Учні і вчителі Горохівського ліцею дослідили річку Безіменку

У рамках Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» учні 9-х класів Горохівського ліцею №1 імені Івана Франка разом з класними керівниками Вікторією Бугай, Тетяною Ємчик, Галиною Хринюк провели дослідження місцевої річки.

Про це повідомляє «Горохівський вісник».

Мешканці міста називають річку Гнила Липа, а на топографічній карті Волинської області вона має назву Безіменка. Подібну назву Безим’янка вказує доктор географічних наук Ярослав Мольчак у своїх працях.

Основними негативними моментами, що нині впливають на малі річки, є замулення, тісно пов’язане з ерозією на водозборі, забруднення, погіршення самоочисної здатності, збіднення рослинного й тваринного світу, меліоративні роботи. В природі все взаємопов’язане і певну межу має вплив діяльності людини на нормальне функціонування екосистеми малої річки.

Учні і вчителі вирішили дослідити стан річки Безіменки, яка протікає північною і північно-східною околицею Горохова. Безіменка (у верхній течії - Млинівка) - річка в південній частині Волинської області, ліва притока річки Липа – лівої притоки Стиру басейну Прип’яті. Довжина - 21 кілометр, площа водозбору – 192 квадратні кілометри.

Безіменка бере початок на схід від села Мирків. Тече поряд з такими населеними пунктами: м. Горохів, села Холонів, Звиняче, Красів. На південь від села Красів впадає в Липу. Долина розташована серед горбистої місцевосці, місцями заболочена. Русло - звивисте. Територія басейну густо заселена, розорана. На річці поблизу села Холонів розміщені ставкові господарства.

Провели морфометричні дослідження річки, аналіз якості води та вивчення біоти водотоку. Для цього заклали дві пробні ділянки на околиці м. Горохова та с. Миркова. Проби води взяли у створі на річці поблизу м. Горохова.

Вимірювання показників складу та властивостей поверхневих вод провів відділ інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції у Волинській області. Визначали оцінку якості води для водойм рибогосподарського призначення. Водневий показник відібраної проби - 7,53 (норма 6,5-8,5).

За результатами вимірювань БСК5 (біохімічне споживання кисню) проби води становило 3,5 мг О2/дм куб (норма 3 мг О2/дм куб). Вміст хлоридів - 21,3 мг/дм куб. (нормоване значення ГДК-300 мг/дм куб.). ХСК (хімічне споживання кисню)-29,1 мгО/дм куб.(норма 30 мгО/дм куб.).

Нітрат-іони - 1,112 мг/дм куб (норма 40 мг/дм куб), нітрит-іони – 0,06 мг/дм куб(норма 0,08 мг/дм куб.), сульфати- 18,73мг/дм куб(норма 100мг/дм куб.), азот амонійний -0,193 мг/дм куб.(норма 0,5-1мг/дм куб), фосфати-0,178 мг/дм куб. (нормоване значення ГДК 2,14 мг/дм куб.), завислі речовини - 4,5мг/дм куб (норма – 25 мг/дм куб.).

В ході експедиції вивчали рослинний і тваринний світ водойми. Зокрема проводили опис і картування рослинного покриву берегової лінії річки та річкової долини. Виявили, що для поясу угрупувань плаваючих рослин характерні глечики жовті та ряска. Для високих надводних видів - це очерет звичайний, плакун верболистий, аїр звичайний.

На берегах річки виявили зарості пасльону солодко-гіркого. Це вид квіткових рослин родини пасльонові. Має отруйні листки та ягоди. Рослина може використовуватись як лікарська. Також в долині річки домінуючими є: верба п’ятитичинкова, осока побережна, осока болотна, очерет звичайний. Очерет звичайний – це рослина з родини злакових. Цікавим фактом є те, що листя очерету повертається ребром до вітру, вказуючи його напрям, як флюгер. А ще цю рослину використовують як будівельний матеріал, шляхом хімічної переробки з нього одержують високоякісні сорти паперу, текстильну віскозу, кормові білкові дріжджі.

Окрасою берегової території річки є ірис болотний. Це декоративна рослина, яка потребує охорони.

Крім рослинності учнів зацікавив і тваринний світ. Вони вели спостереження за певними видами, використовуючи інформацію, яку отримали від місцевих жителів. Зокрема, дізналися, що в річці Безіменці водиться рак річковий. Ця тварина живе у водоймах з чистою водою, з високим умістом кисню. Тому їх можна вважати індикаторами незабруднених річок.

У водоймі водяться щуки, дикі коропи, окуні річкові. Для екосистеми річки, її долини характерні: качка-крижень, лелека білий, сова сіра, лисиця звичайна, нічниця звичайна, бобер річковий. Учні виявили цікаві сліди бобрової діяльності: боброві нори та погризені дерева.

За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки: аналіз якості води за параметрами сольового, трофно-сапробіологічного блоку свідчить, що вода досліджуваної ділянки відповідає гігієнічним вимогам до якості води водних об’єктів у пунктах рибогосподарського призначення; природні біоценози долини р. Безіменки малозмінені і знаходяться у доброму стані.

Закінчивши роботу над дослідженням, учні і вчителі рекомендують утримувати прибережну захисну смугу від засмічення, спалювання торішньої трави та очищувати русло річки від накопиченої надлишкової біомаси.