Законопроєкт про захист держкордону: чи збережуть ліси у прикордонних зонах України

13 Листопада 2022, 16:00
Спорудження стіни на кордоні з Білоруссю. Фото з телеграму Кирила Тимошенка 11968
Спорудження стіни на кордоні з Білоруссю. Фото з телеграму Кирила Тимошенка

У вересні Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №7475 «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту державного кордону України». У документі зокрема є й пропозиція усунути перепони для облаштування інфраструктури держкордону на землях природно-заповідного фонду України. 

Зокрема в межах двокілометрової смуги на кордоні з росією та республікою білорусь хочуть вилучити ділянки у лісгоспів та установ природно-заповідного фонду й передати в управління Держприкордонслужби для будівництва фортифікаційних споруд.

Про що йдеться у законопроєкті і чому деякі пункти стали шоком для природоохоронців, розбирався Еко.Район.

Отже, що пропонує законопроєкт:

  • утoчнити функції Держприкордонслужби щодо участі в обороні держави та упорядкувати механізми її реалізації;
  • перерозподілити повноваження сектору безпеки і оборони щодо координації їх діяльності, пов’язаної із захистом державного кордону в мирний час та під час дії воєнного стану;
  • врегулювати порядoк та способи залучення військових частин і підрозділів Збройних Сил України до виконання завдань з посилення охорони державного кордону в мирний час та особливий період;
  • закріпити на законодавчoму рівні фактично чинний комплекс заходів з прикриття державного кордону на загрозливих ділянках, які здійснюються у разі реальних загроз нападу на Україну;
  • усунути перепони для інженерного oблаштування інфраструктури державного кордону на землях природно-заповідного фонду України, а також виділити вздовж українсько-російської та українсько-білоруської ділянок державногo кордону більшої частки земель для посиленого облаштування кордону України;
  • спростити процедуру примусового «видвoрення» з України нелегальних мігрантів, яких затримують правоохоронці за незаконне перетинання держкордону.

Читайте також: Звідки «готується напад» на Волинь та Полісся. Хроніка нескінченних «навчань» російської та білоруської армій

«Про два кілометри було трішки шоком»

Еко.Район поспілкувався з керівником експертного відділу ГО «Українська природоохоронна група» Петром Тєстовим, щоб з’ясувати, чи будуть таки вирубувати ліси у зазначеній двокілометровій прикордонній зоні, що думають з цього приводу природоохоронці і чи допоможе законопроєкт обороні України.

За словами експерта, ще в 2018-19 роках вперше підняли питання щодо передачі Державній прикордонній службі ділянки від 30 до 50 метрів вздовж кордону для будівництва «стіни Яценюка». І прийняли відповідні зміни до законодавства й розпочали роботу в низці областей щодо оформлення земельних документацій, щоб передати земельні ділянки Держприкордонслужбі. 

«Про два кілометри було трішки шоком, тому що я регулярно спілкувався з представниками установ природно-заповідного фонду, який знаходиться в тому числі по кордону з країнами-агресорами, і я раніше про таке не чув», – каже експерт. 

Частина прикордонної зони, шириною два кілометри. Джерело: Uwec workgroup
Частина прикордонної зони, шириною два кілометри. Джерело: Uwec workgroup

Два кілометри, на думку Петра Тєстова, нелогічно виділяти для будівництва фортифікаційних споруд:

«Чомусь вилучати і будувати планують на двокілометровій смузі. А якщо вздовж кордону йде на три кілометри ліс, а потім болото з парою вузьких доріг-переїздів по дюнах і насипних греблях – то що, будемо будувати просто посеред лісу, а не у вузькому зручному для оборони місці?» – запитував нещодавно експерт на своїй сторінці у фейсбуці.

За словами Петра Тєстова, фортифікаційні споруди зараз будують не стільки по лінії кордону, а в першу чергу по лінії фронту. Там ніхто не зважає на те, хто є власником землі і який у неї статус (і це правильно), а зважають на бойову доцільність. В тому числі це роблять і в лісгоспах, і в природно-заповідних фондах. 

«Зараз у нас є довга лінія фронту на сході і півдні. Вона теж проходить через лісгоспи і через установи природно-заповідного фонду. Відповідно там теж будуються укріплення. Це відбувається в чинному законодавчому полі і це не заважає ЗСУ успішно на цих територіях захищати нашу країну», – каже Петро Тєстов. 

Проте прийняття законопроєкту не означає автоматично, що всю територію, яку передають Держприкордонслужбі, будуть вирубувати. Саме такого в документі немає. Зважаючи на досвід військових лісгоспів Міноборони, там не спостерігалось суцільних рубок лісу, а лише там, де в цьому була доцільність (наприклад, біля військових полігонів). 

Природоохоронці з пересторогою поставились до пропозиції передати два кілометри територій Держприкордонслужбі. Тому що на територіях природно-заповідного фонду питання рубок – це страшно, але ще гіршим наслідком може бути зміна гідрологічного режиму.

