Повоєнне відновлення України: як зберегти довкілля та запобігти його руйнуванню

Війна – дуже деструктивна річ. Ворожі війська руйнують села, міста, природу та непоправно шкодять довкіллю. Попри це повоєнне відновлення України має починатися вже сьогодні. Баланс має бути досягненим на усіх рівнях, адже недостатньо відновити інфраструктуру, не менш важливим є зберегти при цьому довкілля. Тому відбудова України має бути саме «зеленою». Над цим працюють як урядовці, так і громадські активісти.

Як же має відбуватися «зелена» відбудова України, чого варто очікувати та боятися дізналась журналістка Еко.Район. 

Скільки «коштуватиме» «зелена» відбудова?

Дослідники з Центру дослідження економічної політики (CEPR) підрахували, що вся вартість відбудови України коштуватиме приблизно 22,5 мільярда доларів. Подібну цифру назвав і український уряд. Способи організації відбудови, а також реформи, які супроводжуватимуть цей процес, будуть не менш важливими, ніж бюджети. Якщо все зробити правильно, можна перетворити економіку, в більш відкриту й динамічну.

Віденський інститут економічних досліджень (WIIW) підрахував, що на постраждалі від війни регіони припадає 29% ВВП країни. Споживання електроенергії скоротилося на третину у порівнянні з показниками торік. Згідно з даними Нацбанку, 30% компаній по всій Україні повністю припинили роботу, а ще 45% скоротили обсяг випущеної продукції. Світовий банк вважає, що у 2022 році українська економіка скоротиться на 45%.

За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, стратегічна ціль повоєнного відновлення – чисте та безпечне довкілля, подальший рух європейським «зеленим курсом» та відбудова економіки за принципами сталого розвитку.

Вивчивши відповідні заяви Президента, представників Уряду та Верховної Ради, а також позиції міжнародних партнерів, громадські організації розробили принципи, на яких має базуватись відновлення України. Головна вимога: відбудова України – це не повернення до довоєнного стану, а повноцінна розбудова та інтегрування до європейської спільноти, на засадах сталого розвитку та з урахуванням Європейського зеленого курсу.

«Зелений» розвиток країни має бути збалансованим

Виконавча директорка міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», що також залучена в розробці принципів «зеленої відбудови» Олена Кравченко, розповіла про основні принципи, складнощі та складові «зеленого» відновлення в Україні.

Одним з найважливіших принципів є наскрізність екологічної політики, адже в основі відбудови України мають лежати принципи, власне, збалансованого «зеленого» розвитку нашої держави.

Олена Кравченко

Його суть у тому, що будь-який сектор економіки має відновлюватися чи розвиватися після закінчення війни вже по-новому. Адже деякі з них є зовсім неефективними та сприяють забрудненню довкілля. Наприклад, такою є металургія.

Читайте також: «Зелена» відбудова України: покращити економіку і не втратити екологію

«Важливо врахувати парадигму Європейського зеленого курсу про яку наш уряд так багато говорить. Все ж варто зважити те, що він, поки не стосується України, адже ми не є країною Європейського Союзу», – розповідає Олена Кравченко.

Пріоритетним має бути максимальне збереження довкілля, а також дії спрямовані на те, щоб запобігти його руйнуванню. Елемент наскрізності повинен бути закладений у свідомості кожного експерта, який займається питаннями повоєнної розбудови.

«Доки ми не проведемо інституційні реформи, про нього можна і не замислюватися. Це в першу чергу, реформа про моніторинг стану довкілля. Вона дає первинну інформацію та загальну картину. Це теж саме, коли ми плануємо ремонт власного житла і на сам перед маємо розуміти в якому воно стані.

Чи достатньо просто пофарбувати стіни, чи необхідно повністю все переробляти. Поки ми інформацією не володіємо, до тих пір не складаємо план, не йдемо щось купувати, не фарбуємо вікна, не кладемо дах. Така ж модель і «зеленого» відновлення України», – наголошує Олена Кравченко.

Читайте також: Кліматичні зміни, вирубки лісу та радіація – розплата за участь Білорусі у російській агресії

Для початку будь-яких дій, потрібно зібрати всю первинна інформацію. Це можна зробити в результаті моніторингу стану довкілля. 

Зі слів експертки, плани та стратегії в Національній сфері охорони навколишнього середовища частково написані на основі здогадок. Це така собі «середня температура по палаті». Важливо чітко знати і розуміти, що відбувається зі станом довкілля в різноманітних напрямках.

«Юридична відповідальність має бути адекватною!»

Наступний принцип «зеленої» відбудови країни – це сучасна дієва, прозора, публічна система державного та екологічного контролю. Не пострадянська каральна система, а така, що веде діалог між чиновником, бізнесом, громадами та їхніми інтересами.

Тут не обійтися без адекватної юридичної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства та за нанесення шкоди довкіллю.

Якщо сама основа крихка, то і решта галузевих реформ, наприклад, таких як управління відходами чи збереження біорізноманіття, стале управління лісами, дієвими не будуть.

Однією вкрай важливою складовою повоєнного відновлення  є впровадження водної рамкової директиви. Оскільки, це одна з найзатратніших реформ. До слова, за статистикою ООН, Україна займає одне з перших місць за смертностю через забруднене довкілля. Ситуацію можна змінити саме завдяки цій директиві.

Читайте також: Хвостаті заручники війни: у прифронтовому Миколаєві зросла кількість бездомних тварин

«Ми розуміємо, як від війни страждають річки. Тому зараз дуже важливо фіксувати вплив воєнних дій на водні об'єкти, розраховувати збитки та аналіз того, яка вартість відновлення водних об'єктів до природного стану. Не обов'язково до того, якими були раніше», – зазначає Олена Кравченко.

