Зранена земля: наслідки двох років повномасштабної війни для природи України

24 Лютого 2024, 15:40
Вирва від ракети. Фото: EPA-EFE/Cathal McNaughton 4256
Вирва від ракети. Фото: EPA-EFE/Cathal McNaughton

Два роки повномасштабної війни в Україні – це близько 4000 кейсів екоциду, три мільярди гривень довкіллєвих збитків щодня, окупація 40% екологічно цінних територій України. 

Третина українського лісу сьогодні окопана, спалена й досі у вогні. Понад 150 мільйонів тонн викидів у атмосферу, яких без цієї війни не було б. 

Два роки повномасштабної війни в Україні – це Каховська катастрофа, світові рекорди ракетних обстрілів, безповоротно зруйновані екосистеми, 156 000 квадратних кілометрів замінованих земель. 

Такі дані за два роки повномасштабної війни в Україні опублікував 24 лютого міністр захисту довкілля Руслан Стрілець

Війна вже завдала природі Україні колосальних збитків. Окупанти стирають цілі міста, знищують та отруюють сотні гектарів земель та відбирають наші цінні території. 

Еко.Район проаналізував дослідження Conflict and Environment Observatory та Zoi Environment Network. Розповідаємо, яких наслідків зазнала природа України за два роки повномасштабної війни. 

Шкода для екологічно важливих територій України

Станом на кінець 2023 року близько двох тисяч природоохоронних територій в Україні були або тимчасово окуповані, або залишалися окупованими. 

Найбільше негативного впливу зазнали степові екосистеми на півдні та сході України. Підрив Каховської ГЕС та бойові дії на навколо річки Оскіл вплинули на прісноводну систему. 

Фото: ВПС США / сержант Білл Хантінгтон
Фото: ВПС США / сержант Білл Хантінгтон

Сума прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, складає щонайменше два мільярди доларів. Йдеться про втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості. Такі дані навели у першому фахівці аналітичного підрозділу Київської школи економіки у співпраці з Офісом Президента України, Мінекономіки та Мінінфраструктури.

За кілька місяців дно Каховського водосховища повністю заросло аборигенною рослинністю.

Національний природний парк «Кам
Національний природний парк «Кам

Шкоди зазнало море. Основні наслідки війни для прибережних і морських екосистем – це хімічне та акустичне забруднення, фізичне пошкодження природних оселищ та занепад природоохоронної діяльності. Пошкоджені об’єкти промисловості та населені пункти можуть бути важливими джерелами хімічного забруднення прибережного та морського середовища.

Російський військовий корабель в Азовському морі позаду затонулого українського корабля у морському вантажному порту Маріуполя, Україна, 29 квітня 2022 року. Фото: EPA-EFE/СЕРГІЙ ІЛЬНИЦЬКИЙ
Російський військовий корабель в Азовському морі позаду затонулого українського корабля у морському вантажному порту Маріуполя, Україна, 29 квітня 2022 року. Фото: EPA-EFE/СЕРГІЙ ІЛЬНИЦЬКИЙ

Крім того, за даними науковців, через війну у Чорному морі загинуло близько 50 тисяч дельфінів.

З лютого 2022 року Україна втратила доступ до морських компонентів двох природоохоронних територій Чорноморського біосферного заповідника та Національного природного парку «Білобережжя Святослава», які розташовані на півдні Херсонщини. 

Карта наслідків війни для Чорного та Азовського морів. Джерело: Conflict and Environment Observatory
Карта наслідків війни для Чорного та Азовського морів. Джерело: Conflict and Environment Observatory

Фізична шкода

За даними Екодозору, близько 7,5% важливих для природи територій України зазнали помірної або значної шкоди. 

Багато з них були тимчасово окуповані або залишаються такими, і близько 19% екологічно важливих територій все ще перебувають поза контролем уряду. Інші опинилися на лінії фронту протягом різних періодів. 

«Фізичні наслідки близькості до лінії фронту різноманітні. Вони включають пошкодження від вибухової зброї, які можуть включати утворення вирв, знищення рослинності і розсіювання осколків і токсичних складових боєприпасів. Якщо вибухова зброя потрапляє у водойми, водні організми можуть постраждати від акустичного шоку», – йдеться у дослідженні.

