Гори одягу з сміттєзвалищ зникнуть?

Тренди, бренди, колекції, колаби, покази мод, рекомендації блогерів, 11223 позицій на сайті інтернет-магазину. 

Завантажує, розгублює та вкінці-кінців змушує похапцем обрати, бо «завтра ця пропозиція буде недоступною».

«Мені точно потрібна ця футболка з пропозиції таргетованої реклами?»

«Ооо, тепер я теж таке хочу…».

Такі думки нав`язує бізнес стратегія fast fashion, результат якої можна бачити на картинках з горами сміття, якими нас намагаються залякати.

Навіть, якщо хотілося уникнути такої покупки, – чи є щось інше в торговому центрі, куди зазвичай ми йдемо купувати речі? Відповідь з 95% ймовірністю – ні, так як магазини масс-маркету працюють за «правилами» швидкої моди.

А чи це «хочу» існуватиме більше хвилини і чи проживе більше одного сезону?

Fast fashion – це бізнес-стратегія компаній, що сфокусована на продукуванні величезних обсягів речей та основана на поточних трендах у світі.

UNEP (United Nations Environment Programme) опублікували обрахунки, що показують скільки індустрія витрачає та я впливає на довкілля.

10% усіх парникових газів, що з'являються внаслідок діяльності людини, – результат інтенсифікованого виробництва індустрії моди.

Помічали, як раптом у більшості відтепер є тепла сорочка в клітинку, джинси прямого крою чи окуляри однакової форми? Чи будуть на них дивитися з таким же захватом навіть через місяць? Сумніваємось, бо знайдуться нові форми, а потім і ще, і ще..... і не помічаєш, що 2/3 речей з шафи вже не згадаєш.

Що у наслідку? Чи все настільки погано? Більше не купувати? Де тепер обирати одяг?

Для початку, з’ясуємо причини-наслідки. Така стратегія з'явилася через швидке зростання чисельності населення та бажання отримати більше прибутку. 

Fast fashion набрав таких потужних обертів, що ми точно казали чи чули від молоді слова «зашквар», «паль«, «мейнстрім», або дивились ті страшні картинки з звалищами одягу, купували часом те, що виявилось непотрібним чи відчували наслідки змін клімату. 

А ще ми отримуємо речі низької якості.

Виробники орієнтуються на ваше споживання та власний прибуток і ніяк не вважають за потрібне вдосконалювати продукт, тому використовують матеріали низької якості. Це «пластмасова» тканина, волокна якої є сумішшю бавовни, віскози з поліестром. Вона є складною в утилізації або взагалі їй не підлягає. 

Ну і звичайно, за умовно красивим виглядом та дешевизною ховається дискомфорт від дотиків матеріалу та швидке його зношення.  

У цифрах у 2020 ринок швидкої моди становив 25,09 мільярда доларів у 2021 році досягне 30,58 мільярда доларів при сукупному річному темпі зростання (CAGR) у 21,9%. Якісні речі знову залишаються поза увагою.

Мікропластик, що міститься в синтетичній тканині, настільки в'ївся в середовищі, як та надокучлива пляма, яку всі бачать. Він накопичується в організмах, блокуючи згодом травний тракт (посилання), воді, грунті, продуктах, косметиці, а донедавна був знайдений у плаценті вагітних жінок.

Так, як тканина речей масового ринку змішаного формату, її складно переробити та утилізувати, що пов'язано з технологічною складовою процесу. Науковці світу працюють над цією проблемою, але одяг тільки накопичується. Чому?

57% всього текстилю закінчує своє життя на смітнику.

І навіть, якщо тканина була максимально наближено до натуральної і містила лише 5% поліестру, – дива не станеться. Технологічний процес розділення волокон на окремі категорії, як пластик та бавовна – це складно в технологічному аспекті .

В Україні не існує заводів, які переробляють навіть готовий відсортований одяг, тож практика сортування речей практично відсутня, про що говорить Ольга Чернявська, менеджерка освітніх проєктів організації «Україна без сміття» (УБС).

А ще ми підтримуємо неналежні умови праці людей. 

Це присутнє на всіх стадіях, що включає індустрія моди: вирощування сировини, її хімічна обробка, виготовлення продукту, його транспортування та навіть продаж і подальше використання.