До слова, на річці Ірпінь зруйнували дамбу. Якщо говорити просто про відновлення, то достатньо знову збудувати таку ж саму. Та робити це не варто, потрібно думати, як очистити саму водойму і як жити з незадамбованою річкою. А якраз в уряді ніхто не говорить про відновлення того чи іншого об'єкта до його природного стану.

Все, що лишилось з національних парків – це випалена земля

Також не варто забувати про те, як страждає ліс. Луганська екологічна інспекція та Донецька Центральна екологічна інспекція правдиво фіксують знищення лісу.  А це десятки тисяч гектарів – величезні втрати.

Тому після перемоги потрібно думати про завершення лісової реформи через контекст відновлення лісів, там де вони згоріли, а це Луганська, Донецька, Київська, Чернігівська, Сумська області.

Читайте також: Тварини з окупації: як у Рівненському зоопарку живуть врятовані від війни єноти, мавпи та альпаки

«Ми з вами результатів реформи вже не побачимо. Адже ця робота відновлення до природного стану лісів здійснюватиметься для майбутнього покоління. Та мусимо про це говорити, аналізувати, складати плани фіксації управління збитків, плани відновлення лісів», – наголошує експертка.

Не менш важливим є той факт, що через війну в Україні постраждало близько 44 – 50% об'єктів природоохоронного фонду: заповідники, заказники, нацпарки. А це найцінніше, що зберігали для себе та прийдешніх поколінь. Потрібно це фіксувати. Вести обрахунки.

Зокрема, на Луганщині, все, що лишилось з національних парків – це випалена земля. Вже  можна підраховувати нанесені збитки та адресувати ці дані науковцям, щоб дізнатися чи реальне відновлення до природного стану, скільки коштів і часу це займе.

Ці всі кошти пізніше можуть бути повернені, як компенсація (репарації). Словом, цю роботу злагоджено можуть вести як працівники природо-заповітних фондів, де вже очевидні плани природних дій, а також науковці відповідних установ, експерти держекологічної інспекції та профільного міністерства. Така робота мала б  початися вже.

«Те, що ми маємо наслідки екозагрози – очевидний факт. На жаль, Міністерство захисту довкілля не має налагодженої комунікації з громадськістю. Немає співпраці ні на загал, ні по окремих напрямках», – розповідає директорка благодійної організації.

Дуже важливою є фіксація екологічних злочинів за золотим стандартом. Так його назвали британські юристи. Він якраз передбачає те, що свідчення мають бути зібрані з різних джерел. Наприклад, це можуть бути космознімки, фото безпосередньо з місця події. Є навіть вимоги до ракурсів з яких треба робити світлини. Фото повинне мати автора і дату зйомки.

Читайте також: Місто на хвилі: як півмільйонний Миколаїв живе без стабільного водопостачання

Якщо це пожежа лісу чи нафтобази, важливо поїхати на це місце. На такі виїзди треба залучати міжнародних експертів. Наприклад, подібна практика у Кувейті та інших військових конфліктах показує, що така залученість є бажаною та продуктивною.

Вплив громадськості на «зелене» відновлення в Україні зараз, на жаль, мінімальний. Більшість ідей не враховують. Також, за словами експертки, незрозумілою є методика написання цього плану, алгоритм врахування пропозицій, коментарів і взаємодії з громадськістю.

«Також тут варто згадати про Міжнародну конференцію по відновленню України в Лугано, яка відбулася 4 та 5 липня. На жаль, те, що прозвучало на ній практично ніхто не врахував. Активісти екологічного руху назвали цей захід луганським соромом. Адже замість альтернативної енергетики у нас знову просувають ідею вуглеводню, піднімають питання історії видобутку нетрадиційних вуглеводів або вуглеводів щільних порід. 

Це питання розглядали ще при владі Януковича у 2010-2012 роках. Ця історія знову з'являється в плані відновлення України. Можна сказати, що зараз просто підняли всі найгірші ініціативи колишніх урядів, хтось їх пролобіював і вони знайшли своє місце у зеленому відновленні», – зазначає експертка.

Пусковий механізм до зрушення в екосвідомості!

Якщо ж говорити в цілому щодо співпраці громадського суспільства з владою, то доступ до екологічної ситуації значно погіршився, його практично немає. Це дуже вигідно для просування власних корупційних схем. Громадськість не має доступу до екологічної інформації, відповідно, не може взяти участь в економічних рішеннях.

«Якщо бути відвертою, то зараз доступ до інформації гірший, ніж за часів правління Януковича. Запити громадськості або просто ігнорують, або створюють видимість співпраці. Винятком є кілька працівників Міністерства і департаменту заступників Міністра», – додає Олена Кравченко.

Важливими у плані «зеленого» відновлення України ще є фіксація забруднення землі і ґрунту, обрахунки та розробки методик та підрахунки вартості. Ці всі суми необхідно вкладати в позови в міжнародні інстанції.

Читайте також: Людство на порозі катастрофи «у 10 Чорнобилів»: що треба знати про ядерний шантаж росії на ЗАЕС

«Все ж маю надію, зараз чиновники стануть більш екосвідомими, будуть впроваджувати корисні реформи. Адже ми маємо рухатися в парадигмі «зеленого» курсу Європи, втілювати ті ж ідеї, що закладені саме в ньому. Наша країна, безумовно, дуже унікальна, красива і багата. Тому ціль кожного з нас – зберегти і примножити це все, щоб наступне покоління побачило цю красу ще в кращому стані, ніж вона була до війни», – додала експертка.