Терапія садівництвом та овочі для Клопотенка: у Львові розвивають публічний сад-город

У Львові активісти розвивають міський город із 2021 року. «Розсадник» – так називається простір міського садівництва та городництва у парку «Залізна вода», де не тільки вирощують рослини, а й зміцнюють зв'язки між людьми.

Зусиллями волонтерів та за підтримки міста занедбану територію перетворили у міський сад-город, щоб популяризувати природоорієнтовані рішення, пермакультуру та органічного садівництва.

На сьогодні «Розсадник» – простір, який оснащений високими грядками для городини, шпалерами для винограду, компостерами для переробки органічних відходів, сценою для подій та водопроникними стежками із деревної тріски. 

Як з екологічної ініціативи виникла повноцінна просвітницька платформа, читайте у матеріалі Еко.Район. 

Грядки зробили у парку, а органіку збирають зі всього міста

 «У 2016 році у Львові такий город вже працював, була ініціативна група, яка це впроваджувала, але з часом він перестав існувати. На сьогодні ми протрималася найдовше», – розповідає Анжеліка Зозуля, членкиня громадської організації «Плато».

Тривалий час команда «Плато» реалізовувала невеликі експерименти та  природоорієнтовані рішення, але після їх запровадження виникала проблема зі сталістю у комунікаціях.

«Максимум, що ми могли зробити на місці будь-якого рішення – це поставити інформаційну табличку. Але зазвичай вона не приваблює уваги містян, залишається непомітною, з часом пошкоджується. Мало хто дізнається про те, що було зроблено. Тому нашій організації захотілося, щоб з’явився простір, який би зміг функціонувати як комплексна просвітницька платформа, в межах якої зібрані різні рішення та є можливість розповідати про них», – пояснює Анжеліка.

Так з’явилася ідея створити публічний сад-город. Такий простір дає можливість експериментувати в абсолютно різних напрямках: вирощування городини й декоративних рослин, збір дощової води, компостування та переробка органічних відходів тощо.

На початку 2021 року активісти звернулися до міського управління екології у Львові із концепцією проєкту та запитали чи є вільні ділянки у межах міста, для того, щоб розпочати такий експеримент. Міська влада підтримала ідею та запропонувала декілька територій. 

«Зрештою, ми зупинилися на ділянці у парку «Залізна вода», що відносно недалеко від центру міста. Вона має свою історію тому, що ще до початку двохтисячних на цій території були теплиці комунального господарства, яке вирощувало різні рослини для міського озеленення. Одна останні роки територія перебувала у занедбаному стані та сильно захарастилася», – продовжує Анжеліка Зозуля. 

Так виник простір міського садівництва та городництва «Розсадник». Оскільки все потребує великої кількості ресурсів, територію освоюють поступово. Перша частина проєкту, яку вдалося реалізувати восени 2021 року – дві високі грядки та дванадцять грядок на підвищенні. Рослини в останніх зростають не у звичайному ґрунті, а у компості. 

У Львові є унікальна можливість віддавати відходи на міську компостувальну станцію, по місту розташовано близько тисячі контейнерів, куди мешканці можуть привозити недоїдки, садові відходи, листя. Це заохочує до свідомої переробки органічних відходів.

Якщо органіку викидати у загальний смітник, то вона потрапляє на звалище і потім призводить до багатьох проблем. 

«Виділений у процесі розкладу органіки метан провокує пожежі, забруднюється повітря, а рідина від органіки разом з іншими відходами забруднює ґрунтові води. Для того, щоб розклалася пластикова пляшка або, щоб переробити інший полімер, потрібні дороговартісні технології,  а для того, щоб перетворити шкірку банана у компост потрібно докласти мінімум зусиль, відсортувавши відходи», – пояснює Анжеліка. 

Також у просторі є власні компостери, на яких практично показують мешканцям міста як це працює, які можуть бути альтернативи, якщо людина живе у приватному секторі та немає можливості здавати відходи на компостувальну станцію.

Вирощують усе: від м’яти до листового буряка

З початком війни вирощування власної городини стало дуже актуальним. Локальне виробництво дозволяє забезпечити продовольством, зменшити вуглецевий слід від транспортування. Ідея таких городів полягає у тому, що не обов’язково мати для вирощування рослин гектари територій або мешкати у сільській місцевості. Локальне вирощування багато років поширюється  за кордоном. Ферми роблять на дахах, на тимчасово закинутих ділянках, які не використовуються містом. 

«Наш простір служить для того, щоб надихнути людину, показати якомога більше прикладів того, як можна адаптувати міське середовище до наслідків кліматичної зміни й що можна вирощувати у міських умовах», – продовжує Анжеліка. 