Пожежі в екосистемах можуть виникати в місцях обстрілів та падіння снарядів. Станом на кінець жовтня 2023 року пожежі уразили 12 тисяч квадратних кілометрів території України, 75% з них сталися в межах 30 кілометрів від лінії фронту. 

Аналіз показує, що 1650 квадратних кілометрів площі, ураженої пожежами в екосистемах, належить до екологічно важливих територій. 

Вирви й пожежі можуть зробити ландшафти більш вразливими до ерозії та заселення інвазивними видами. 

У національних парках та інших офіційно охоронюваних територіях інфраструктура була зруйнована обстрілами, що призвело до втрати обладнання та документації. 

Встановлення мін і розтяжок, а також забруднення вибухонебезпечними залишками війни створює небезпеку для людей і диких тварин, а також ускладнює доступ для дослідників. 

«Токсичні залишки війни також є проблемою там, де ведуться інтенсивні бойові дії, і включають залишки боєприпасів, паливно-мастильні матеріали, військові відходи і забруднений військовий металобрухт. Акустичне забруднення і турбування від бойових дій і руху транспортних засобів порушує звичну поведінку диких тварин щодо харчування і розмноження», – пишуть дослідники. 

Рух військової техніки може прискорити ерозію або призвести до ущільнення ґрунту.

Інтерактивна карта – за посланням. 

Наслідки війни на карті. Джерело: Conflict and Environment Observatory
Наслідки війни на карті. Джерело: Conflict and Environment Observatory

Опосередковані наслідки війни

Війна вплинула на природоохоронні програми та дослідників: проєкти були призупинені або скасовані, а фахівці були змушені переїхати в інші регіони країни чи за кордон, або призвані на службу до збройних сил. 

Воєнний стан обмежив доступ громадськості до екологічної інформації, а також до самого ландшафту, що перешкоджає незалежному моніторингу. 

«Якщо заходи з поліпшення охорони природи не будуть повністю інтегровані в планування відновлення, реформи системи планування, спрямовані на прискорення відновлення, можуть мати негативний вплив на екологічно важливі території. Це також стосується зміни моделей використання землі та інфраструктури», – йдеться у дослідженні. 

Ще одним наслідком є збільшення навантаження від судноплавства в дельті Дунаю у відповідь на блокаду чорноморських портів. 

Це приклад того, як зміни у воєнний час можуть вплинути на райони, віддалені від лінії фронту.

Війна завдала серйозної шкоди персоналу і власності природоохоронних територій, які були або залишаються під окупацією. Наприклад, директора Національного парку «Кам’янська Січ» у Херсонській області захопили й допитали перед тим, як йому вдалося втекти. Згодом територія парку постраждала через спуск Каховського водосховища. 

Сергій Скорик в адмінбудівлі нацпарку. Фото: Українська природоохоронна група
Сергій Скорик в адмінбудівлі нацпарку. Фото: Українська природоохоронна група

Під час окупації поширеним явищем було розграбування обладнання парку, зокрема, транспортних засобів, плавзасобів і безпілотників, а також комп’ютерів та офісного обладнання. 

На деяких територіях співробітники змогли продовжити свою дослідницьку та управлінську діяльність навіть в умовах окупації. Адміністрація Національного парку «Святі гори» допомагала громадянам в окупації.

Всесвітньо відомий біосферний заповідник «Асканія-Нова» в Херсонській області перебуває під окупацією з першого дня вторгнення. Протягом року співробітники, які залишилися на місці, жили на громадські пожертви, зібрані Українською природоохоронною групою.

Частину тварин в заповіднику викрали до російських зоопарків. Як писав, Еко.Район, через воєнні дії за час окупації «Асканія-Нова» горіла сім разів. 

Ні підрахувати збитки, ні усунути наслідки українські екологи досі не можуть, адже територія заповідника знаходиться під окупацією. 

Коментар
13/04/2024 П'ятниця
12.04.2024
11.04.2024