Каховське водосховище за крок до катастрофи через російських окупантів

Каховське водосховище – частина дніпровського каскаду ГЕС. Воно має велике економічне та екологічне значення для України.

Вже майже пів року, починаючи з кінця вересня 2022 року, у водосховищі стрімко падає рівень води. Все це через неконтрольовану роботу захоплених росією Каховської ГЕС, Північнокримського каналу і Каховського магістрального каналу.

Російська пропаганда намагалася перекласти відповідальність за пошкодження греблі ГЕС на Україну. Але справжня причина падіння рівня води у Каховському водосховищі – дії російських окупантів. 

Навіщо росіяни спочатку пошкодили греблю ГЕС, а зараз цілеспрямовано скидають воду з водосховища, та чим це загрожує Україні та світові, розбиралась журналістка Еко.Район. 

Чому падає рівень води у Каховському водосховищі?

Падіння рівня води більш ніж на пів метра у Дніпрі та Каховському водосховищі спричинили окупанти, пошкодивши запірні шандори Каховської ГЕС. 

Під свій контроль Каховську ГЕС росіяни взяли ще 26 лютого минулого року. Цей гідровузол є останньою сходинкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Розташована ГЕС за кілька кілометрів від Нової Каховки. 

Вона регулює стік Дніпра для живлення електроенергією, зрошення та водозабезпечення навколишніх регіонів. Завдяки цьому гідровузлу, рівень Дніпра вдалося підняти до 16 метрів і створити Каховське водосховище – найбільше в Україні. 

У квітні 2022 року, за даними Головного управління розвідки, – військові рф гідроелектростанцію замінували. Проте весь цей час, ситуація була більш менш стабільною. Нині ж окупанти вдалися до нової тактики екологічного терору – скидання води. Вони пояснюють, що це нібито потрібно задля «мінімізування збитків у разі руйнування дамби». І ці свої дії вони не приховують.

Представник російської окупаційної влади в Новій Каховці Володимир Леонтьєв в ефірі пропагандистської програми заявив, що воду з Каховського водосховища почали скидати вниз за течією Дніпра. 

«Останній тиждень збільшено скидання води, щоб у разі негативного розвитку подій кількість води, яка хлине вниз за течією, була б меншою», – заявив представник окупантів.

За його словами «рівень води нижче за течією зріс, відкриті всі шандори (затвори), відбувається попереднє скидання води зараз».

Також, з повідомлення Леонтьєва слідує, що окупанти встигли пошкодити три агрегати Каховської ГЕС. 

«ГЕС продовжує працювати, хоча три агрегати вийшли з ладу. Вона не зупиняла роботи на жоден день із 24 лютого», – зазначив окупант.

Влада й екологи б’ють на сполох: які загрози несе падіння рівня води 

Осушуванням водосховища окупанти прагнуть завдати економічних збитків Україні, а також залишити українців без доступу до питної води. А ось як коментують ситуацію зі скиданням води росіянами з Каховського водосховища представники української сторони.

«Технологічно, скидання води в цю пору року – ніколи не робилось і воно не потрібно. Тобто, окупант, навмисно зробив цю дію для того, щоб нагнітати в черговий раз ситуацію і залякувати людей», – впевнений Сергій Хлань, депутат Херсонської обласної ради.

Про стрімке обміління Каховського водосховища на правому узбережжі повідомив також начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький.

«Ми почали фіксувати обміління водосховища з кінця вересня 2022 року. Це дуже незвично, бо зараз наша бухта, зазвичай добре заповнена водою, перетворилася на маленьке озерце», – підтвердив він.

На думку радника міністра Внутрішніх справ Ростислава Смирнова якщо рівень води падатиме, то буде загроза того, що не буде достатньо води у водосховищі, яке використовується для охолодження ядерних реакторів на ЗАЕС. А вона зараз теж під контролем росії. 

Також це призведе до знищення Північнокримського каналу і Каховського магістрального каналу, які є джерелом для зрошення всього півдня України.

«Крім того, Каховський магістральний канал навіть забезпечує водою Бердянськ, який розташований за сотню кілометрів на узбережжі Азовського моря. Там також використовують для водопостачання воду з Дніпра, яка надходить через систему каналів», – пояснює Руслан Гаврилюк, гідрогеолог, очільник ради Національного екологічного центру.

