Місто на хвилі: як півмільйонний Миколаїв живе без стабільного водопостачання

12 квітня російські військові обстріляли водогін, який постачає воду з річки Дніпро на Херсонщині до Миколаєва. Так, півмільйонне місто опинилось без стабільного водопроводу. 

Майже місяць місцевій владі знаходилось, щоб налагодити більш менш ситуацію з водопостачанням, проте місто, яке тримає оборону на півдні, досі лишається з водою у кранах, яка придатна лише для побутових потреб. 

Як виживає місто без водопостачання, які альтернативи має та чи є рішення, розбиралась журналістка Еко.Район. 

Перший місяць: відсутність води у мережі

Про те, що водою потрібно запастися, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич казав з перших днів війни. Й міська влада, ще до пошкодження водогону, зробила у місті на територій кількох лікарень свердловини, які мали рятувати жителів від критичної ситуації. 

З середини квітня й нині у місті, за словами мера, перебуває близько 200 тисяч жителів. У перший місяць люди набирали воду з машин, річки та навіть ставили відра, коли йшов дощ. Відсутність води змусила чимало містян за межі Миколаєва. 

Миколаївці в перші дні без води, беруть воду з річки. Фото – Суспільне

Основним постачальником питної води для Миколаєва стала Одеса: місцеві волонтери привезли за кілька місяців понад 1000 тонн води для миколаївців. Також до розв'язання проблеми приєдналися й сусідні області, надавши водіїв з машинами для перевезення води та спеціалістів, які допомогли організувати нові свердловини.

Вода, яку розвозили мешканцям електротранспортом. Фото – Миколаївелектротранс

Ситуація з водопостачанням поліпшилась на початку травня. Комунальне підприємство «Миколаївводоканал» організувало водозабір з річки Південний Буг, яка впадає у Чорне море. Спочатку воду подавали дві на день, погодинно. 

У червні вода в більшості районів стала цілодобовою. Нова якість води сильно відобразилась на водопровідній мережі, яка є доволі застарілою й була побудована ще за радянських часів. Крім того, на підприємстві одразу попередили про те, що у кранах вода лише придатна для побутових потреб. 

Вигляд з висоти 10 км на Бузький лиман і Миколаїв. Бузький лиман бере початок від Варварівського мосту у Миколаєві. Фото – ВІкіпедія

Читайте також: Людство на порозі катастрофи «у 10 Чорнобилів»: що треба знати про ядерний шантаж росії на ЗАЕС

Альтернативні джерела води

Щоб люди мали альтернативу, міська влада організувала свердловини та точки набору очищеної води для містян. У місті організаціями точок займалися одразу кілька підприємств «Миколаївелектротранс» та «Миколаївоблтеплоенерго», також миколаївці можуть набирати воду й на базі декількох лікарень та освітніх закладів. На цих точках влада встановила фільтри зворотного осмосу води, що робить її придатної для приготування їжі тощо. Наразі таких точок по місту майже 20. До кінця року міська влада обіцяла зробити близько 100 пунктів видачі очищеної води.

Миколаївці набирають воду на точці, де встановлено фільтр зворотного осмосу води. Фото – Миколаївелектротранс

Представники громадської організації «SaveDnipro», які з 2017 року борються за чисте та безпечне довкілля, нещодавно повідомили, що миколаївці якісною питною водою з трьох нових альтернативних джерел водопостачання.

«Постійні обстріли Миколаєва певний час не дозволяли провести дослідження в державній лабораторії. Перші висновки – міська лікарня швидкої допомоги, міська лікарня № 1 та міська дитяча лікарня № 2 мають якісну питну воду завдяки обладнанню, встановленому зусиллями команди проєкту. Загалом проєкт охоплює 14 соціальних об'єктів – шкіл і лікарень, на яких частково вже встановлено чи триває встановлення систем очищення на вже пробурені свердловини», – зазначили екоактивісти. 