Тому, за словами Петра Тєстова, депутати екологічного комітету підготували і надали коментарі, які включали таке: замість того, щоб вилучати два кілометри на територіях, де будуть вважати за потрібне будувати укріплення, там оформляти земельні сервітути, і будувати укріплення на тих ділянках, де потрібно. Решту території попросили не чіпати. 

Фото Радіо.Свобода
Фото Радіо.Свобода

Такі коментарі депутати екологічного комітету подали в якості правок. Аналогічною була й позиція Міністерства захисту довкілля. Природоохоронці сподіваються, що у другому читанні ці пропозиції врахують.

І ще один важливий момент, який стосується законопроєкту – фінансування як документації на передачу земель ДПСУ, так і утримання лісгоспів.

 «Оформлення документації на вилучення і передачу ДПСУ земельних ділянок – це гроші. Навіть передані раніше смуги в 30-50 метрів вздовж кордону досі не оформлені, бо коштів не було, я займався цим питанням під час роботи в Міндовкіллі. 

Далі треба буде утримувати лісгоспи ДПСУ (а це персонал), платити земельний податок за ці землі. В результаті де-факто сотні мільйонів гривень підуть не на закупівлю потрібної зброї чи спорядження підрозділам ДПСУ, а на оплату роботи землевпорядників, господарського персоналу тощо», – зазначає Петро Тєстов.

У запропонованому варіанті законопроєкту частина земельних ділянок отримує нових власників, а ДПСУ – власні лісгоспи. Тож депутати екокомітету ВРУ та Міндовкілля запропонували адекватний варіант – з встановленням вищезгаданих земельних сервітутів.

Читайте також: Кліматична зміна, вирубки лісу та радіація – розплата за участь Білорусі у російській агресії

«Обороняти не тільки кордони, а й заповідні території»

Висловили свою позицію стосовно законопроєкту й природоохоронні організації, зокрема «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ) та «Українська Природоохоронна Група» (UNCG). Вони опублікували звернення про недопустимість спрощення вилучення земель природно-заповідного фонду вздовж держкордону України. 

Організації заявили, що підтримують впровадження заходів, які спрямовані на посилення обороноздатності України, і водночас висловили занепокоєння стосовно запропонованого у законопроєкті 7475 поверхневого підходу для досягнення такої мети та нехтуванням питанням збереження природи.

Як повідомили в ЕПЛ, на практиці це призведе до значного скорочення площі природно-заповідного фонду (до 3 % від усієї площі ПЗФ України) і стосуватиметься таких всім відомих національних природних парків як Шацький, «Прип’ять-Стохід», Нобельський, «Деснянсько-Старогутський», «Дворічанський», «Гетьманський» та інші, біосферних заповідників Карпатського та Чорнобильського радіаційно-екологічного, природних заповідників Рівненський, Поліський тощо. 

Тільки на кордоні з білоруссю пропонована двокілометрова смуга охопить приблизно 65 тисяч гектарів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Практично усі ці території становлять собою ліси та непрохідні болота – природні перешкоди для просування ворожих військ.

Читайте також: Танки бруду бояться. Чи можуть поліські болота завадити повторному наступу з Білорусі

 

Як зазначає у своєму зверненні організація UNCG, понад половина площі цієї смуги на кордоні з РБ – об’єкти Смарагдової мережі – природоохоронні території міжнародного значення, оголошені за клопотанням України Радою Європи. Усього вздовж сухопутного кордону з країнами-агресорами розміщено 90 об’єктів природно-заповідного фонду різних категорій.

«Разом з тим, деякі норми законопроекту можуть призвести до втрати природно-заповідного фонду України і тим самим поставлять під загрозу збереження (а можливо і стануть безпосередньою причиною знищення) національного надбання України», – йдеться у тексті звернення.

 «І це в умовах, коли Україна має збільшити частку ПЗФ щонайменше до 15 % до 2027 року, відповідно до чинної Державної стратегії регіонального розвитку. Не кажучи вже про євроінтеграційні зобов’язання України, які, серед іншого, включають суттєве збільшення площі природоохоронних територій.

Обороняючи кордони нашої держави ми, у тому числі, обороняємо заповідні території, що визнані на законодавчому рівні національним надбанням, а не бездумно руйнуємо їх назавжди», – йдеться у зверненні ЕПЛ.

Тож природозахисники закликали Голову ВРУ спільно з Науково-консультаційною радою при Голові ВРУ проаналізувати проєкт закону 7475 і надати висновок Науково-консультативної ради, а також закликали народних депутатів не голосувати за проєкт закону в такій редакції.

 

Читайте також: Дика природа на межі. Як війна зупинила важливий проєкт з охорони Полісся

 

Коментар
10/02/2025 Понеділок
10.02.2025
07.02.2025