У перший рік, коли активісти тільки почали займатися проєктом на території було багато сміття, шкідників, інвазивних видів дерев, які створювали затіненість, тому в першому сезоні ці виклики не вдалось повністю подолати, з ними довелось попрацювати довше. Але завдяки волонтерській праці територію підготували й в наступному році люди виростили багато культур.

Культуру для міського городу варто підбирати з урахуванням особливостей кожної ділянки. У «Розсаднику» є дванадцять підвищених грядок та дві високі грядки. На високих грядках посадили пряно-смакові культури, серед них – м’ята. Зараз тут росте близько п'ятнадцяти її сортів. Ця рослина заохочує відвідувачів до сенсорного досвіду, адже прогулюючись біля високої грядки, можна відчути її аромат та навіть скуштувати. 

Гостей «Розсадника» частують водою з лимоном до якої додають вирощену м’яту. Анжеліка вважає, що м’ята – одна з обов’язкових культур для міського саду-городу, її використання створює певний інтерактив для гостей, а ще вона швидко відновлюється, її можна сушити на чай.

На підвищених грядках перший врожай збирали у травні. Це були різноманітні салатні культури: шпинат, мізуна (японська капуста), рукола, кріп, петрушка. Так само добре прийнявся мангольд – листовий буряк. Він дає багато пагонів, швидко відновлюється, містить поживні мікроелементи. Його використовують у кулінарії як замінник шпинату для начинки пирогів, за шпинат він соковитіший. 

Також у «Розсаднику» вирощували кукурудзу, соняшник, баклажани, солодкі перці, редиску, полуницю. Минулого року експериментували з різними культурами, тому, що фактично це був перший повноцінний сезон. 

Терапія садівництвом та майстер-класи біля грядок

Дуже часто подивитися на грядки приходять батьки з дітьми, адже не всі діти мають можливість відвідувати село і звикли бачити овочі й фрукти на полицях супермаркетів. 

Анжеліка пригадує, що справжній фурор у дітлахів викликав зелений горошок:

«Це така атракція від якої дітей годі відтягнути: він дуже гарний, його можна  відразу куштувати. Ми нічого не обробляємо хімічними добривами, все  органічне. Біля грядок – парк, нема забруднення від транспорту».

Минулої весни колеги з австрійської організації «Gartenpolylog», які займаються мережуванням садів і городів в багатьох країнах, подарували «Розсаднику» стільці та столи для заходів. Завдяки цьому організатори впродовж цілого сезону мали можливість проводити події.

Актуальною у нинішніх умовах стала терапія садівництвом. Напружений стан, стресові новини змушують шукати місце, де можна відволіктися. Город у цьому дуже допомагає, бо там тиша, природа, багато птахів. 

У просторі громадська організація «Плато» організовує різні заходи, показують гостям насіння, вирощені рослини, розповідають про роль у врожаї комах-запилювачів, що робити, щоб був хороший урожай. А ще – проводили майстер-класи ліплення з глини, використовуючи рослинні орнаменти. Виготовлені вироби можна було взяти із собою, або залишити у просторі. Також організатори запрошують до співпраці інші ініціативи, які будуть підсилювати екотематику та не пов’язані з політикою і релігією.

Минулого року активісти  співпрацювали з рестораном Євгена Клопотенка. Вирощену продукцію передавали для їхнього бістро, де готували страви для соціального меню (меню №2), яке видається безплатно, зокрема для людей, які приїхали до Львова у пошуку прихистку. 

Якщо у вас виникло бажання створити міський город у своїй громаді, то Анжеліка Зозуля радить звернути увагу на декілька важливих факторів. Спочатку слід дізнатися те, чия це ділянка. Багато садів-городів з’явились на самозахоплених територіях,  як форма протесту, щоб популяризувати екоцінності на противагу тому, що місто на це не звертає уваги. Але все ж варто не порушувати законодавство, а правильно обрати ділянку, дізнавшись кому вона належить, хто балансоутримувач. Детальніше про це фахівчиня розповіла у тематичній публікації.

Також дуже важлива спільнота, яка буде займатися цією справою. Потрібно мінімум троє людей, які горять ідеєю. Крім цього варто мати хоча б мінімальний бюджет для облаштування посадження.

«"Розсадник" розпочинався із дуже малої команди ентузіастів, частина людей із початком війни не змогла продовжити справу через переїзд, або інші складні життєві обставини. Але ядро людей залишилося і навколо сформувалася команда близько десяти людей, які постійно приходять, допомагають, не бояться відповідальності», – ділиться власним досвідом Анжеліка.

Практика міських городів показує, що такі ініціативи можуть створити навколо себе ком'юніті, об’єднати за інтересами, бажанням змін.