Сад на воді: як врятувати мікроклімат міста від воєнної депресії

Через велику концентрацію парникових газів в атмосфері, клімат у всьому світі змінюється. В нашій державі триває повномасштабна війна та вже зараз екологи б'ють на сполох. Визвольна боротьба закінчиться перемогою та проблема ніде не зникне. Експерти постійно шукають шляхи адаптації до зміни клімату. Одна з таких ідей – озелення міст. Варіацій є багато, одна з них – створення у містах водних садів.

Журналістка видання Еко.Район поспілкувалась з ініціаторкою такої ідеї та дізналась, як ініціатива може покращити міський мікроклімат та позитивно вплинути на зелену відбудову України.

Ідею міських садів здійснювали в Польщі близько століття тому

Мар'яна Гінзула – колишня начальниця екологічної служби в комунальному підприємстві «Плесо» стала ініціаторкою пілотного проєкту «Водні сади». Його реалізовували на території підприємства, що знаходиться у Києві.

«Історія реалізації проєкту «Водні сади» почалась цілком випадково. Знайома переслала фото зі столиці Польщі – Варшави, де вона стояла на фоні такого собі міського оазису в кам’яних керамічних чашах. Вони мене дуже захопили», – розповідає пані Мар'яна.

Почала шукати про них інформацію в інтернеті. Виявилось, що це місцевий проєкт, який триває там вже два роки. Активісти запозичили ідею, яку реалізували у Варшаві у 1960-1970 роках. Керамічні чаші з водними міні садами, стояли по цілій Варшаві. 

«Знайшла ретро фото в інтернеті, де в середині керамічної ємності знаходяться водні рослини: латаття та інші. Також дізналась, що в Польщі до реалізації проєкту долучилось ціле ком'юніті. Там є навіть архітектурне бюро, яке займається відтворенням подібних історичних ретроспектив. 

Прочитала цю історію і на її основі спробувала це все відтворити. Зовсім ідентично не вийшло, та результатом цілком задоволена. Аналогів в українських містах, як таких, не знайшла. Ідея полягає в тому, щоб створювати водні міські сади», – додає авторка проєкту.

Читайте також: Повоєнне відновлення України: як зберегти довкілля та запобігти його руйнуванню

Водні сади можуть бути різних видів

В Україні є величезна кількість місць, де водних об’єктів зовсім немає. Як відомо, вода створює мікроклімат, дарує свіжість і прохолоду. Сама ідея задуму полягала в тому, що з часом його можна масштабувати і поширювати в місця, де водного елементу в містах не вистачає. 

«Вирішила, що для втілення проєкту мені знадобиться дві керамічні чаші. Знайти їх було нелегко. Хоч насправді, зовнішній вигляд і місткість не так і важлива, підійде будь-яка. Далі почалась складніша робота над висадкою цих рослин. Зробила два різні варіанти: в одну чашу помістила як воду, так і рослини з Дніпра. Хотіла відтворити мікрофлору, яку кияни бачать на річці щодня», – наголосила колишня працівниця КП «Плесо».

Це хоч доволі економний варіант, та не дуже естетичний, адже рослини були дещо однорідними, не вистачало кольорової гами. До слова, якщо додати до них квітучу німфею, щитолисник або ще щось подібне, то вийде гарніше та різноманітніше. Комбінувати тут можна на скільки вистачить бюджету і фантазії. 

Читайте також: Сади перемоги. Як «городні війська» допоможуть країні протистояти агресору та покращити екологію

В іншій чаші була проточна вода з крана. Її очистили від хлору, там посадили попередньо замовлені водні рослини. Також додатково зробили сквер на території комунального підприємства «Плесо», де й реалізували проєкт.

«Директору установи ідея сподобалась. Перші сади вирішили зробити пілотним проєком і залишити на території «Плеса», адже так було простіше доглядати за ними. Найбільше хвилювалась через можливий вандалізм, адже рослини в чашах – вільноплаваючі. Їх досить легко можна витягнути з води, а це призведе до загибелі за незначний період», – зазначає пані Мар'яна.

