стрічка

Непридатна земля, вигорілі ліси та забруднена вода – екологічні наслідки окупації Харківщини

01 Листопада 2022, 11:00
Фото: Окремий батальйон спеціального призначення «Дике поле» 5040
Фото: Окремий батальйон спеціального призначення «Дике поле»

Російська окупація Харківщини розпочалась 24 лютого 2022 року. На початку вересня українське військо, витіснило ворога із більшості захоплених районів області. 

У регіоні тривають роботи із розмінування територій та фіксації злочинів і збитків, які завдала росія. Шкоду довкіллю оцінюють у мільярди, а на відновлення екосистем потрібні роки.

Як зараз Харківщина оговтується після окупації та яких збитків зазнало довкілля регіону, читайте у матеріалі Еко.Району

Збитки оцінюють у мільярди

Воєнні дії негативно впливають на всі елементи природних комплексів: повітря, ґрунти, біорізноманіття, поверхневі та підземні води, у деяких місцях на поверхневі відклади,  мікроклімат. 

У травні Міністерство довкілля запустило додаток ЕкоЗагроза, завдяки якому кожен може дізнатися перевірену інформацію про стан повітря, вод, ґрунтів та інших даних довкілля по всій території України. Застосунок повідомляє, що під час обстрілів у Харкові були пошкоджені будівлі одного із підприємств, через що відбулось забруднення довкілля відходами пластику, деревини, виробництва чорних і кольорових металів, скла та паперу. Також горіло сміттєзвалище у Дергачах. Шкоду оцінили у понад 170 мільйонів гривень.

За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, Руслана Стрільця, лише шкода від засмічення та забруднення ґрунтів Харківщини сягає 82 мільярдів гривень. Від забруднення повітря внаслідок пожеж – 134 мільйони гривень, а від пошкодження зелених насаджень – понад 135 тисяч гривень.

Міністр довкілля Руслан Стрілець
Міністр довкілля Руслан Стрілець

«Реальний обсяг значно більший, адже через тимчасову окупацію, замінування територій, постійні обстріли, не завжди фахівці мають безпосередній доступ до місць російських злочинів. Обрахований розмір шкоди – це лише третя частина тих кейсів, які наші інспектори змогли проаналізувати та оцінити», – пояснює міністр.

Читайте також: Таємниця радіоактивної шахти: окупована Донеччина ризикує стати другою зоною відчуження

Неочищені ґрунти непридатні для сільського господарства

Харківська область із початку повномасштабного вторгнення була зоною військових дій. 

«Якщо говорити про шкоду на довкілля, варто сказати про комплексний вплив на біосферу як складну структуру із масою взаємозв'язків. Військові дії ідуть багато місяців, лінія фронту рухалася, але розташована була стабільно. Це означає, що відбулось масове забруднення снарядами, набоями, конкретних територій Харківщини, де пролягала лінія фронту», – розповідає Олексій Ангурець, еколог, експерт з моніторингу довкілля програми «Чисте повітря для України».

Дослідник пояснює, що у цьому аспекті увагу слід звернути на ґрунти тому, що це доволі інертна оболонка. У повітрі шкідливі викиди розвіюються, вода також доволі мобільно розчиняє концентрацію небезпечних речовин. Ґрунти ж – середовище, де забруднення довгий час буде зберігатися в одному місці.

«Лінія фронту – це тисячі-десятки тисяч снарядів з обох боків, і все це забруднення буде залишатися у ґрунті на довгий період. Проблема замінування складна і для населення, і для економіки. Це доволі довга історія, яка буде продовжуватися роками. Деякі території будуть небезпечні і будуть виведені із використання. Поки продовжується війна, важко казати про системне відновлення. Очищення ґрунтів – це складна процедура, яка потребує планування, значних коштів», – каже еколог.

Ситуацію ускладнюють пожежі, особливо промислових підприємств. 

«На місцях великих пожеж, де, наприклад, горіли склади, нафтобази, залишається велика кількість матеріалів, які не догоріли і становлять небезпеку. З дощами це буде потрапляти у ґрунти або розвіюватися вітром. Такий пил дуже шкідливий, може потрапляти в організм людини, спричиняти хвороби дихальних шляхів», – розповідає Катерина Полянська, екологиня громадської організації «Екологія–Право–Людина».

В Україні для такої кількості відходів місць утилізації немає. Все що вигоріло, розбиту військову техніку потрібно кудись вивозити. Гостро постає питання утилізації сміття після воєнних дій. Якщо його залишити на місці, то дощ і вітер рознесуть сміття на великі площі, а шкідливі речовини, недогорілі рештки потраплять у поверхневі води.

Також екологиня наголошує на проблемі вирв («воронок») від вибухів:

 «Харківський інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Соколовського досліджував північні ділянки області, звідки йшов наступ. Брали зразки ґрунту із «воронок». В них залишаються важкі метали (свинець, кадмій, цинк, нікель тощо)».

Якщо на полі багато вирв, то потрібно робити дослідження, чи залишилися там важкі метали, і консультуватися зі спеціалістами, чи можна там вирощувати городину. Якщо ж просто закопати «воронку» і її розрівняти, то важкі метали нікуди не зчезнуть. 

Через це можливе потрапляння шкідливих речовин до харчових продуктів. Місця вибухів дуже забруднені і тому треба проводити попередні дослідження, адже тут криється прихована загроза.

Процес очищення і відновлення ґрунтів тільки вивчається. 

«Потрібно піднімати це питання, бо в деяких областях землю вже розорали і засіяли та зібрали врожай без попереднього очищення. У північних регіонах проводили тільки розмінування території. Люди намагаються швидко засипати і закопати це все. Але дослідження ґрунтів не проводять. 

