стрічка

Як маркетологи допомагають нам відпускати екогріхи

29 Травня 2021, 19:14
854

Ви вже маєте дерев’яну зубну щітку? А мішечки для продуктів? Можливо, ви вкрутили енергоощадну лампочку в під’їзді? Все це, безперечно, добре і допомагає планеті не померти надто швидко.

А ще маленькі екологічні кроки дають нам відчути себе кращими: кожного разу, коли купуємо щось «еко», ми відчуваємо, що робимо щось правильне, ми молодці. Але що як саме це заважає людству робити більші кроки в подоланні екологічної кризи?

Що як наше усвідомлення себе людьми, які дбають про екологію таким чином, заважає побачити реальну картину? Наприклад, проблеми з поводженням з відходами там, де ми живемо: наскільки це робиться ефективно, чи почали переробляти сировину, чи збільшується площа звалищ. Або проблеми з водоймами / зміною клімату / впливом екологічної кризи на врожайність у нашому регіоні.

Ви знаєте, яка екологічна ситуація там, де ви живете? Я знаю лише в загальних рисах, хоча й докладаю зусиль і маю екоторбинку. На такі думки наштовхнув один із розділів у книзі Келлі Макґоніґал «Сила волі». 

Там ідеться про те, що в часи, коли ще  долар був по 8, а знання більшості українців про екологію обмежувалися назвами «Грінпіс» і «Партія Зелених», економіст Єльського університету Меттью Дж. Котчен у дослідженні «Offsetting Green Guilt» («Компенсація зеленої провини») виявив: невеличкі еко-вчинки зменшують відчуття провини як у покупців, так і у продавців. І в результаті вони дозволяють собі робити інші, більш шкідливі для довкілля вчинки.

Саме тому ми можемо покласти до екоторбинки продукти тієї марки, яка упаковує їх найменш екологічно. Або ж не вимикати світло, коли воно не так і потрібно - лампочки ж енергоощадні. Можемо не сортувати сміття, бо поки достатньо й того, що ми чистимо зуби дерев’яною щіткою. Знайомо?

Тобто в моменті ми робимо правильні речі, але в перспективі це призводить до того, що ми ще більше шкодимо планеті. 

Який з цього вихід? Як не дивно, але продовжувати робити свої маленькі кроки: носити торбинки, чистити зуби дерев’яною щіткою та купувати енергоощадні лампочки. Але в той же час помічати ті наші вчинки, які шкодять довкіллю. Не класти в пакети продукти, з якими нічого не станеться, якщо ви не битимете торбинкою об стіну. Віддавати непотрібні речі на благодійність або переробку.

Вимикати світло, коли воно вам об’єктивно не потрібне. Перестати ігнорувати місцеві екологічні акції. І, зрештою, перестати собі брехати, що ми щодня рятуємо планету. Бо насправді це як ковтати вітамінки і втішати себе, що дбаєш про здоров’я (хоча насправді боїшся піти до лікарів і підтвердити десятки діагнозів).

Так, набагато приємніше та легше відчувати себе екосвідомим завдяки торбинці чи щітці. Але якщо ви підпишетеся на сторінки екоактивістів свого району в соцмережах і почитаєте новини про екологічну кризу, то зрозумієте - це лише бульбашка. Хочеться вірити, що ми з вами достатньо сильні, щоб з неї вийти та побачити реальну картину. І зізнатися собі, що ми не справляємося: ні з екологічною кризою, ні зі страхом [відсутності] майбутнього.

Читайте також: Я хочу бути еко-френдлі в Луцьку: що робити і куди йти

Коментар
17/06/2021 Четвер
17.06.2021
16.06.2021
15.06.2021
14.06.2021