Сонце для води: як водоканал у Вознесенську переходить на сонячну енергетику

У 2020 році громада Вознесенська на Миколаївщині пішла на експеримент та у співпраці з природоохоронцями встановила невелику сонячну електростанцію для водоканалу. 

Тоді це була перша в Україні сонячна електростанція на такому об’єкті.

Відчувши переваги, взимку 2022 року вже за власні кошти у громаді змонтували втричі більше сонячних панелей. 

Початковою метою була економія на енергоресурсах, адже місто має один з найдорожчих тарифів на воду по країні. Але з початком великої війни у громаді зрозуміли, що енергонезалежність – це ще й питання безпеки. 

Сьогодні Вознесенськ оговтується від російської навали, працює над планом відбудови та готується встановлювати третю електростанцію для водоканалу.

Де вдалось знайти гроші на «зелені» рішення під час війни та які переваги від цього має сама громада, читайте у матеріалі Еко.Район. 

Шлях Вознесенська до енергонезалежності

У Вознесенську центральне водопостачання мають близько 15 тисяч абонентів. Вода для них коштує 38 грн/м3 за кубометр. Це один із найдорожчих тарифів на водопостачання в Україні. До 40% вартості тарифу становить електроенергія, завдяки якій воду підіймають з артезіанських свердловин та транспортують по місту.

Здорожчання електроенергії відповідно тягне за собою збільшення суми у платіжках. Це й стало причиною пошуку альтернативних джерел. 

Першу електростанцію у місті встановили ще до великої війни – у серпні 2020 року. Панелі потужністю 50 кВт запрацювали з ініціативи громадської організації «Екоклуб» у співпраці з Вознесенською територіальною громадою за підтримки МЗС Норвегії.

Перша СЕС у Вознесенську. Фото Екоклубу

Тоді СЕС вартувала майже 1,2 мільйона гривень. З них: 450 тисяч гривень виділила із бюджету міська рада Вознесенська, 430 тисяч гривень – кошти гранту Норвезького посольства, і 300 тисяч гривень – вклад самого водоканалу. 

Ця інвестиція, кажуть у громаді, виправдала себе – за рік роботи сонячної станції громада зекономила до півмільйона гривень за тодішнім тарифом. 

«Коли ми поставилися 50 кВт, електростанція покривала дуже невелику частину потреб – всього до 5%. Але вона показала, що ця ідея працює, хоча й потребує певного вдосконалення», – розповідає секретар Вознесенської міськради Вікторія Бальцер.

Секретар Вознесенської міськради Вікторія Бальцер

Вдосконалили ідею вже зі спорудженням другої сонячної станції. Її почали монтувати у листопаді 2022 року. На 150 кВт потужності виділили з бюджету громади близько 7 мільйонів гривень. Це рішення дозволило забезпечити водоканал на 25% власною електроенергією. 

«Ми домовилися з електропостачальною компанією про те, що у нас будуть стояти лічильники на вироблення та лічильники на споживання. То ж все, що ми виробляємо, буде зараховуватися у власне споживання комунального підприємства. Тобто ми не маємо втрат зеленої енергетики й максимально забезпечуємо нею підприємство», – каже Вікторія Бальцер. 

Третя сонячна електростанція наразі у планах. Громада виграла на її встановлення грант у 4 мільйони гривень. Ідею підтримало Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Ще 4 мільйони планують дофінансувати з бюджету громади. 

Переваги та недоліки рішення на прикладі Вознесенська 

Коли Україна переживала складну зиму 2022 року з локдаунами та вимкненням електроенергії, у Вознесенську саме монтували додаткові «сонячні» потужності. Будувати другу станцію під час війни взялись через здорожчання електроенергії. Тоді громада зіткнулась з проблемою, що водоканал не мав можливості розраховуватись за неї. 

«Завдяки тому, що ми встановили ці 200 кіловатів сонячної електростанції, нам вдалося не піднімати суми у платіжках на воду. Тобто ми змогли фактично зекономити кошти й не збільшувати мешканцям вартість водопостачання, хоча вартість електроенергії на ринку зросла значно», – каже секретар міськради. 