Наше завдання зараз – зібрати докази забруднення, провести лабораторні дослідження і на найвищому рівні підіймати це питання. Це важливо, адже це наше здоров'я», – наголошує Катерина.

Ґрунти також пошкоджуються через проїзд важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд.

Читайте також: Смертельні сюрпризи війни: як мінування території України впливає на екологію

Забруднена вода та проблеми міських систем

Постійність обстрілів і руйнування інфраструктури призводить до руйнування міста як середовища для існування.  Та частина людей, яка залишились у місті, не буде забезпечена нормальною системою постачання, водовідведенням, роботою комунальних служб. 

Нагальними постають проблеми утилізації відходів, накопичення великої кількості побутових відходів, додаткове забруднення стічними водами. Зруйнування та пошкодження нормальних систем функціонування призводить до забруднення води, ґрунтів як у місті, так і його околицях. 

«Перебування у такому середовищі, споживання забрудненої води, продуктів, вирощених у забрудненому ґрунті, здійснюють негативний вплив на здоров'я людини. Кожний метал і кожна сполука мають свою специфіку. Тому важко сказати загалом про їхній вплив на організм людини. Вони послаблюють імунну систему, здійснюють додаткове навантаження на нирки та травну систему», – розповідає Олексій Ангурець. 

Еколог наводить приклад про вплив свинцю на стан центральної нервової системи у дітей. Науково доведено, що цей метал негативно діє на центральну нервову систему та здатність до навчання.

Фото: Харківоблводоканал
Фото: Харківоблводоканал

Читайте також: Наслідки відчуває навіть Африка: як вторгнення Росії вплинуло на зміну клімату

У поверхневі води потрапляють різні згорілі речовини. Під час обстрілів пошкоджуються споруди, які відповідають за очищення вод (відстійники). 

«Якщо порушується герметичність відстійників – витікають стоки. В нас побудована система очищення каналізаційних вод так, що тримачі збирають всю забруднену воду, каналізаційні стоки, і потім її очищують та зливають чисту воду у річки. Тобто вони, мають вихід до якогось водного джерела, і дуже небезпечно, коли неочищені стоки, після влучення снаряда, руйнації, можуть потрапити у поверхневі води», – пояснює Катерина Полянська.

Також загрозу забруднення поверхневим водам можуть спричинити вибухи, потрапляння у них снарядів, мінне забруднення, забруднення вибухонебезпечними предметами.

«Спеціалісти ДСНС кажуть, що на розмінування деяких територій потрібні роки. Наприклад, Київщині, звільненій у квітні цього року, для повного очищення потрібно мінімально рік або два. Харківщина також має великі території із мінним забрудненням. 

Ні в якому разі не можна нехтувати попередженнями ДСНС, коли вони кажуть, що повертатися ще не можна, бо є великий ризик. Є багато повідомлень про людей, які підірвалися на мінах: деякі з них отримали серйозні травми, деякі з них загинули. Тому треба дуже уважно ставитись до всіх попереджень», – застерігає екологиня.

Читайте такожПовоєнне відновлення України: як зберегти довкілля та запобігти його руйнуванню

Шкідливі викиди в атмосферу та проблема опалення

Продукти згоряння від пожеж на нафтобазах, складах, при пожежах будинків виділяються у повітря. Якщо горить нафтобаза, то забруднюється не тільки повітря, але і ґрунти навколо, оскільки нафта, яка не вигоріла, розливається у землю. Небезпеку становлять хімічні елементи ракет та бомб, з яких складається вибухова речовина.

Через обстріли на Харківщині вигоріло дуже багато лісу. Проблема ускладнюється замінуванням території, через що неможливо вчасно загасити пожежу. Оскільки росія знищила та пошкодила багато енергетичних об'єктів, люди змушені вирубувати дерева в лісі, щоб обігрітися. 

«Це небезпечно для людей, бо, по-перше, деякі лісові території залишаються замінованими, оскільки сапери в першу чергу розміновують населені пункти і небезпечно навіть ходити за цими дровами. А, по друге, знищуються дерева, наша природа, бо люди не мають вибору і вони змушені вирубувати дерева, щоб опалювати будинки. І це також потім потрібно буде відновлювати», – каже Катерина Полянська.

Найбільші ризики у плані викидів шкідливих речовин становлять промислові  об'єкти, тому що там велика концентрація речовин, що забруднюють. 

«Екологам, знаючи де ці об'єкти потрібно їх перевіряти, тримати на контролі екоінспекції стан цих об'єктів. За шкалою небезпеки це підприємства хімічної промисловості, видобувної, нафтобази. Коли в ТЕЦ потрапляє снаряд, велика кількість шкідливих речовин іде в повітря, воду», – продовжує екологиня.

Також Катерина Полянська пропонує застосовувати пункти Стратегії збереження  біорізноманіття «Зеленої Угоди» (Green Deal) Європейського Союзу під час відновлення України. Стратегія включає сімнадцять ключових пунктів, які допомагають зберегти природу. 

Це пункти щодо збереження природоохоронних територій, використання органічного землеробства, збереження на сільськогосподарських угіддях не менше 10 відсотків куточків для дикої природи. А ще – відновлювати природний стан річок, висаджувати більше дерев, не використовувати пестицидів, адже  якщо ми будемо зберігати природу, це буде корисно для нас  самих. 

Читайте також: «Зелена» відбудова України: покращити економіку і не втратити екологію

Коментар
Код блоку:
02/12/2022 П'ятниця
02.12.2022
01.12.2022
30.11.2022
29.11.2022