Зміна клімату і війна: що українці розповіли про себе світу під час найбільшої конференції ООН в Дубаї
-
-
>
-
>
-
>
10865
30 листопада. Над Європою пройшов циклон Олівер, який приніс хурделицю та сильний вітер. В Греції зникли безвісти 12 людей після того, як корабель затонув під час штормового вітру біля узбережжя Лесбосу. Через інтенсивний сніг, шквальний вітер та ожеледицю для вантажівок тимчасово закрили дороги на Одещині.
У цей день в Дубаї розпочинається Конференція ООН зі зміни клімату, або, як її ще скорочено називають – COP28. Це найважливіша кліматична подія року у світі, яка збирає майже 100 000 делегатів. Протягом наступних двох тижнів тут обговорюватимуть такі кліматичні виклики як циклон Олівер і вирішуватимуть, як на них реагувати.
Дорога
Один із найпростіших варіантів дістатися в ОАЕ на конференцію українцям – летовище у Кракові, а звідти літак до Абу-Дабі. За п’ять годин ви потрапляєте з -8 в +30.
«Вітаємо у Еміратах, ви приїхали сюди у найкращий сезон. Улітку середня денна температура може сягати +48°C, а взимку середній показник +20°C», – захоплено зустрічають пасажирів у новенькому аеропорту Абу-Дабі, його відкрили у листопаді.
За два дні тут відзначатимуть національне свято, то місто прикрашене прапорами, а на машинах можна побачити наклейки із зображеннями Шейха Заїда, який займав пост Президента ОАЕ протягом майже 33 років. Журнал «Forbes» оцінював його статок у 20 мільярдів доларів.
Конференція
COP28 тривала з 30 листопада по 12 грудня 2023 року в Expo City Dubai. Це район міста, куди можна доїхати до метро. Expo відкрили у 2022 році спеціально для проведення виставок, загальна площа території 4,38 квадратного кілометра – це як маленьке місто. Тому учасники конференції користуються шатлами, щоб потрапити з однієї локації в іншу. По периметру усього Expo встановлені розкішні питні фонтани, які символізують гостинність країни.
Пікантності заходу додало те, що вона проходить у країні, яка входить у десятку найбільших нафтовидобувачів. Емірати пишаються нафтовими родовищами настільки, що навіть присвятили їй чорну смугу на національному прапорі.
Президентом цьогорічної конференції став керівник національної нафтової компанії Абу-Дабі (Adnoc) Султан аль-Джабер, який також є міністром промисловості та технологій ОАЕ. Водночас саме традиційна енергетика (газ, нафта та вугілля) великою мірою призвели до зміни клімату. Спалювання викопного палива: вугілля, нафти та газу – стали причиною майже 80% викидів діоксиду вуглецю з початку промислової революції. Їхні викиди також забруднюють повітря, яким ми дихаємо, а також землю і воду.
Вже у перший тиждень конференції Султан Аль Джабер сказав, що «немає наукового підґрунтя за вимогою відмовитися від викопного палива» і додав, що «це може повернути людство до печер», чим спровокував обурення від учасників конференції.
Український павільйон
До великої війни позицію української офіційної делегації складно було назвати амбітною, радше навпаки. До прикладу, коли в 2015 році була підписана Паризька угода, всі країни розробляли проєкт очікуваного національно-визначеного внеску (ОНВВ), який зобов’язував скорочувати викиди. Україна пропонує скоротити викиди парникових газів на 40-55% від рівня 1990 року. Але ж насправді після 1990 року наша економіка настільки впала, що таке «скорочення» означало фактичне підвищення викидів.
Війна багато чого змінила й у 2022 році вперше за майже 30 років переговорів Україна відкрила свій павільйон. Це місце, де можна облаштувати символічну виставку про свою країну, проводити публічні заходи і навіть пригощати усіх охочих кавою. Все задля того, що привабити якомога більшу кількість відвідувачів і потенційних партнерів.
Цього року інсталяція українського павільйону розповідала про одну з найбільших екологічних катастроф за час війни — підрив греблі Каховської ГЕС. При вході в приміщення ви опиняєтеся перед дахом затопленого будинку. Черепицю для інсталяції вивозили під обстрілами з Херсонської області, вона пережила Першу та Другу світові війни.
«Ми залучили міжнародних і українських партнерів, щоб цього року вдруге відкрити свій павільйон на СОР. Ми хотіли показати не тільки наслідки війни, але й початок зеленої відбудови. Торік на конференції пообіцяли, що встановимо нові вітроелектростанції і цього року привезли фото нових потужностей. Щодо збитків довкіллю, то за нашими підрахунками зафіксовано понад 2,9 тисяч злочинів проти довкілля на 56,7 мільярда євро», – розповіла Еко.Району Вікторія Кірєєва, заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
Збитки від війни
Одне із найпопулярніших запитань до українців було про те, як війна вплинула на клімат за останні майже повні два роки. І якраз на СOP презентували дослідження, яке провела Ініціатива з обліку викидів парникових газів від війни спільно з Міндовкіллям та ГО «Екодія».
«Перші 18 місяців повномасштабної війни росії в Україні могли спричинити до 150 мільйонів тонн CO2 додаткових викидів парникових газів. Це більше, ніж річні викиди індустріалізованої країни, як-от Бельгія», – зазначають автори дослідження.
