Аби платіжки були меншими: у Дубівській громаді вчилися енергоефективності
-
-
>
-
>
-
>
3129
На шляху до євроінтеграції українські громади поступово переходять на шлях енергоощадності. Все задля економії, скорочення споживання енергії і як наслідок – пом'якшення негативного впливу на довкілля.
Енергоощадність як вектор розвитку обрала Дубівська громада на Волині. Вона отримала фінансову підтримку від організацій «Екоклуб» та «Екодія» й спільно з Українською некомерційною енергетичною агенцією розпочала реалізацію свого проєкту з енергоощадності.
Проєкт під назвою «Підвищення енергетичної та кліматичної сталості Дубівської сільської громади» має стимулювати громаду ефективніше використовувати енергію та зменшити суми в платіжках громадян.
У межах проєкту у громаді відбувся семінар для керівників та працівників комунальних установ: освітньої, культурної, соціальної, медичної сфери. Там побував і журналіст видання Еко.Район.
Не тільки бажання, а й вимога законодавства
Дубівська громада працює над тим, аби комунальні установи, а згодом і всі інші, мінімізували втрати енергії. Про це на семінарі розповів голова Дубівської сільської ради Роман Троцюк.
Для цього, каже голова громади, мають розпочати аудит споживання енергії та напрацювати план її заощадження.
Персоналу та працівникам, які пов’язані з використанням енергії, мають донести значущість енергоощадності та залучити їх до безпосередньої участі у цьому процесі.
«Це не тільки наше бажання, а й вимога законодавства. Ми, як громада, маємо навчитися бути енергоефективними та впровадити енергетичний менеджмент у громаді. Маємо облікувати витрати енергії та зменшити їх», – розповів Роман Троцюк.
Нагадаємо, раніше Еко.Район розповідав про шлях Дубівської громади до енергоефективності.
Що таке енергоефективність та енергоменеджмент
Термін енергоефективність полягає у раціональному використання енергії для своїх потреб.
«Енергоефективність – це не зменшення використання енергії за рахунок скорочення власних потреб, а раціональне та ефективне її використання», – пояснює експертка з енергоменеджменту і сталого енергетичного розвитку Галина Журавська.
Аудит втрат енергії та впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію втрат енергії, є одним із завдань енергоменеджменту.
«Енергетичний менеджмент – це система енергетичного управління, яка визначає енергетичну політику, її цілі, завдання та рішення, а також передбачає інформаційні, організаційні, кадрові та фінансові заходи», – зазначив експерт з питань муніципального менеджменту Олександр Шумельда.
Енергетичний менеджмент насамперед потрібен для обліку використання енергії у всіх комунальних будівлях, оскільки часто у громаді не знають навіть кількості таких будівель, не говорячи вже про використану енергію за місяць, квартал чи рік.
Облік використаної енергії, своєю чергою, дасть змогу побачити повну енергетичну картину у громаді, надасть розуміння енергетичних потреб, бачення бюджетних інвестицій та їх економічну доцільність.
Впровадження енергоменеджменту відбувається у три етапи.
На першому етапі приймають політичне рішення громади стати на шлях енергоефективності, призначають відповідальну особу – енергоменеджера.
Енергоменеджер проводить інвентаризацію будівель, що включає їх технічні характеристики та дані використаної енергії, щоб побачити поточну картину та виявити проблемні місця.
На другому етапі впроваджують енергомоніторинг, що дозволяє в щоденному режимі відстежувати кількість спожитої енергії, встановити добові норми споживання в залежності від погодних умов, оперативно реагувати на суттєве збільшення добового споживання, порівняти питоме споживання енергії в будівлях. У будівлях з найбільшим питомим споживанням проводять енергоаудит та визначають місця найбільших втрат енергії, надають пропозиції щодо впровадження енергефективних заходів.
Лише на третьому етапі у громаді застосовують вартісні енергоощадні заходи, що включають, наприклад, термомодернізацію будівель, встановлення індивідуальних теплових пунктів, заміну старих комунікацій, тощо.
«Впровадження енергоефективних заходів потребує значних фінансових інвестицій. Тому, громаді важливо шукати додаткові ресурси, зокрема, через участь у грантових та кредитних програмах. Тож, у ході семінару обговорили можливі джерела фінансування, перелік донорів та потенційних партнерів, залучення інвестицій у енергоефективні заходи в громаді. «Фінансова підтримка можлива за умови чітко встановлених цілей, прозорості, звітності та надійного партнерства», – підсумував директор Української некомерційної енергетичної агенції Сергій Кошарук.
