему гостро сприйняли й декотрі з представників європейської спільноти.

Переймається нею й один з лідерів та засновників руху Free Svydovets – Оресто Дель Соль, який народився і виріс у центрі Парижа, працював у найбільших ресторанах Франції. Понад 25 років тому він відмовився від розкоші європейського життя та переїхав до Закарпаття, де заснував свою власну екоферму «Зелений гай». Для нього Свидовець та Закарпаття стали майже батьківщиною, іншим рідним домом. Він хоче захистити свою оселю від зруйнування та зробити її відкритою для друзів та гостей.

Невже будівництво на Свидівці – це так страшно? Оцінка екологічних ризиків свідчить на користь довкілля

І все ж таки: чому настільки велика кількість людей стурбована перспективою створення нового гірськолижного курорту на Закарпатті? 

Мабуть, тому, що масштабне будівництво катастрофічно вплине на місцеву екосистему, яка може просто не пережити таких глобальних змін. Мова йде про цілу низку локальних трансформацій: і про зникнення лісів, і про порушення водного балансу, зміна місцевого мікроклімату, навантаження на природні екосистеми. Наслідки екологічних змін, викликаних будівельними роботами, матимуть тривале відлуння для всієї Україні.

Можна провести аналогію з великим землетрусом. Якщо він станеться на Закарпатті, то його буде чутно по всій Галичині. Окремі відлуння зачеплять навіть Волинь. Але якщо природну катастрофу такого масштабу зупинити неможливо, то антропогенну – цілком реально.

Найбільше екологів непокоїть потенційне порушення водного режиму. Мова про це велася, зокрема, на брифінгу «Яке майбутнє у Свидовецького масиву?». Оскільки заплановане будівництво відбуватиметься в басейні акваторії гірської річки Чорна Тиса, воно безпосередньо вплине на ї витоки.

Необхідність обслуговування величезного гірськолижного комплексу, вважай – цілого самостійного міста, яке збираються збудувати на Свидовці, звичайно ж змінить водний режим Закарпаття, який склався на сьогодні.

Як помітила на брифінгу Катерина Полянська, екологиня правозахисної організації «Екологія-Право-Людина», для забезпечення водою багатотисячного курорту знадобляться обсяги води, порівняні з тими, що їх потребує невелике українське містечко. 

Адже всі ці 28 тисяч туристів і 5 тисяч обслуговуючого персоналу потребуватимуть не лише води для пиття та душу, а й для приготування їжі. Для забезпечення їх потреб планується не тільки бурити нові свердловини, але й розбудувати близько 11 водосховищ.

Інша проблема стосується стоків. Каналізація неминуче потраплятиме у ґрунтові води, які живлять Чорну Тису, а через неї – стоки підуть ще далі, до самого Дунаю. Причому без проведення детального моніторингу не можна сказати, які наслідки будуть від зміни водотоку на Свидівці. 

Наприклад, чи збережуться унікальні льодовикові озера чи їх буде втрачено? Чи не призведе приборкання Чорної Тиси до її пересихання у найближчому майбутньому? Чи не позначаться ці процеси катастрофічно не лише на місцевих незайманих лісах, а й на сільському господарстві України чи сусідньої Угорщини?

До речі, про те, що неконтрольований туризм може призвести до усихання водойм – добре знають і в сусідній Волинській області. Сильне антропогенне навантаження на озеро Світязь призвело до того, що воно стрімко усихає, про що неодноразово писав Еко.Район. Всупереч розробці єдиної системи каналізації, яку сьогодні впроваджують на берегах озера, проблема зливу нечистот в озеро все ще зберігається. Схоже, що вона нагадуватиме про себе протягом кількох найближчих років.

Так, можливо, це не зовсім коректно: порівнювати стрімку гірську Чорну Тису з найбільшим озером України, але на Закарпатті вистачає прикладів схожих екотрагедій. Зовсім недавно, наприкінці 2019 року, катастрофа відбулася в акваторії річки Прутець Яблуницький, яка є притокою ріки Прут. 

Через аварію до її вод потрапили всі каналізаційні стоки одного з готелів Буковеля. Місцеві екологи стверджують, що подібні ситуації не рідкість в цих краях. Звання «Найбруднішої річки Івано-Франківської області» належить як раз Пруту.

Страждають не тільки річки, але й ліси

Зміна водного режиму ставить під удар не лише водоймища, а й лісовий масив. Як зауважила на брифінгу Оксана Станкевич-Волосянчук, професорка екології Ужгородського національного університету та експерт ГО «Екосфера», цей процес вже запущено: ліси гинуть вже сьогодні.

