Кліматичні зміни, вирубки лісу та радіація – розплата за участь Білорусі у російській агресії
-
-
>
-
>
-
>
34332
Білорусь була втягнута у широкомасштабне вторгнення Росії в Україну з лютого 2022 року. Значна частина Полісся нині перетворилася на мілітаризовану зону.
Довкілля на цій території вже зазнало непроправної шкоди через розміщення військових, випущені ракети та підняту в повітря радіацію на Чорнобильській АЕС.
Про те, як війна впливає на екосистему прикордоння Білорусі та України, читайте у матеріалі Еко.Район.
Обтяжливі обставини на загальному тлі зміни клімату
Проблема зміни клімату останніми роками стає дедалі відчутнішою для жителів Європи. З 2000 року кількість та тривалість посух у світі збільшилася на 29%. Цього літа зафіксували найсильнішу за останні століття посуху у багатьох регіонах Європи.
Клімат на Поліссі також змінюється фактично на наших очах. Підтвердженням цього є перехід до четвертої агрокліматичної зони, де річна сума температур становить понад 10 °C.
Як наслідок постала проблема нестачі води на Поліссі, виникла потреба у збільшенні зрошуваних площ. Можна сказати, що свого максимуму досягли негативні наслідки меліорації радянської доби. Через зміну клімату та посуху зменшується екологічна стійкість лісів, відбувається зміна у видовому складі дерев лісових біотопів. Попри це обсяги вирубок лісу в Білорусі останнім часом лише збільшились.
На тлі цих негативних явищ у Білорусі у 2021-2022 роках пройшла хвиля ліквідацій екологічних організацій, а держава заявила про вихід з Орхуської конвенції. Це конвенція, яка декларує право людини на здорове довкілля.
Крім того, територія білоруського Полісся з початку 2022 року послідовно мілітаризується. Потреби охорони дикої природи, збереження біорізноманіття у прикордонній зоні Полісся практично відійшла на другий план, «на майбутнє», втративши актуальність серед завдань державного управління, хоча екологічні проблеми вимагають від держави нагальних рішень.
Оскільки військові події посилюються, прискорюються й негативні наслідки зміни клімату.
Читайте також: Звідки «готується напад» на Волинь та Полісся. Хроніка нескінченних «навчань» російської та білоруської армій
«Мирний атом» в умовах воєнних дій
На території білоруської частини зони відчуження Чорнобильської АЕС, у Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику (далі ПГРЕЗ), військові з'явилися на початку лютого. Тут проходили спільні з росією навчання «Союзна рішучість-2022».
Під час навчань військові звели понтонну переправу через річку Прип'ять у районі покинутого села Вепри, всього за шість кілометрів від білорусько-українського кордону.
З початку вторгнення військ на територію України Чорнобильська зона відчуження опинилася в гущі військових подій. Вже 24 лютого стало відомо, що російські війська захопили Чорнобильську АЕС.
24 березня Супутник Sentinel-2 Європейського космічного агентства (ESA) зафіксував у Чорнобильській зоні сім вогнищ займання.
27 березня повідомляли, що в зоні відчуження в районі ЧАЕС через бойові дії горять понад 10 тисяч гектарів лісу, зафіксували 31 пожежу.
На космічному знімку від 28 березня на сайті Sentinel-Hub TO Browser зафіксували пожежу в найбільш забрудненому районі зони відчуження – у «рудому лісі», який знаходиться за 3 кілометри від реактора. У момент зйомки дим від пожежі був у напрямку північного сходу (бік Білорусі).
Важливо пам'ятати, що пожежі в Чорнобильській зоні призводять до повторного викиду радіоактивних частинок, підвищення рівня радіоактивного забруднення повітря. Радіонукліди переносяться вітром на значні відстані. Насамперед це загрожує радіаційним зараженням Україні, Білорусі та й росії в тому числі. Тобто країнам, території яких знаходяться найближче до Чорнобиля.
Російські війська влаштовували польові табори у глибокій зоні біля Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника (далі ЧРЕБЗ), проводили безконтрольні вирубки деревно-чагарникової рослинності, прокладали нові дороги. Заповідниками пересувалася важка військова техніка, гелікоптери безперервно патрулювали всю територію.
Після відходу окупантів проводили роботи з розмінування території. Наслідки від перебування військових на екологію заповідників поки що неможливо оцінити.
Співробітники ЧРЕБЗ дуже турбувалися про долю коней Пржевальського під час перебування окупантів у зоні їх проживання. Перші фото коней Пржевальського після звільнення зони від окупації українським вченим вдалося зробити 10 травня 2022 року. Коні живі та здорові.
Територія зони відчуження ЧАЕС є унікальним полігоном світового рівня, де проводяться досліджень у галузі радіоекології, радіобіології, екології, процесів збереження біорізноманіття, радіаційної безпеки та поводження з радіоактивними відходами.
Співробітники білоруської та української частин заповідників у Чорнобильській зоні обмінювалися інформацією, ЧРЕБЗ співпрацював з Університетом Фукусіма (Японія), Франкфуртським зоологічним товариством (Німеччина), Університетом Портсмута (Великобританія), Університетом Ювяскюля.
З початком війни міжнародні наукові проєкти довелося поставити на паузу. Зона відчуження потрапила під окупацію, а після звільнення виявилося, що інфраструктура науково-дослідної бази на території ЧРЕБЗ зазнала значних матеріальних втрат. Робота вчених у білоруському ПДРЕЗ також була зупинена. Вони змогли потрапити на території своїх наукових полігонів лише на початку літа.