Викиди від бойових дій (переважно від споживання пального) оцінюють у 37 млн тонн CO2. Ще 22,2 мільйона тонн спричинені пожежами – їх кількість зросла у 36 разів протягом першого року повномасштабної війни у порівнянні з 12 місяцями до вторгнення (йдеться про пожежі площею понад 1 гектар).
Автори дослідження зазначають, що найбільше джерело викидів – це потенційні викиди від повоєнної відбудови пошкодженої та зруйнованої інфраструктури. За прогнозами, вони складають аж 57 мільйонів тонн СО2. Однак ці викиди, які особливо пов’язані з виготовленням цементу та сталі, можна скоротити на 30% чи навіть 50%, якщо стимулювати низьковуглецеву відбудову.
Автори дослідження зазначають, що за ці викиди та їхню шкоду для клімату, має нести відповідальність саме росія. Однак ні у міжнародній кліматичній політиці, ні в міжнародному гуманітарному праві немає чіткого способу зобов’язати її до цього.
«Це не означає, що росію неможливо притягти до відповідальності. Україна разом з міжнародними союзниками формує Міжнародний компенсаційний механізм, щоб фінансувати відновлення. Ми переконані, що збитки, завдані клімату, мають бути частиною цього механізму та реєстру завданої шкоди, який розробляють під егідою Ради Європи», — каже Леннард де Клерк, автор дослідження.
Окрім того, Україна ініціює запровадження «AGRESSOR REFUNDS» та включення такого механізму до Паризької угоди. На цьому наголосив Міністр Руслан Стрілець під час прес-конференції на СОР28.
«Ми пропонуємо спільно з міжнародною спільнотою розробити механізм відшкодування агресором шкоди, завданої довкіллю та клімату внаслідок збройних конфліктів. Адже викиди парникових газів під час війни мають бути відповідальністю саме ініціатора такої війни. Поки світ намагається зменшити карбоновий слід на планеті, росія щодня знищує ці прагнення десятиліть», – зазначив Руслан Стрілець.
Заяви України
Цього року Україна підписала кілька важливих документів. Серед них – підтримала потроєння потужностей ядерної енергії з 2020 до 2050 року для досягнення глобальних нульових викидів парникових газів.
В електроенергетиці України потужність атомних електростанцій вже становить 50% усієї виробленої енергії в Україні (а буває і більше). Це, звісно, багато. Але, чи вона справді чиста, дешева і безпечна?
За словами Артема Колесника, фахівця з енергетики ГО «Екодія», ця декларація не звертає уваги на екологічні та соціальні ризики, пов’язані з використанням атомної енергетики. Зокрема на такі як забруднення від видобутку урану (ресурс, який сам по собі викопний та вичерпний), утилізація радіоактивних відходів, відпрацьованого ядерного палива, аварійна безпека.
«Декларація створює спрощене уявлення про те, що потроєння потужностей з виробництва атомної енергетики – єдиний шлях до досягнення глобальної кліматичної нейтральності», – каже Артем Еко.Району.
За його словами, існують різні стратегії та комбінації джерел енергії для забезпечення ефективного скорочення викидів парникових газів. Успіх у досягненні глобального скорочення викидів залежить від широкого спектра стратегій та дій на різних рівнях, насамперед масштабного впровадження заходів з енергоефективності в промисловості та секторі будівель та швидкого розвитку відновлюваних джерел енергії, особливо розподіленої генерації на рівні громад.
На його думку, на противагу ідеям розвитку галузі, українському уряду варто максимально зосередитися, зокрема, на створенні ринкових та справедливих умов для впровадження відновлюваних джерел енергії з особливим пріоритетом для малої розподіленої генерації.
Жінки і клімат
Щороку на переговорах організовують події про гендерну рівність і права людини в контексті кліматичної справедливості. Жінки більше, ніж чоловіки, є вразливими до надзвичайних ситуацій та екстремальних погодних явищ, оскільки вони часто будуть відповідальними за дітей та рідних, які потребують додаткової опіки.
Про це, зокрема, йдеться у дослідженні «Кліматична (не)справедливість: вплив зміни клімату на вразливі соціальні групи в містах України», яке у 2020 році презентували ГО «Суспільний проєкт «Еколтава» та Аналітичний центр Cedos за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля.
Тематичний захід цього року провели і в українському павільйоні. На ньому говорили про те, що гендерна справедливість має бути закладена в плануванні відбудови України.
«Часто нерівність на робочому місці, особливо у важких секторах, як енергетика, починається дуже рано – під час вступу до університету та вибору професії. Дівчата стикаються зі скепсисом у момент вибору технічної освіти, жінки стикаються зі скепсисом під час влаштування на інженерні та інші технічну роботи. Я вірю і сподіваюся, що це зміниться в майбутньому, – розповіла Еко.Району Ірина Кондратенко, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика» Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.
За її словами, ми повинні допомогти жінкам, які втратили роботу чи переїхали в межах України чи за кордон під час війни, пройти перекваліфікацію, щоб вони мали змогу скористатися можливостями нових так званих зелених робочих місць.
