Таємниця радіоактивної шахти: окупована Донеччина ризикує стати другою зоною відчуження

31 Жовтня 2022, 18:00
Фото VALERI GIKAVI 8186
Фото VALERI GIKAVI

Українські екологи не мають доступу до шахти «Юнком» та не отримують точних даних з початку окупації. Виняток – 2020 рік: тоді прийшло підтвердження, що шахта затоплена повністю. 

Зараз на цій території йдуть бойові дії і радіоактивна вода з шахт надходить у море. Що відбувається з радіоактивною шахтою зараз, читайте у матеріалі Еко.Район

Ситуація на шахті «Юнком»

Серед шахт на Донбасі деякі виділяються особливо, серед них – шахта «Юнком» біля міста Єнакієве в Донецькій області. В одному з рукавів шахти у 1979 році здійснили глибинний експериментальний вибух. Так радянська влада хотіла отримати кращий доступ до порід. 

Але вони погано врахували вплив високих температур під час вибуху, а також рівень радіації. У підсумку на місці вибуху стало неможливо добувати вугілля, тому що там утворилась радіактивна «колба» із розсплавленої породи на глибині майже кілометр. 

Вибух засекретили, а місце назвали «Об'єкт «Кливаж». Його замурували ззовні в бетонний циліндр і стежили, щоб вода не надходила близько. Воду відкачували навіть в 90-ті роки, коли решті країни вимикали елетроенергію. 

Що відбувається з шахтою зараз – в Україні не знають, тому що територія окупована росіянами з 2014 року. З початку окупації українська сторона не отримує даних: доступа для обстеження немає, як і для обміну екологічною інформацією з росіянами. 

Шахта «Юнком» в Юнокомунаровську (після декомунізації – Бунге), район Єнакієвого, окупована частина Донеччини. Фото Радіо.Свобода
Шахта «Юнком» в Юнокомунаровську (після декомунізації – Бунге), район Єнакієвого, окупована частина Донеччини. Фото Радіо.Свобода

«Про це кілька разів говорили в тристоронній контактній групі і не лише, але закінчилось це нічим», – каже Анастасія Бондаренко, правова аналітикиня у сфері ризику виникнення надзвичайних ситуацій. 

З 2019 року вона працювала з екологічними та техногенними ризиками на Донеччині. Її спеціалізація – екологічні ризики Донбасу. Зараз Анастасія працює над подальшими діями для Плану відновлення України в підгрупі з екологічної безпеки. 

Читайте також: Смертельні сюрпризи війни: як мінування території України впливає на екологію

Представники МАГАТЕ, пояснює спеціалістка, також намагались потрапити у шахту, але теж не вийшло. А у 2021 році з'явилась новина, що воду на об'єкті «Кливаж» перестали відкачувати через брак грошей. Він повністю затоплений. Зовні це видно у підтопленнях будівель, зсувах та просіданні ґрунтів.

Шахта «Юнком». Фото Радіо.Свобода
Шахта «Юнком». Фото Радіо.Свобода

Сценарії того, що відбувається в шахті можна припустити, але тільки в теорії, підкреслює Анастасія Бондаренко. 

Хороший варіант – капсула ціла і порожня всередині, навколо – забруднена радіацією вода (та, яку раніше завжди відкачували). Вона впливає на якість місцевої питної води, але не критично, і майже не впливає на Азовське море. Вода створює підвищений тиск на капсулу і поступово руйнує її бенонну оболонку. 

Поганий варіант – капсула руйнується або вже зрунована, всередину надходить вода. Радіація серйозно впливає на місцеву питну воду і потрапляє у море. Але ступінь радіоактивності не можна визначити без замірів. 

«Для точності треба як мінімум потрапити на об'єкт і взяти проби шахтної води та ґрунтів», – каже Анастасія Бондаренко. 

Читайте також: Ядерна (НЕ) безпека: чи врятують атомки енергетичну систему України

Чим небезпечне затоплення? 