Шлях громад до енергоефективності
В Європі існують стандарти щодо втрат енергії в будівлях. Для порівняння:
- у Польщі 120-160 кіловат-годин на квадратний метр на рік. В країні ця цифра постійно зменшується;
- у Німеччині – 50-100 кіловат-годин на квадратний метр на рік. У Німеччині з 2017 року діють нові будівельні норми, відповідно до яких, будівлю, що споживає понад 50 кіловат-годин на квадратний метр на рік, не приймають в експлуатацію;
- у Швеції – 30-60 кіловат-годин на квадратний метр на рік.
Для прикладу, дитячі садочки України в середньому витрачають за рік 196 кіловат-годин на квадратний метр, в інших комунальних будівлях цей показник менший, проте не сягає значень нижче 120 кіловат-годин на квадратний метр.
«Порівнюючи показники України та інших країн, можна дійти висновку, що Україна потребує більш ефективної системи управління енергетичними ресурсами, тому рух по шляху енергоефективності є, як мінімум, економічно необхідним», – підсумував Олександр Шумельда.
Державне агентство енергоефективності у 2024 році планує створити національну базу даних енергоспоживання, що дозволить порівнювати показники енергоощадності будівель, громад та інших структур між собою у площині цілої країни.
«Це дуже практично, адже кожна громада зможе порівняти свої показники енергоефективності із іншими громадами України. Тобто це дозволить рівнятись на кращі показники будівель у країні», – розповів пан Олександр.
Енергоменеджер – професія майбутнього. Валіза енергоменеджера
Розпочинаючи роботу, енергоменеджер громади спершу повинен зробити інвентаризацію всього наявного. Що це включає? Насамперед потрібно підрахувати кількість комунальних будівель у громаді, де буде проводитись енергомоніторинг. Потім щодо кожної із будівель енергоменеджер вносить повну характеристику: вік будівлі, тип побудови, вид будівельних матеріалів, площа, кількість поверхів, перекриття, тип та кількість вікон та дверей, вказує наявність чи відсутність утеплення.
Головним аспектом у цій характеристиці будівель є пункт зі спожитою енергією (води, опалення та електрики).
З вищевказаних даних енергоменеджер вираховує кількість спожитих енергоресурсів будівлею на одиницю площі. За стандарт у цьому плані взята одиниця вимірювання кількості спожитих енергоресурсів – кіловат годин на квадратний метр на рік.
«Інколи, з першого погляду, здається, що одна будівля є менш енергоефективною, оскільки на оплату енергоносіїв у ній витрачають великі кошти, але порівнюючи її з іншими, можна дійти висновку, що у перерахунку на кіловат-години на квадратний метр на рік, ця будівля є більш енергоефективною ніж інші», – зазначив Олександр Шумельда.
Також важливим аспектом роботи енергоменеджера є звітування, тобто підготовка зведених даних з енергоспоживання комунальних будівель за певний період (місяць, квартал, півріччя чи рік), що дозволить контролювати та прогнозувати енергоспоживання в громаді.
Облік втрат енергії та інші функції енергоменеджер виконує за допомогою «валізи енергоменеджера», яка включає: прилади для вимірювання температури, вологості повітря та вмісту у ньому СО2, освітленості поверхні; тепловізор; далекомір.
Під керівництвом експерта з енергоефективності, енергоаудитора Ореста Пахолюка учасники семінару практикувались у використанні обладнання з «валізи енергоменджера».
Також енергоменеджер повинен знати основи термографії.
«Не завжди тепловізор показує теплим те, що насправді є теплим чи холодним те, що є холодним. Потрібно враховувати здатність відбивати або випромінювати тепло чи холод предметами», – додає експерт з енергоефективності, енергоаудитор Орест Пахолюк.
Разом із тим, в громаді важливо проводити інформаційні і просвітницькі заходи для формування загальної обізнаності, культури енергоощадності та популяризації енергефективних технологій. Про це розповіла фахівець з комунікацій АЕМУ Христина Міськевич. Разом із нею учасники семінару напрацьовували ідеї щодо проведення Днів сталої енергії в громаді.
Довідково: Дні сталої енергії - це громадські заходи, які проводять з метою підвищення поінформованості широкої аудиторії стосовно сучасних способів ощадного й ефективного використання енергії.
Отже, навчання енергоощадності є доцільним не лише в аспекті турботи про навколишнє середовище, відтак підтримки курсу на євроінтеграцію, але й має значний фінансовий аспект, адже запроваджуючи енергоефективні заходи ми зменшуємо комунальні платіжки.
Затребуваною та популярною стає професія енергоменеджера, роль якої у суспільстві лише зростатиме, оскільки все більше громад стають на шлях енергоефективності та потребують кваліфікованих фахівців.
***
Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Дубівської сільської ради і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