Читайте також: Через агресію Росії від зміни клімату страждає увесь світ. Інтерв'ю з екологинею Євгенією Засядько

«Єдине, про що шкодую – це що не встигла підготувати cади до зимівлі, щоб весною запустити заново. Це те, що цікавило мене найбільше, адже я хотіла спробувати один метод, який в Україні ще точно ніхто не практикував – спустити воду. Та життя внесло свої корективи. На жаль, потрапила під скорочення і не могла продовжити проєкт. Водні сади залишилися на території КП «Плесо», – наголошує киянка.

 Водні сади можуть позитивно вплинути на міський мікроклімат

Будь-який об’єм води під впливом теплої погоди та сонячного проміння випаровується. Відповідно, збільшується вологість навколо, тому вплив водних садів на міський мікроклімат, беззаперечно, позитивний. Адже, де більша вологість, там зеленіша трава. Через повітряний шлях об’єкти стають осередками зволоження, наповнюють рослини довкола.

Водні сади варто розміщувати саме там, де мало водойм. Київ багатий на них, але все одно є площі, сквери де води немає. Місто нагрівається. Для охолодження вода просто необхідна.

Читайте також: «Зелена» відбудова України: покращити економіку і не втратити екологію

«Бачу великий потенціал у самій конструкції. Адже це закрита екосистема, яку можна подавати у різноманітній формі. Це ж не лише чаші, а й ціла композиція: коло, чотирикутники – варіантів мільйон. Їх можна встановлювати, де завгодно. Там не потрібно підводити воду, вони не потребують надмірного догляду», – каже пані Мар'яна.

В американських наукових джерелах йде мова про те, що при постстресі допомагає  споглядання руху води та можливість бути біля водойми. Вона має заспокійливий вплив. Тому в США табори для ветеранів розташовані біля водойм: річок, озер, адже вони мають заспокійливий ефект. Водні сади можуть також стати чудовою альтернативною.

Читайте також: Горять ліси та дрейфують міни: як війна вплинула на стан природних парків Миколаївщини

«В умовах бойових дій, запит на подібну ініціативу просто необхідний. Адже всі люди прагнуть відновитися після стресу. Цього літа багато українців не мало можливості виїхати з міста і відпочити належним чином. Багато хто залишився, щоб охороняти житло. Тому вони шукали релаксу в себе вдома – в місті. Водні сади також могли бути в цьому корисними», – наголошує киянка.

«Варто бути готовими, що втрати будуть в будь-якому випадку»

Найбільший мінус ініціативи – це вандалізм, адже вона ніяк не захищена. Рослини знаходяться в закритій екосистемі, що є як плюсом, так і мінусом. Також потрібно врахувати той факт, що якщо використовувати невеликі чаші, їх легко перевернути. Вандали можуть їх просто розбити. 

«Просто ментально варто бути готовими, що втрати будуть в будь-якому випадку. Обставини склалися таким чином, що спочатку моя ініціатива потерпала від собак, які проживають на території установи. Вони просто почали виловлювати рослини, адже сторожі їх відпускають гуляти по території «Плеса» в нічну пору доби. Дуже гарно почала розростатися водяна капуста, та за одну ніч тварини її просто пошматували, знищили і інші рослини.

Ще одна прикрість – колеги в одну з чаш помістили карасів. Це призвело практично до загибелі саду. Рослини в другій чаші почувалися прекрасно: латаття розрослося, пустило коріння», – зазначила колишня працівниця комунального підприємства.

Читайте також: Аміак у воді: уламок ворожої ракети зруйнував екосистему річки Іква

«Воду за три місяці ініціативи не міняла жодного разу. В залежно від погоди, її можна трохи добавляти. Планую розвивати проєкт, маю мрію винести сади на вулиці столиці», – зазначила пані Мар'яна.