Серед переваг сонячної енергетики у громаді відзначають також екологічність. 

«Сонячна енергетика зелена і кліматично нейтральна. Для нас як громади одним з пріоритетних напрямків роботи в рамках стратегії є зменшення викидів CO2 шляхом використання відновлювальних джерел енергії. І таким чином ми не тільки маємо економічну вигоду, але й не шкодимо природі», – каже Вікторія Бальцер. 

Серед недоліків – коштовне обладнання. Але оскільки Вознесенськ зумів залучити грантові кошти, саме таким шляхом радять іти й іншим громадам. 

«Якщо ви знаєте, яка у вас стратегія, розумієте, для чого ви хочете це робити, то на сьогодні є багато можливостей залучати донорів, шукати партнерські організації, які готові вам допомагати ці проєкти втілювати. Бюджетам це може нічого не коштувати», – каже секретар міськради. 

Ще один мінус – потреба у «вільній» землі для розміщення СЕС та її охорона. У Вознесенську скористались територією самої насосної станції, яка має два гектари площі. Наразі сонячні панелі займають невелику територію – близько 0,3 гектара. 

«Насосна станція у нас знаходиться на резервуарі чистої води. Це досить велика територія, яка огороджена та перебуває під охороною. Тобто нам вдалось максимально ефективно та практично використати цю землю. Де раніше не було нічого, там зараз там стоять панелі й виробляють енергію», – додає Вікторія Бальцер. 

Кадр з відео ICTV

Курс на «зелене» відновлення

У березні 2022 році, на початку повномасштабної війни, Вознесенськ пережив битву за місто. Тоді українські військові змогли зупинити росіян та не допустили їхній прорив до кордону з Придністров’ям. Протягом минулого року місто зазнало численних ракетних ударів. Внаслідок цього у Вознесенську підірвані три мости, зруйнована амбулаторія, постраждали школи, садочки, каналізаційна насосна станція, міський басейн. Близько 700 індивідуальних будинків пошкоджені, зруйнована п’ятиповерхівка. 

Сьогодні громада – на етапі активної розробки програми відновлення. Працюють робочі групи, які збирають дані, оцінюють збитки та напрацьовують своє бачення щодо плану відновлення міста. За ціль при відбудові, кажуть у міськради, ставлять сталий економічний розвиток. 

«У майбутніх проєктах ми намагаємося використовувати підходи, які вже апробували на комунальних підприємствах з переходом на альтернативні джерела енергії та використанням сонячних панелей. Ми пересвідчилися, що це найкраща практика на сьогодні, – каже Вікторія Бальцер.

У найближчих планах громади – продовжувати забезпечувати сонячною електроенергією насосну станцію. Зі встановленням третьої СЕС громада планує закрити близько половини її потреби в енергетиці. 

Також у громаді розглядають можливість встановлення сонячних панелей на каналізаційних насосних станціях, щоб забезпечити водовідведення сонячною енергетикою. Цього року тариф на водовідведення у громаді зріс до 48,5 гривень. Тепер різницю для фізичних абонентів покривають з бюджету, тому бачать вигоду в тому, аби зекономити кошти на електроенергію і на цьому об’єкті. 

Ще одним місцем, де мають з’явитись сонячні панелі, буде місцева лікарня. Зараз громада у пошуках інвестора. 

Тим часом досвід вознесенського водоканалу переймають інші громади. До прикладу, схожий проєкт планують втілити у Ніжині на Чернігівщині. Тамтешня громада також виграла грант у 4 мільйони гривень від Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). 

Цей напрямок продовжує розвивати громадська організація Екоклуб з Рівного. Приклад Вознесенська переконав організацію у доцільності встановлювати СЕС на інших водоканалах, адже це, за словами активістів, швидкоокупно та економічно вигідно. 

Тож до кінця року у трьох громадах, які найбільше постраждали від війни, Екоклуб встановить сонячні електростанції для водоканалів. Зараз організація – на етапі відбору цих громад.