Під виглядом санітарної вирубки знищуються цілі гектари старовинного здорового лісу. Причому, роботи виконуються брутально та недбало. Дерева транспортують не так, як треба, ніхто з виконавців не дбає про навколишню природу. 

В ході цих процесів руйнують береги річки, що призводить до ерозії і, як наслідок, до порушення водного режиму. Така безвідповідальна рубка дерев деформує кореневу систему соснових лісів, що призводить до усихання нових дерев. І це дає підстави для нової жорстокої вирубки. За таких умов усиханняю сприятиме і порушеннюя екосистеми, якого не вдасться уникнути при проведенні масштабного будівництва.

Експерти з екології б'ють на сполох. Якщо буде розпочато заплановане будівництво, автоматично запуститься ланцюговий механізм: через необдумані людські дії постраждає екосистема. Сьогодні Свидовець дійсно балансує на межі екологічної катастрофи.

Гірський масив вздовж річок Тересва та Чорна Тиса багатий не тільки соснами, які через зміну клімату стають все більш рідкісним видом у Європі, а й буками. Тут розташована унікальна загальноєвропейська система Букових незайманих лісів (праліси) Карпат та інших регіонів Європи. Її занесено до переліку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Також в цьому місці знайшли собі домівку деякі з видів тварин та рослин, які нині занесені до Червоної Книги. 

Свидовець багатий й природними пам'ятниками. Більшість місцевих територій мають природоохоронний статус і є об’єктами ПЗФ. Саме тому будівництво великого курортного комплексу буде мати наслідком нецільове використання цих земель, вилучення їх із територій ПЗФ. То невже в нас так багато дикої та незайманої природи, що ми готові нею пожертвувати заради розваги?

Невже туризм та збереження природи – речі несумісні?

Зовсім ні. Туризм може сприяти збереженню довкілля, але щоб результат був саме таким, треба наполегливо працювати в цьому напрямку. Необхідно грамотно поєднувати туризм та захист довкілля. 

Як наголосив Оресте Дель Соль на зустрічі «Яке майбутнє у Свидовецького масиву?», немає сенсу будувати щось нове та нестабільне на території гірського хребта, якщо є всі можливості для розвитку того, що вже існує в цьому регіоні. Якщо зробити все з повагою до природи, результат буде неперевершеним.

Наприклад, сьогодні на Свидівці працює декілька туристичних комплексів. На базі гірськолижного курорту Драгобрат розроблені різноманітні екологічні маршрути. Ці стежки можна доповнити затишними екомаєтками. Якщо не гнатися за швидкими грошима й великим туристичним трафіком, Свидовець можна зробити курортом, відкритим для поціновувачів дикої природи, які прагнуть відчути незбагненну красу та велич прадавніх лісів в серці Європи.

Свидовець у вересні
Свидовець у вересні

Останніми роками концепція туризму на Закарпатті взагалі переглядається. Відвідувачі все частіше віддають перевагу усамітненню наодинці з дикою природою. У затишку ліса чи на березі озера вони якісно відпочивають від метушні та божевільного ритму міського життя. Для такої цільової аудиторії Свидовець підходить ідеально.

І навпаки: якщо сьогодні розпочати будівництво велетенського гірськолижного комплексу в цьому місці, ніхто не дасть гарантій, що цей проєкт буде завершено. Ніхто не гарантує також, що він швидко окупиться. Існує ймовірність, що будівництво зупиниться десь посередині. 

Коли Свидовець втратить свою унікальну екосистему, але не встигне перетворитися на новий Буковель. В такому разі жителі краю залишаться без свого головного багатства - лісів та рік, а це означає – що й без засобів для існування. 

Життя в серці Європи зупиниться. Щоби уникнути такого сценарію, екологічні активісти й ведуть свою боротьбу, мета якої не зруйнувати минуле та теперішнє заради абстрактного майбутнього.

Свидовець на міжнародній арені

Питання планування мега курорту Свидовець турбує міжнародну спільноту екологів. Україна є стороною Карпатської конвенції. Головна мета цієї конвенції – це сталий туризм, сталий транспорт, попередження негативних змін клімату. На щорічних зустрічах сторін активно обговорюються ризики мега курорту Свидовець та Україна отримує зауваження щодо неналежного планування розвитку Карпат.

Свидовецька справа також перебуває на слуханнях у комітеті з дотримання Бернської конвенції –оскільки особливо цінні природоохоронні території повинні мати особливий порядок оцінки будь-яких планувальних рішень.

Високогірне озеро Ворожеська
Високогірне озеро Ворожеська

***

Матеріал підготували за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Коментарі
17 Січня 2022, 11:50
Дякую за цю статтю
Коментар
22/05/2022 Неділя
22.05.2022
21.05.2022
20.05.2022