стрічка

Дика природа на межі. Як війна зупинила важливий проєкт з охорони Полісся

29 Вересня 2022, 20:00
Дика природа на межі. Як війна зупинила важливий проєкт з охорони Полісся 3874
Дика природа на межі. Як війна зупинила важливий проєкт з охорони Полісся

Великий міжнародний проєкт з охорони природи, який реалізовували на Поліссі з 2019 року, зупинили через звинувачення організаторів в екстремізмі та війну в Україні. 

Амбітний проєкт, який об'єднав чотири країни та мав на меті зберегти та показати світові унікальність Полісся, втратив усі можливості. 

Зараз природа Полісся під загрозою через воєнні дії. Які були плани, чого вже вдалося досягти та чи є надії на поновлення, читайте у матеріалі Еко.Район.

«Полісся – дика природа без кордонів»

Концепцію спільного білорусько-українського проєкту щодо вивчення та збереження транскордонного Полісся обговорювали на міжнародному семінарі, який пройшов у Мінську у 2017 році.

Вчені, представники державних установ та громадських об'єднань з Білорусі та України констатували, що Полісся – регіон, який завжди може привертати до себе увагу вчених через багате біологічне розмаїття. Продовження наукових досліджень у Поліссі може стати основою великого міжнародного проєкту.

Так, керівник європейського відділу Франкфуртського зоологічного товариства (ФЗВ) Михайло Бромбахер зазначив, що Полісся як регіон є унікальним у всій Європі. Тут збереглися важливі житла рідкісних диких тварин, які потребують захисту, і природні ландшафти та території в таких масштабах, яких більше не знайти в Європі. Тому важливо зберегти цю транскордонну територію та зробити її прикладом для інших.

За словами Михайла Бромбахера, ФЗО завжди спрямовує свою роботу на збереження останніх диких місць у Європі та фокусується на тих точках, де збереглися й перспективні території для створення нових об'єктів природно-заповідного фонду.

«Франкфуртське зоологічно товариства дуже зацікавлено у транскордонній території Полісся, щоб розширити свою роботу на ці області Білорусі та України та планує подавати наприкінці року заявку, щоб отримати фінансування на вивчення та консервацію найзначніших з погляду біорізноманіття ділянок», – зазначив Михайло Бромбахер. 

У 2019 році проєкт  «Полісся – дика природа без кордонів», розрахований на 5 років, стартував за підтримки Програми Endangered Landscapes Programme та «Аркадії» – благодійного фонду Лісбет Раусінг та Пітера Болдуїна у партнерстві з Британським трастом з орнітології. 

Виконавцем проєкту з білоруського боку виступила громадська організація «Ахова птушак Бацькаўшчыны» (АПБ), з української – Українське товариство охорони птахів (УТОП).

За головну мету проєкту поставили «створити в одному з найбільших природних районів у центрі Європи природну систему, екологічно спроможну формувати ландшафт та забезпечувати ефективну охорону біорізноманіття на тлі сталого управління природними ресурсами».

Читайте також: Кліматичні зміни, вирубки лісу та радіація – розплата за участь Білорусі у російській агресії

Резерват ЮНЕСКО

Наприкінці січня 2020 року в Овручі відбулася зустріч українських та білоруських учасників проєкту, на якій обговорювали одне із завдань – створити транскордонний українсько-білоруський біосферний резерват «Прип'ятське Полісся» та подати його для номінації в ЮНЕСКО.

Білорусько-українська зустріч у містечку Овруч за проєктом створення транскордонного біосферного резервату (сторінка Facebook Сергія Жили)
Білорусько-українська зустріч у містечку Овруч за проєктом створення транскордонного біосферного резервату (сторінка Facebook Сергія Жили)

Біосферний резерват створюється не лише як природоохоронна територія, а і як об'єкт, який здатний забезпечити стали розвиток території, збереження етноісторичної спадщини, сприяти економічному розвитку та забезпечити достойний рівень життя місцевого населення.

Ідея створити міждержавний українсько-білоруський біосферний резерват «Прип'ятське Полісся» виникла 25 років тому. Тоді, на рубежі століть, про плани поєднати міжнародним статусом охорони український Поліський природний заповідник та білоруський національний парк «Прип'ятський» домовлялися співробітники цих заповідників під час ознайомлювальних робочих візитів та міжнародних двосторонніх зустрічей.