Миколаїв всередині квітня. Фото Світлани Вовк

Нині самі миколаївці говорять, що технічну воду використовують переважно для миття посуду, прання, прийняття душу та для технічних потреб. Воду, яку набирають на точках використовують для приготування їжі здебільшого, а питною забезпечують переважно самі себе, замовляючи доставкою або купуючи у магазинах. 

Місцева мешканка набирає воду. Фото – Світлана Вовк

Людям похилого віку та маломобільним категоріям населення важко ходити та набирати воду, проте миколаївські волонтери із цим допомагають. 

Володимир живе у Миколаєві все життя. З початку бойових дій він вивіз своїх рідних за межі міста, а сам вирішив залишитись. Коли відключили воду, то це викликало чималий дискомфорт, за словами чоловіка. 

«Я живу у квартирі, в мене централізоване водопостачання. Коли зовсім не було води, я знаю що деякі люди набирали дощову воду або з річок наших. Наразі воду з-під крана я використовую для всього, окрім приготування їжі, але обов’язково після купання, миття посуду та миття фруктів та овочів, я додатково очищеною водою все промиваю, тому що після водопровідної води залишається невеликий такий наче осад. Буває іноді вода іншого кольору, через те, що сіль вимиває ржавіння у трубах, також у моєму під’їзді вже не один раз через воду були пориви, у нас майже щоденно десь трапляються пориви по місту, але наразі іншого виходу немає, так і живемо, краще так, ніж без неї зовсім», – розповів чоловік. 

Читайте також: Звідки «готується напад» на Волинь та Полісся. Хроніка нескінченних «навчань» російської та білоруської армій

Шляхи вирішення

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич говорить, що вода, яка береться з Південного Бугу, поступово руйнує труби.

«Вода з лиману має солоність, бо руйнує наші мережі, бо є доволі агресивною. Проте альтернативи ми сьогодні не бачимо, більш того, ми звернулись до Мінрегіону, а вони своєю чергою до Європейського інвестиційного банку. За кошти який виділить банк, іноземні спеціалісти мають провести аналіз та запропонувати нам шляхи вирішення проблеми. Якщо звільнять Херсонщину, то нам знадобиться два тижні, щоб полагодити місце розриву», – сказав мер. 

Село Киселівка, яке знаходиться між Миколаївською та Херсонськими областями, місце пориву мережі. Фото з соцмереж

Директор міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» Борис Дуденко розповів, що розробкою альтернативних варіантів для розв'язання питання з водою займаються французькі спеціалісти. 

«Є кілька варіантів того, де ми можемо брати ту кількість води, щоб повністю заповнити систему. Перший варіант – знайти місце десь у верхівці течії річки Південний Буг, побудувати там станцію водозабору, прокласти трубопровід та качати звідси воду на місто. Другий – продовжувати брати воду з Дніпро-бузького лиману, але для цього потрібно встановити фільтр зворотного осмосу води, але промислових масштабів. Є два основних критерії, який варіант переможе: це сума коштів, які доведеться вкласти у проєкт та ціна води, яку доведеться платити населенню», – горить Борис Дуденко. 

Для довідки: Зворотний осмос – це процес, при якому вода під тиском проходить через спеціальну напівпроникну мембрану, що затримує різні розчинені в ній мікроелементи з ефективністю в 96-99%. Такі мембрани пропускають виключно водяні молекули і гази, на виході дана технологія дозволяє отримувати якісну воду.

У травні Кабмін виділив 56 мільйонів гривень на відновлення водопостачання у Миколаєва. Під час засідання останньої сесії Миколаївської міської ради в кінці липня, мер Олександр Сєнкевич відмітив, що коштів, які до міського бюджету так і не надійшли. 

Сьогодні 80% маршруту звідки постачається вода до Миколаєва з Дніпра проходить територією окупованої Херсонщини. Російські загарбники, своєю чергою намагалися звинуватити ЗСУ у пошкодженні трубопроводу. Самі містяни з розумінням ставляться до питання з водою та не нарікають на роботу влади, розуміючи, що джерело проблеми є загарбники, тому терпляче чекають на Перемогу Збройних сил України. 

Читайте також: Екологічні наслідки війни. Пів року болю України