«Той же Північно-Кримський канал забирав щорічно 1,2 кубічних кілометри води і технологічно взимку завжди стояв сухий. Після захоплення росіянами головної споруди каналу вони влітку 2022 року заповнили дніпровською водою кримські водосховища на 120% від норми, що спричинило затоплення частини Кримського півострова. Зараз, узимку, русло каналу теж заповнене, через що в Новій Маячці на Херсонщині виникла загрозлива ситуація з підтопленням, від якого це селище завжди потерпало. Найбільше ж води – майже 4 кубокілометри на рік – використовував Каховський магістральний канал», – коментує ситуацію доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко. 

За словами Ігоря Пилипенка, найбільше падіння рівня води загрожує територіям нижче Запоріжжя. 

«Є всі шанси втратити Каховське водосховище. Ми на межі не просто екологічної, а соціально-гуманітарної катастрофи, бо через відсутність зрошення така кількість населення в сільській місцевості як зараз буде не потрібна. Також ризикують залишитися без питної води Мелітополь, Бердянськ та багато інших населених пунктів. А якщо впаде ще на півтора метри рівень води в водоймі-охолоджувачі Запорізької АЕС, то ця станція з часом взагалі не зможе працювати», – стверджує науковець.

З поміж перших забили на сполох через падіння рівня води у водосховищі бердянські екологи. Вони повідомили, що вже найближчим часом Бердянськ може залишитись без питної води. А мешканцям Марганцю, Марганецької, Мирівської та Томаківської громад з сусідньої Запорізької області навіть порадили зробити запаси води на випадок надзвичайної ситуації.

«Зараз ситуація з рівнем води у Каховському водосховищі дозволяє підприємству працювати у штатному режимі, але рекомендується утримувати тридобовий запас води у якості запобіжного заходу та не поширювати неперевірену інформацію», – йдеться в оголошенні опублікованому на сайті Марганецького водоканалу. 

І це є підтвердженням попередження професора Пилипенка стосовно того, що для населення існують ризики залишитися без води.

Також комунальники додали, що у випадку пошкодження окупантами системи централізованого водопостачання, буде застосовано розроблений план дій щодо забезпечення населення водою.

Про те, що через пошкодження запірних шандорів Каховської ГЕС знижується рівень води у Каховському водосховищі вели мову 11 січня нинішнього року на нараді Департаменту захисту довкілля Запорізької ОВА з представниками дотичних установ.

За інформацією профільного Департаменту, відмітка нормального підпірного рівня Каховського водосховища складає 16 м, рівня навігаційної можливості – 14 м, мертвого об’єму – 12,7 м. У січні рівень води на Каховському водосховищі становив – 15,08 м. На початок лютого 2023 року він впав до 14,6 м. Подібного обміління Каховського водосховища не було, щонайменше, 40 років. У деяких місцях рівень води знизився на 4-6 метрів.

«Обміління масштабне, ми такого ще не бачили», – каже головний державний інспектор рибоохоронного патруля Запорізької області Олександр Калініченко.

Через активні бойові дії відновити гідротехнічні споруди Каховської ГЕС нині неможливо. Тож фахівці фіксують щоденне зниження рівня води у Дніпрі приблизно на сім сантиметрів. А це може призвести до неналежного функціонування систем охолодження ЗАЕС та аварії на найбільшому атомному об’єкті Європи.

В зоні ризику — водні екосистеми

Ще одна загроза може виникнути у разі неконтрольованого скиду дніпровської води — це завдасть непоправної шкоди екосистемі. І потрібні будуть десятки років аби її відновити. 

Так скидання води окупантами й стало причиною висихання мілководних проток і заток. На значну відстань відступила і продовжує відступати вода з берегів. Міліють, перетворюючись на «калюжі» водойми в Софіївській, Василівській та інших балках на території нині окупованого Каховського району та в сусідній Запорізькій області. Так уся заплавна частина біля острова Хортиця та на островах Дніпровської гряди, яка спускається вниз за течією, значно обміліла. А саме – це протока Сердюка та протока Партизани.

Через значне зниження рівня води у Каховському водосховищі та у результаті обстрілів військами рф акваторії Дніпра на території Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, відбулася масова загибель водних біоресурсів. Також це створило прямі ризики зриву весняного нересту у цій водоймі.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України, опубліковано 6 лютого інформацію про фіксацію фактів загибелі риби у січні 2023 року. І це незважаючи на те, що початок року для зимівлі водних мешканців був у межах іхтіологічних норм.

Нині за цим фактом відкрито відповідне кримінальне провадження.

