За час окупації «Асканія-Нова» горіла сім разів: які ділянки постраждали

05 Вересня 2023, 09:56
Пожежі в заповіднику «Асканія-Нова». Карта з фб UNCG 1480
Пожежі в заповіднику «Асканія-Нова». Карта з фб UNCG

У біосферному заповіднику «Асканія-Нова» за період окупації сталось сім пожеж. 

Остання і найбільша з усіх відбулась 1 вересня та охопила 1791,7 га масиву «Південний» заповідника, повідомляють в Українській природоохоронній групі.

Природоохоронці зробили огляд всіх пожеж, що пошкодили найвідоміший з українських заповідників за весь час російської окупації.

За час окупації з 24 лютого 2022 року на території заповідника «Асканія-Нова» було сім пожеж:
  • 29 липня 2022 р. локальна пожежа на околиці села Комиш, що межує з однойменним перелогом у складі заповідного масиву «Південний», з площею згарища 2,08 га;
  • 10 серпня 2022 р. масштабна пожежа у буферній зоні та антропогенних ландшафтів (прилеглі до заповідного степу сільськогосподарські угіддя), що охопила 1321,91 га;
  • 18 серпня 2022 р. на ділянці «Північна» вигоріло 49,34 га цілинного степу з виходом 7 га згарища на прилеглу стерню у буферній зоні;
  • 25 серпня 2022 р. через загорання узбіччя дороги в буферній зоні (район аеродрому) вигоріло 21,86 га;
  • 17 березня 2023 р. згоріло 23,03 га масиву «Південний» (зокрема 9 га абсолютно заповідної ділянки «Стара»);
  • 22 серпня 2023 р. на території заповідної ділянки «Великий Чапельський під» вигоріло 344,53 га;
  •  1 вересня 2023 р. у межах масиву «Південний» пожежею охоплено 1791,72 га. Таким чином, у заповідній зоні, де зростають формації рослинності, занесені до Зеленої книги України, вигоріло 2208,62 га; сумарно на території заповідника – 3594,12 га.
Серед усіх пожеж, що стались за час окупації, найбільші збитки завдали пожежі 22 серпня та 1 вересня 2023 року.
 
«Пожежі у буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів відбувалися в агроценозах – це забурʹянені перелоги та стерня сільгоспкультур. Натомість усі згорілі площі в межах заповідної зони сталися саме в степових біотопах, які є головною природною цінністю Асканії-Нова та еталоном типчаково-ковилових степів причорноморського регіону», – пишуть природоохоронці. 
Постраждали абсолютно заповідні ділянки «Стара» (охороняється з 1898 р.) та «Успенівка» (з 1927 р.). Вражені вогнем рослинні угруповання занесені до Зеленої книги України. Частково постраждали мезофільні угруповання периферії днища Великого Чапельського поду, включені до Резолюції 4 Бернської конвенції як новий тип біотопів. Великий Чапельський під є водно-болотним угіддям міжнародного значення та охороняється за Рамсарською конвенцією. Вся територія заповідної зони входить до складу Смарагдової мережі України, має Сертифікат ЮНЕСКО в рамках Програми «Людина і біосфера»
Найбільш внаслідок пожеж постраждали угруповання ковили волосистої, що перебуває у фазі плодоношення. Внаслідок сильної пожежі частина дернин могли бути серйозно ушкодженими та цілком знищеними. Також завдано шкоди популяції вразливого рідкісного виду − волошки Талієва, поширеної у межах згорілої ділянки.

«Фактичне відновлення рослинності степу та кількість знищених рослин (не здатних до відновлення) можна буде визначити лише наступного року, після поновлення вегетації. Загалом, фрагментарні пожежі в асканійському степу не несуть катастрофічних наслідків, оскільки степові екосистеми адаптовані до цього фактора. Наразі найбільшою загрозою є одночасне повне вигорання заповідного масиву, надто – загонів Великого Чапельського поду, де утримується колекція копитних тварин, віднесена до Переліку наукових об′єктів, що становлять Національне надбання України», – пишуть природоохоронці.

Частота і значні масштаби пожеж об’єктивно спричинені окупацією території та дислокацією збройних формувань росії на території заповідника, пишуть в Українські природоохоронній групі. 

«Хоча остання пожежа викликана через удар блискавки, її поширенню міг запобігти достатній протипожежний прокіс, шириною у 200 м, передбачений протипожежними заходами (фактично, прокошено смугу шириною всього 100 м). Попередня пожежа у Великому Чапельському поді, за свідченням очевидців, спричинена запуском ракети військовою авіацією рф над заповідною територією, хоча окупаційна адміністрація оперативно відзвітувала про «знайдені уламки невідомої артилерійської системи» українського походження», – пишуть природоохоронці. 

Наслідки перелічених пожеж не вивчаються за результатами натурних обстежень, оскільки в заповіднику не залишилось спеціалістів, що забезпечували належний моніторинг та необхідні дослідження впливу пожеж на біоту степу.
Коментар
14/11/2024 Середа
13.11.2024
12.11.2024
11.11.2024