Врешті спостерігаємо:

• погіршення стану здоров'я внаслідок шкідливих викидів на виробництві. До прикладу, на фабриках, що виготовляють віскозу, яка стала дешевим замінником бавовни, використовують токсичну речовину для організму людей – карбон дисульфід.
• використання дешевої робочої, що можна помітити на етикетці з нечуваномалою ціною
• фізично тяжка робота з ненормованим графіком

Ця історія точно не про комфортний офіс чи простір, куди ти приходиш з гарним настроєм, береш горнятко фільтру з собою, маєш час налаштувати мозок на роботу чи вийти на обід з колегами. Загалом відчувати total комфорт, work and life balance та інші речі, якими ми переймаємось майже щодня. Але ж нам теж хочеться одягатися "класно" чи відповідно часу.

А ще на робочих місцях жінками платять менше, ніж чоловікам, і використовують  дитячу працю.

Бо місцерозташування фабрик переважно в країнах, які розвиваються, а тому забезпечити економічну рівність регіону складно.

Люди не мають доступу до інших видів заробітку, окрім плантації чи виробницва, яке основане на принципах застарілої лінійної економіки.

Процес розробки, виготовлення та транспортування продукції можна підрахувати не лише в ціні, а й парникових газах, які є першоджерелом змін клімату. В умовах кліматичної кризи – не найкраще рішення дотримуватися принципів лінійної економіки, за якими й працює fast fashion. 

У лінійної моделі продукти виробляють, використовують й утилізують (take-make-dispose). Без повторного використання, ремонту, переосмислення продукту, зменшення. уникнення.

Якщо стратегія швидкої моди не буде піддаватися змінам, викиди парникових газів у атмосферу зростуть до 50% за 10 років. Наразі лише 10. 

Ми вже бачимо прояви змін: сніг посеред літа, +18 на березі північно-льодовитого океану, раптовий град чи злива, переселення людей внаслідок підтоплень, зниження врожайності, вплив спеки на нашу продуктивність.

Якщо системний підхід до адаптації на зменшення наслідків кліматичної зміни не з`явиться у fast fashion, – прогнози невтішні.

І такий підхід існує, але ми ще недорахували всіх існуючих наслідків.

• надмірне споживання ресурсів
• індустрія моди використовує 1/10 водних ресурсів від усіх спожитих у сфері виробництва. Для виготовлення 1 бавовняної футболки потрібно 3 тисячі літрів води, якщо проаналізувати від етапу вирощування сировини до транспортування у точки продажу. 
• фарба для текстилю містить токсичні речовини, що згодом потрапляють в океан, внаслідок неналежного очищення води,а це 20% стічних вод світу, що постійно присутні в колообігу речовин і точно потрапляють до нас у їжу.

Які альтернативи? 

Наразі відбувається перехід до циркулярної економіки, що стає на противагу лінійній. Саме з неї народилась fast fashion. А що з циркулярної? Може, slow?

Дозволимо трохи посміятися з цього абсурду і продовжимо. З циркулярної економіки виник такий термін як sustainability fashion або стала мода.

Якщо лінійна економіка базується на принципах take-make-dispose, то кругова змінила все на 3R (і це мінімум, на який вона здатна) -reduce, reuse, recycle.

Reduce – скорочення використання ресурсів та пошук альтернатив, наприклад у джерелах енергоносіїв – перехід на відновлювані джерела енергії.

Reuse – повторно використовувати, що говорить про максимально ефективне використання продукції.

Recycle – відновлювати. Скільки разів насправді можна переробити футболку, якщо вона виготовлена з 100% натурального матеріалу.

А ще існуються repair – ремонт, що є дуже знайомим для українців, rot –компостування, refuse – свідоме обмеження чи відмова, represent – передарувати чи віддати, rethink – наше переосмислення продукту та rent – орендування. Які чарівні «re«.

Отож, циркулярна економіка – це процес, у рамках якого ми збільшуємо тривалість життєвого циклу вироблених продуктів та мінімізуємо кількість відходів.

Все більше компаній починають впроваджувати підходи цієї моделі, але іноді все це залишається лише в рекламі брендів.

Якщо говорити про сталу моду, то більше довіри викликають локальні бренди. що орієнтовані на свого вузького споживача.

Чи зникнуть гори одягу насміттєвих полігонах? Швидше ні, аніж так. Це питання десятків років та активної залученості наукового середовища. Проте мінімізувати кількість здатні ми у минулому, теперішньому та майбутньому.

Читайте також: Як маркетологи допомагають нам відпускати екогріхи