У травні 2022 року, через місяць після відходу російських військових, британський науковий журнал Nature опублікував лист від вчених різних країн світу щодо надій на відновлення зони відчуження як міжнародного наукового полігону. Руйнівні наслідки цієї війни негативно впливають на різні аспекти міжнародної наукової спільноти, зокрема на наукове співробітництво та дослідження навколишнього світу.
Проведення військових навчань на території заповідників, перебування на його території людей, не пов'язаних з природоохоронною діяльністю, суперечить цілям створення заповідників у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Рух військової техніки та людей сприяє перенесенню радіонуклідів, викликає тривожність у диких тварин.
Рух найбільш забрудненими районами міг підняти хмари радіоактивного пилу, що переноситься вітром. Крім того, самі військові, присутні на території заповідника, потрапили під небезпечний вплив радіації на їх організм. Техніка, що побувала в зоні з великим рівнем радіації, також може становити небезпеку для людей, що опинилися поруч із нею.
Небезпечна інфраструктура
У лютому-березні 2022 року значно зросло використання території Білорусі та її повітряного простору для військової авіації. Крім того, багато наземної військової техніки помітили на дорогах Гомельської та Брестської області. На території Мозирського, Єльського, Наровлянського та інших районах базувалися військові. Фіксували запуски ракет з території Калінковичського та інших районів.
Екологічними наслідками мілітаризації півдня Білорусі стало збільшення шумового забруднення внаслідок польотів надзвукових літаків, забруднення повітря відходами горіння палива. Не можемо виключити також можливості забруднення території, де базувалися військові, відходами палива та іншими токсичними матеріалами. Внаслідок дій військової техніки, у повітря виділяються токсичні гази та тверді частки. Важкі метали потрапляють у ґрунт та воду.
Знаходження військових на території покритої лісом потребує мінімального облаштування та створення інфраструктури життєзабезпечення. Для цього використовується деревина, вирубуються і пошкоджуються дерева, знищується живий ґрунт.
Територія, де стоять військові, страждає від забрудення побутовими відходами, продуктами життєдіяльності людей, паливно-мастильними матеріалами, несправними частинами техніки. Частини ушкодженого ґрунтового покриву – ями, окопи, траншеї – згодом заростають насамперед рослинами-інтродуцентами, частина яких становить небезпеку для природного біорізноманіття (золотарник канадський, низка олійна та інші).
У зоні підготовки та проведення бойових дій безпосередню небезпеку для людей і великих тварин – лосів, зубрів, оленів – можуть становити снаряди та міни, що не розірвалися. Про один такий трагічний випадок з людськими жертвами на прикордонній території Гомельської області повідомляли ЗМІ.
Зараз на півдні Білорусі зберігається заборона або обмеження на відвідування лісу у більшості районів Гомельської та Брестської областей. На частині прикордонної території цих районів досі перебувають військові та працюють сапери.
Чи зазнало шкоди біорізноманіття, наскільки пошкоджені та забруднені місця, чи постраждали місця проживання рідкісних видів на території лісгоспів, заказників та пам'яток природи цих районів, оцінити неможливо. Ці території зараз закриті для обстеження вченими-екологами.
Лінія безпосереднього військового зіткнення у квітні відійшла далеко від кордону з Білоруссю. Але військова присутність на Поліссі залишається. Продовжуються військові, мобілізаційні навчання. Розширюються старі військові бази та аеродроми. Один із таких «розконсервованих» військових об'єктів часів СРСР – військовий аеродром біля міста Лунинець.
Реконструкції та відновлення військових баз супроводжуються знищенням біотопів та біорізноманіття внаслідок вирубки лісу навколо, що роблять також у зв'язку з будівництвом нових доріг. З'являються нові, потенційно небезпечні для довкілля об'єкти – склади пально-мастильних матеріалів, озброєння, скупчення військової техніки.
Опосередковані ефекти
Серед опосередкованих екологічних наслідків для Білорусі війни в Україні є припинення дії системи лісової сертифікації FSC на всій території Білорусі.
У консультації з Assurance Services International (ASI) FSC вирішив призупинити всі сертифікати, які дають змогу продавати або просувати сертифіковану FSC продукцію в Білорусі. Дія сертифікатів відкликана у Білорусі з 8 квітня 2022 року.
Чи тепер лісгоспи Білорусі виконуватимуть вимоги щодо збереження біорізноманіття та захисту навколишнього середовища в обсягах стандартів лісової сертифікації – ми поки що не знаємо. З іншого боку, лісгоспи позбавлені можливості експорту деревини своїм колишнім покупцям і втратили значну частину. Як це позначиться на обсягах рубки лісу в Білорусі та на їх екологічному стані, поки що неможливо точно сказати.
Але є й «хороші новини». Так, тепер можна поставити хрест на амбітному та антиекологічному міжнародному проєкті з відновлення водного шляху Е40, який мав з'єднати Балтійське та Чорне моря. Для протидії цьому руйнівному для Полісся проєкту була створена громадська кампанія «Стоп Е40».
Читайте про це: Україна може втратити Полісся через водний шлях E-40
Ще один ефект: значна частина іноземних мисливців із Росії, Німеччини, Італії та інших країн до Білорусі цього сезону не приїхали. Полювання на птахів у 2022 році в Білорусі пройде зі значно меншою участю іноземних мисливців, ніж у попередні роки. Для збереження птахів водно-болотних угідь Білорусі – основних об'єктів весняного полювання, це також гарна новина.
Проте всі ці «хороші новини» тьмяніють перед тим фактом, що військове вторгнення росії в Україну завдало нищівного удару по всій екосистемі Полісся. По регіону, який страждає не лише від зміни клімату, а й від споживчої людської діяльності.
Доки війна не буде закінчена, ми не знатимемо – які ці наслідки. Поки вона буде триватиме – наслідки ставатимуть дедалі катастрофічнішими.