Обстріли рф прибережної частини міста Херсона та акваторії Дніпра також призвели до масової загибелі товстолоба. 

За цим фактом теж відкрито кримінальне провадження. Збитки нанесені рибному господарству Херсонщини орієнтовно становлять понад 390 млн грн. 

Також за попередніми даними Держрибагентства Запорізької області, сума збитків, завданих довкіллю та економіці, вже перевищує 100 мільйонів гривень

Водночас у зв’язку зі збройною агресією рф, частина інформації про рівневий режим, температуру води та вміст розчиненого у воді кисню у водоймах окупованих та деокупованих територій Херсонської областей залишається невідомою. На водоймах вкритим льодом через постійні обстріли та замінування прибережної зони не проводилися традиційні меліоративні заходи, зокрема биття ополонок, лунок тощо.

Хоча фахівці Держрибагентства роблять спроби моніторити зимівлю риб та середовище їх існування.

Вони підтверджують той факт, що обстріли рф спричиняють масову загибель риб у Херсонській області.

Риба в Дніпрі, ймовірно оглушена вибухами. Це схоже на те, якби браконьєри «рибалили» з динамітом, – коментує ситуацію завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрно-економічного університету Павло Кутіщев.

За його словами якби загиблої риби були тонни, і вона залишалася в воді та розкладалася, то це спричинило б негативні екологічні наслідки. Однак зараз дослідження стану води в пониззі Дніпра не проводиться. До війни це робили щороку — моніторили екологічний та гідробіологічний режими від Каховської греблі до міста Очаків.

«Під час таких експедицій зазвичай проводили гідрохімічні та гідробіологічні аналізи води, визначали її екологічний стан, вивчали іхтіофауну. Але у 2022 році експедиційні виїзди припинились, вся робота була сконцентрована на рибовідтворювальних заводах Херсонщини для вдосконалення технології отримання високоякісного рибопосадкового матеріалу для зариблення акваторій пониззя Дніпра й акваторій», – згадує вчений.

Науковець каже, що цього року також навряд чи вдасться виїхати на воду для таких досліджень – це дуже небезпечно. Він наводить приклад – у жовтні рибалки Станіслава у свої сітки зловили плавучу міну. Тепер у цьому районі не рибалять. 

Значне зниження рівня води в Каховському водосховищі спровокувало екологічну катастрофу в Запорізькій області. Нині тут спостерігається масова загибель риби та водних біоресурсів. Попередньо, фахівці оцінюють збитки у понад 100 мільйонів гривень. Крім того, масова загибель риби може призвести до спалахів інфекцій у населених пунктах на узбережжі Дніпра. 

Фермер Юрій Лагно розводить рибу понад тридцять років. Каже, за весь цей час ніколи не бачив такого обміління Дніпра.

«Оце ж усе – берег, от тут у нас вода така, і на метр вісімдесят рівень води впав», — каже Лагно.

Через падіння рівня води, на мілководді у крижаній пастці опинилися тонни риби – як мальок, так і доросла. Фахівці інформують про масову загибель водних біоресурсів.

«Зафіксовано факт масової загибелі водних біоресурсів. Найбільша кількість загиблих водних біоресурсів спостерігається на островах Дніпровської гряди, а саме – це протока Сердюка та протока Партизани. Також тут спостерігається значне скупчення ще живої риби», – повідомив головний спеціаліст відділу іхтіології Держрибагентства Запорізької області Максим Бронзюк.

«Зараз от ви бачите, ці всі темні плями — це все мальок, скупчення малька. Якщо буде сильний мороз і льодовий покрив затягне повністю, то буде задуха риби, і вона може вся вмерти», – каже головний державний інспектор рибоохорони Запорізької області Миxайло Герасименко.

Тим часом представники рибоохоронного патруля та рибінспекції разом з активістами власноруч будують дамби та ламають кригу на затоках. Стверджують, поки що це єдина можливість зберегти біоресурси.

Розуміючи загрози й рівень неадекватності ворога Україна вже звернулася по допомогу до міжнародних організацій — в уряді просять відправити моніторингову місію ООН і ЄС для недопущення провокацій з боку росіян. 

Міжнародна спільнота має тиснути на окупантів, щоб вони негайно закрили шлюзи і відновили гідротехнічні споруди, або дозволила це зробити українським фахівцям.

Фото: Валерій Камєнов, Юлія Покас, Владимир Супруненко

*** 

 Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключно відповідальністю CID Media Group і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.