2016 року в Білорусі з'явився біосферний резерват «Прип'ятське Полісся» на землях Житковичського, Петриківського, Лельчицького районів Гомельської області та Столинського району Брестської області. 

Площа біосферного резервату становила близько 213 030 гектарів. До його складу включили землі ГПУ «Національний парк «Прип'ятський», республіканського водно-болотного заказника «Старий Жаден», республіканського ландшафтного заказника «Ольманські болота» та інші. 

Як було оголошено, резерват створили для оптимального поєднання охорони ресурсів ландшафтної та біологічної різноманітності та історико-культурної спадщини з їх стійким використанням.

 У резерваті має бути забезпечене

  • збереження ресурсів біологічного та ландшафтного розмаїття центральної частини Прип'ятського Полісся, що мають національне та міжнародне значення;
  • сприяння соціально-економічному розвитку територій на основі сталого використання природних та історико-культурних ресурсів;
  • створення умов для проведення наукових досліджень, моніторингу стану довкілля, екологічної освіти та виховання;
  • відновлення порушених екологічних систем до стану, ймовірно близького до природного.

З української сторони вчені пропонували створити резерват площею 222 718 гектар на території Житомирської та Рівненської області.

Карта-схема території, що пропонується для включення транскордонного біосферного резервату «Прип'ятське Полісся» з української сторони
Карта-схема території, що пропонується для включення транскордонного біосферного резервату «Прип'ятське Полісся» з української сторони

За словами одного з переконаних прихильників створення транскордонного українсько-білоруського біосферного резервату «Прип'ятське Полісся» Сергія Жили, вченого зоолога та популяризатора етнокультури Полісся (директор Поліського природного заповідника до 2019 року): «зміст проєкту має бути ну дуже цікавим, бо там мають бути і рідкісні види, і проблеми розвитку туризму, і збереження лісів, ягідників з грибними місцями, і бортництво, і Камінне Село, і Святі Криниці...»

Читайте також: Звідки «готується напад» на Волинь та Полісся. Хроніка нескінченних «навчань» російської та білоруської армій

За три роки

З самого початку створення проєкту «Полісся — дика природа без кордонів», він був задуманий багатокомпонентним, з великою кількістю завдань та різноманітних активностей. 

Для дослідників природи Полісся стали доступні новітні методики вивчення, сучасні програми та засоби. Для стеження тварин рідкісних видів використовувалися GPS/GSM передавачі. 

Як наслідок, дику природу почали вивчати у безпрецедентних масштабах. Ще років 10 тому в таких масштабах це здавалося недосяжним для вчених поліських заповідників обох країн. У рамках проєкту було встановлено триста фотопасток на 600 000 гектарах ключових територій України та Білорусі, що охороняються. Цей метод застосований у тому числі для системного дослідження в Чорнобильській зоні відчуження, яке ведеться за допомогою фотопасток. Фотопастки також використовуються для спостереження за великими ссавцями. З їх допомогою вчені отримали унікальні зображення диких тварин Полісся в їхньому середовищі.

Фотографія коня Пржевальського. Зроблена на території Чорнобильської зони за допомогою фотопастки
Фотографія коня Пржевальського. Зроблена на території Чорнобильської зони за допомогою фотопастки

З 2019 року в проєкті використовувався акустичний моніторинг для спостереження за кажанами, птахами, ссавцями. Прилади для звукозапису були встановлені у 400 точках на Поліссі, було зроблено мільйон записів. З їхньою допомогою виявили 16 видів кажанів, у тому числі рідкісні види.

Проєкт працював із 18 групами волонтерів у Білорусі та Україні, що налічують понад 260 осіб. Групи провели більше ніж десять польових таборів (наприклад, для збору сміття на болоті та очищенні заплавних лук), десятки семінарів та різних лекцій з екологічної освіти.

За допомогою регіональних координаторів, польових експертів, працівників лісового господарства та прихильників дикої природи виявили та нанесли на карту 60 незаконних стоянок збирачів ягід у заказниках «Ольманські болоти» та «Старий Жаден». Незаконні стоянки ліквідували, а територію очистили від побутових відходів.