Весь Донбас пронизаний шахтами, з яких за роки війни з'явились саморобні відділення – копанки. Зараз неможливо визначити їх структуру, глибину, ступінь заводнення. Це означає, що шахти з'єднуються між собою непередбачуваним чином. При затопленні однієї, вода потрапляє в будь-яку іншу, у поверхневі води, включно з річками, озерами та колодязями. 

Затоплення шахти «Золоте» на Луганщині. Фото gorlovka-news.su
Затоплення шахти «Золоте» на Луганщині. Фото gorlovka-news.su

Серед річок – Кальміус, яка тече прямо над шахтою «Юнком»і впадає в Азовське море. Якщо у неї потрапляє радіація, то її рівень зменшується у міру віддалення від шахти.

«Але вона є і нікуди не дівається, тече й тече. Радіація буде накопичуватись, і ми все ж відчуємо негативні наслідки», – каже Анастасія. 

Також на якість води впливають наслідки активних бойових дій, включно з важкими металами від снарядів і трупний яд від незахоронених тіл. 

Читайте також: Наслідки відчуває навіть Африка: як вторгнення Росії вплинуло на зміну клімату

Чому про це не говорять? 

До повномасштабного вторгення проблема була не надто на слуху, тому що проблеми з шахтами – не рідкість. 

«Про шахту чуло вузьке коло спеціалістів та місцевих. Вони до цього відносяться по-філософськи: бахнуло, так бахнуло», – каже Анастасія Бондаренко. 

Приблизно 70 із 93 шахт лишились на території ОРДЛО і в 2014-2021 роках там закрилось понад 70% вугільних підприємств, тобто там немає ні видобутку, ні обслуговування. Частина шахт вкрай вибухонебезпечні, інші – затоплені. 

«З місцевими розмовляєш, вони говорять: типу, в колодязі почала падати вода. В одному районі рівень води падає, в іншому вода прибуває. Вони розуміють, що так бути не повинно, але відносяться до цього, ніби так і має бути», – розповідає Анастасія Бондаренко. 

Читайте також: Хімія війни: як Росія примножує екологічну катастрофу у Європі

 

Що можна зробити? 

Після повномасштабного вторгнення зникло більшість можливостей моніторингу ситуації. 

«Зараз усім глибоко не до того. Люди, як правило, сидять у підвалах. Ця територія – під інтенсивними обстрілами з початку повномасштабного вторгнення», – каже Анастасія. 

Поки на території йдуть бої, пояснює спеціалістка, можна моніторити ситуацію через супутникові знімки (чим зараз ніхто не займається). З допомогою супутникових фото гідробіологи могли б провести аналіз і як мінімум, отримати дані про глибину затоплення шахт. А краще – підготувати можливі сценарії дій на момент закінчення війни. 

Фото: osce.org
Фото: osce.org

«Щоб в момент її закінчення ми не починали готуватись до відновлення, а відразу зайнялись ними, враховуючи всі дані та сценарії. Тому що після звільнення території у нас не буде ні методологій, ні бюджету. Тільки в такому випадку в нас є шанси не отримати другу зону відчуження», – каже Анастасія.

Поки, на думку аналітикині, ситуація йде до цього: чим далі триває війна, тим більша імовірність, що в Луганській і Донецькій областях буде небезпечно жити. Російська сторона, за її словами, ігнорує екологічні проблеми:  

«Якщо не почати вирішувати там екологічні проблеми – ці області стануть ще однією зоною екологічної катастрофи. Велика кількість неочищеної води, десь просідає земля, виходить метан. Якщо вихід станеться в дім – зранку його мешканці не прокинуться. 

Туди потрібно буде безкінечно вкладати гроші, щоб через багато десятиліть територія стала хоча б менш небезпечною для проживання. Я вже не говорю про повну безпеку».

Читайте також: Людство на порозі катастрофи «у 10 Чорнобилів»: що треба знати про ядерний шантаж росії на ЗАЕС

 
Коментар
13/04/2024 П'ятниця
12.04.2024
11.04.2024