Подібні ініціативи забезпечують осередки прохолоди у місті

Експертка кліматичного відділу громадської організації «Екодія» Соф'я Садогурська стверджує, що водні сади – один із багатьох гарних прикладів природноорієнтованих рішень, які використовуються для адаптації міста до зміни клімату.

«Подібні проєкти по значущості можна поставити в один ряд зі збереженням зелених насаджень, а також із створенням блакитних зон у містах (ставків, озер та інших водних об’єктів). Адже ні для кого не секрет, що через зміну клімату кількість та інтенсивність екстремальних погодних явищ зростає. Зокрема, в містах, все більше стає відчутним негативний вплив хвиль тепла, тому просто необхідно допомогти містам до цього адаптуватися», – наголошує експертка.

Блакитні зони, зокрема і водні сади, можна створювати якраз з метою того, щоб міста менше нагрівалися під час хвиль тепла та критичних літніх температур. Є велика кількість досліджень, що підтверджують факт того, що температура ось таких зелених і блакитних зон нижча, ніж температура розпеченого асфальту. Подібні зони забезпечують осередки прохолоди у місті.

«У зеленій післявоєнній відбудові України дуже важливо враховувати адаптацію до зміни клімату, тому що ми переможемо агресора, почнемо відбудовувати країну, але на жаль, вплив зміни клімату нікуди не зникне. Процеси відбудови України вже починаються в деокупованих містах. Дуже важливо враховувати всі ризики зміни клімату: це і хвилі тепла і багато інших факторів», – зазначає експертка.

«Головне, розуміти для чого ми це будемо робити і де саме втюлюватимемо проєкт в життя»

«Якщо ми говоримо про зелені чи блакитні зони і ось такі невеликі проєкти, як водні сади, то звичайно, це гарний приклад природноорієнтованих рішень. Вони є досить дешевими і дієвими водночас. Головне, розуміти для чого ми це будемо робити і де саме створюватимемо проєкт. Це і про умови мікроклімату в тому чи іншому регіоні, і про можливість подальшого водного забезпечення проєкту через зміну клімату», – наголошує пані Соф'я.

Також варто відразу розуміти хто їх підтримуватиме ще на етапі самого планування, адже важливо, щоб проєкти були сталими і довгостроковими. Якщо говорити про водні сади, то їх досить вдало можна реалізовувати паралельно з іншими проєктами, наприклад, дощовими садами, які допомагають збирати та раціонально використовувати дощову воду.

Каталог природоорієнтованих рішень від 'ГО ''Екодія'

Читайте також: Міський город в часи війни у Луцьку: інноваційне рішення чи крок у минуле

«Такі ініціативи є частиною концепції «Місто-губка». Зараз зливи у багатьох містах стають менш передбачуваними та більш інтенсивними. В певні періоди ми маємо посуху, в інші – підтоплення. І от власне, ця концепція передбачає, що місто може слугувати своєрідною губкою за рахунок блакитних і зелених зон, які в певний період накопичуватимуть воду, а в інші її поступово віддаватимуть. 

Дощові сади – один з варіантів використання переваг екосистем та природноорієнтованих рішень для того, щоб ефективно накопичувати та використовувати воду. Так, за рахунок дощу, можна зекономити використання водних ресурсів міста, яких і так стає все менше через зміну клімату», – каже експертка кліматичного відділу громадської організації «Екодія».

Читайте також: Кліматичні зміни, вирубки лісу та радіація – розплата за участь Білорусі у російській агресії

Також при створенні проєктів для адаптації до зміни клімату важливо враховувати і те, як кліматичні зміни впливатимуть на них надалі. Якщо це висадка зелених насаджень, створення блакитних зон чи вже безпосередньо водних садів, то важливо не використовувати інвазійні види рослин. Адже ці рослини дуже інтенсивно поширюються та несуть загрозу природнім екосистемам, в які можуть потрапити. Варто враховувати всі потенційні ризики, саме тоді проєкти будуть корисними та максимально ефективними.