Волонтери займалися створенням та розвитком екологічних стежок, якими туристи зможуть познайомитися одночасно і з природною, і з культурною спадщиною регіону. Одна з таких стежок на 29 кілометрів запрацювала на Рівненщині.

З моменту запуску проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» майже 35 000 га природних територій набули статусу правової охорони. 2021 року на території Білорусі було збільшено на 10 000 гектарів площу республіканського заказника «Ольманські болота». В Україні офіційний статус охорони набули 640 гектарів природних територій. Україна підписала ухвалу про створення національного парку «Пуща Радзівілів» площею 24 000 гектарів, а територія природного заповідника «Древлянський» збільшилася на 119 га.

Карта схема території проєкту «Полісся – дика природа без кордонів», де відмічені нові ділянки, які набули статусу охорони
Карта схема території проєкту «Полісся – дика природа без кордонів», де відмічені нові ділянки, які набули статусу охорони

У рамках проєкту було заплановано відновити понад 6000 га осушених у минулому столітті боліт та річкових заплав.

Читайте також: Екологічні наслідки війни. Пів року болю України

В один момент все зупинилось

Серйозні проблеми для реалізації проєкту на території Білорусі розпочалися наприкінці серпня 2021 року. В офісі АПБ у Мінську пройшов обшук, було затримано координатора програм Франкфуртського зоологічного товариства на Поліссі Віктора Фенчука. Пізніше стало відомо, що Мін'юст Білорусі має намір ініціювати ліквідацію організації. 

Діяльність організації та реалізація проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» паралізована. Організацію звинуватили у тому, що вона «під виглядом волонтерства з рятування птахів на території Республіки Білорусь здійснює екстремістську діяльність, спрямовану на дестабілізацію суспільно-політичної обставини в країні». 

Зокрема, АПБ звинувачували у тому, що вона публічно підтримує протестну активність, використовуючи вираз «Птушкі з народам» (Птахи з народом). 

Суд щодо ліквідації АПБ пройшов 18 березня 2022 року. Віктору Фенчуку дали 2,5 роки колонії загального режиму. Правозахисники визнали його політичним ув'язненим. Багато років «Ахова птушак Бацькаўшыны» активно співпрацювала з державними органами, виконувала роботу зі збереження природи разом із ними, а іноді й за них. У 2021 році у Білорусі було ліквідовано близько 500 громадських організацій, понад 70 із них займалися екологічними питаннями.

24 лютого з території Білорусі до України вторглися російські війська. Частина проєктної території транскордонного білоруско-українського Полісся опинилась у зоні бойових дій із перших днів війни. Проєкт було зупинено. Після відходу російських військ з території українського Полісся, УТОП як природоохоронна організація продовжила невеликі важливі дії в Поліссі, на які є ресурси.

На території Білоруського Полісся всі великі заходи, заплановані в рамках міжнародного проєкту, такі як повторне заболочування пересушених боліт у Лельчицькому та Житковичському районах Гомельської області, написання та реалізація плану управління ПДРЕЗ – зупинено. Багато з них – на останньому етапі перед реалізацією, коли всі підготовчі роботи та узгодження були зроблені.

Окремі вчені та волонтери продовжують пошуку місць знаходження рідкісних видів рослин та тварин. Але передати їх під охорону після ліквідації АПБ як юридичної особи, як це практикувалося раніше, практично неможливо. Зараз ця процедура потребує значно більшого часу та ресурсів. Ліквідація організації зруйнувала всі ланцюжки взаємодій із державними структурами, які вибудовувалися роками. Громадськість відсторонена від вирішення екологічних проблем, а для держави вони не є пріоритетною.

Відкладені «до кращих часів» та плани щодо розвитку екотуризму.

Після початку війни всі офіційні контакти між білоруськими та українськими організаціями та структурами на Поліссі припинені на невизначений час. Територія проєктної діяльності опинилася у мілітаризованій зоні прикордоння двох країн. Перспективний та амбітний міжнародний природоохоронний проєкт у центрі Полісся зупинили практично за 2 роки до закінчення періоду його реалізації.

Читайте також: Через агресію Росії від зміни клімату страждає увесь світ. Інтерв'ю з екологинею Євгенією Засядько

Коментар
Код блоку:
02/12/2022 П'ятниця
02.12.2022
01.12.2022
30.11.2022
29.11.2022