За час окупації «Асканія-Нова» горіла сім разів: які ділянки постраждали
У біосферному заповіднику «Асканія-Нова» за період окупації сталось сім пожеж.
Остання і найбільша з усіх відбулась 1 вересня та охопила 1791,7 га масиву «Південний» заповідника, повідомляють в Українській природоохоронній групі.
Природоохоронці зробили огляд всіх пожеж, що пошкодили найвідоміший з українських заповідників за весь час російської окупації.
- 29 липня 2022 р. локальна пожежа на околиці села Комиш, що межує з однойменним перелогом у складі заповідного масиву «Південний», з площею згарища 2,08 га;
- 10 серпня 2022 р. масштабна пожежа у буферній зоні та антропогенних ландшафтів (прилеглі до заповідного степу сільськогосподарські угіддя), що охопила 1321,91 га;
- 18 серпня 2022 р. на ділянці «Північна» вигоріло 49,34 га цілинного степу з виходом 7 га згарища на прилеглу стерню у буферній зоні;
- 25 серпня 2022 р. через загорання узбіччя дороги в буферній зоні (район аеродрому) вигоріло 21,86 га;
- 17 березня 2023 р. згоріло 23,03 га масиву «Південний» (зокрема 9 га абсолютно заповідної ділянки «Стара»);
- 22 серпня 2023 р. на території заповідної ділянки «Великий Чапельський під» вигоріло 344,53 га;
- 1 вересня 2023 р. у межах масиву «Південний» пожежею охоплено 1791,72 га. Таким чином, у заповідній зоні, де зростають формації рослинності, занесені до Зеленої книги України, вигоріло 2208,62 га; сумарно на території заповідника – 3594,12 га.
«Пожежі у буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів відбувалися в агроценозах – це забурʹянені перелоги та стерня сільгоспкультур. Натомість усі згорілі площі в межах заповідної зони сталися саме в степових біотопах, які є головною природною цінністю Асканії-Нова та еталоном типчаково-ковилових степів причорноморського регіону», – пишуть природоохоронці.
«Фактичне відновлення рослинності степу та кількість знищених рослин (не здатних до відновлення) можна буде визначити лише наступного року, після поновлення вегетації. Загалом, фрагментарні пожежі в асканійському степу не несуть катастрофічних наслідків, оскільки степові екосистеми адаптовані до цього фактора. Наразі найбільшою загрозою є одночасне повне вигорання заповідного масиву, надто – загонів Великого Чапельського поду, де утримується колекція копитних тварин, віднесена до Переліку наукових об′єктів, що становлять Національне надбання України», – пишуть природоохоронці.
Частота і значні масштаби пожеж об’єктивно спричинені окупацією території та дислокацією збройних формувань росії на території заповідника, пишуть в Українські природоохоронній групі.
«Хоча остання пожежа викликана через удар блискавки, її поширенню міг запобігти достатній протипожежний прокіс, шириною у 200 м, передбачений протипожежними заходами (фактично, прокошено смугу шириною всього 100 м). Попередня пожежа у Великому Чапельському поді, за свідченням очевидців, спричинена запуском ракети військовою авіацією рф над заповідною територією, хоча окупаційна адміністрація оперативно відзвітувала про «знайдені уламки невідомої артилерійської системи» українського походження», – пишуть природоохоронці.