Мегавати війни: втрати, здобутки та перспективи вітроенергетики в Україні

05 Серпня 2022, 11:00
Фото ілюстративне 11931
Фото ілюстративне

Кривава війна, яку росія розгорнула в Україні, зумовила глобальну енергетичну кризу. Чи не увесь світ нині шукає можливості для зменшення залежності від енергоресурсів країни-агресорки, яка тим часом не припиняє свій терор.

Більшість країн, на щастя, розуміють, що вагому роль в енергетичній безпеці відіграє саме розвиток сектору відновлювальної енергетики, куди зокрема входять вітрові, сонячні та біоенергетичні станції. Відтак залежні від російських енергоносіїв країни помітно прискорили свій «зелений» курс.

Однак, якщо Європа має час навіть на поступовий перехід, то Україна вимушена оперативно реагувати на виклики війни, адже існує в умовах масштабного руйнування генерацій.

Журналістка Еко.Район спробувала розібратися, як війна вплинула на розвиток одного із секторів відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), а саме вітроенергетики, в Україні.

Успішна боротьба за «енергетичний безвіз»

За останні кілька років Україна досягла значних успіхів у галузі ВДЕ та мала досить амбітний її сектор. Зокрема загальна потужність вітрогенерації досягла майже 1,7 ГВт і це не враховуючи вітрових електростанцій, що на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також анексованого Криму. Йдеться зокрема про вітропарки у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській та Львівській областях.

Згідно з прогнозом Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), який та оприлюднила наприкінці 2021 року, у 2022 році планувалось ввести в експлуатацію не менше 1 ГВт нових вітроенергетичних потужностей. Крім того, генерація мала дозвіл на будівництво ще 4 ГВт потужностей.

Тож на початку лютого 2022 року голова правління УВЕА Андрій Конеченков небезпідставно прогнозував позитивну тенденцію щодо розвитку вітроенергетики в Україні, але за місяць – в країну вдерлись російські війська. Тож нині гостро стоїть питання не просто розвитку, а ще й збереження галузі як такої.

Наразі всі проєкти, які вже були на стадії розробки чи будівництва, призупинені, а 85% тих вітрових станцій, що працювали, перебувають на окупованих нині територіях або ж вимушено зупинили свою роботу задля збереження потужностей.

Щодня об'єкти генерації знаходяться під загрозою обстрілів по всій території України. Частина інфраструктури вже пошкоджена. Відомо, приміром, про п'ять турбін, які неможливо відновити: це чотири турбіни на Мирненській ВЕС та Новотроїцькій ВЕС (Віндкрафт) та одна турбіна на Сивашській ВЕС (Сивашенергопром).

Палаюча вітрова турбіна потужністю 4 МВт на Сиваській ВЕС, 25 лютого 2022 року, Херсонська область
Палаюча вітрова турбіна потужністю 4 МВт на Сиваській ВЕС, 25 лютого 2022 року, Херсонська область

Відтак із загальної потужності генерації наразі працюють лише 372,5 МВт турбін, що розташовані переважно в Одеській та Львівській областях.

Однак не можна не зауважити, що саме війна каталізувала прискорений режим (з повною лояльністю європейських чиновників і повною віддачею українських) повноцінного членства України в ENTSO-E – на початку березня цього року Україна (на рік раніше запланованого. – прим. авт.) приєдналася до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи.

Ця інтеграція дала змогу Україні не просто стати частиною європейського енергетичного простору, а здобути абсолютну незалежність від росії і білорусі на енергетичному фронті.

Крім того, що не менш важливо, – розширила ринки збуту, адже Україні (як профіцитній країні) відкрилась Європа, яка є дефіцитною зоною. Тобто Україна отримала змогу експорту електроенергії, що в перспективі може стати вагомим поштовхом для стійкого розвитку нашої економіки.

Андрій Конеченков вважає, що саме ВДЕ, а зокрема вітрова енергія, – порятунок від енергетичного терору росії, а відтак «зелена» енергетика, на думку експерта, повинна стати головною у післявоєнній відбудові української енергетики.

За оцінками голови УВЕА, Україна здатна досягти 50% електрогенерації з ВДЕ в енергетичному балансі до 2030 року.

Аргументів для розвитку вітроенергетики є кілька, але головний із них – безпечність.

Навряд чи багато українців турбується нині тим, скільки вітрових турбін знищили чи пошкодили в Україні окупанти. Натомість про проліт крилатих ворожих ракет над ректорами атомних електростанцій ЗМІ пишуть регулярно та з острахом, оскільки подібне пошкодження – це масштабна трагедія, що не має кордонів. Тоді як енергія вітру – це енергія миру.

Читайте такожРівненська АЕС як ядерно небезпечна мішень: потенційні загрози, ризики та виклики

«Жодна крапля крові не була пролита за «зелену» енергетику! Вітрова енергія – це один із основних інструментів ефективного післявоєнного відновлення країни від наслідків війни», – наголошує голова УВЕА.

Серед переваг вітрової енергетики і її, як свідчать реалії сьогодення, порівняно недорога вартість.

Конеченков наголошує, що електроенергія, вироблена з ВДЕ, наразі дешевша за традиційну, як з економічної, так і з політичної точки зору. Відтак, на думку голови УВЕА, основними завданнями післявоєнного відновлення має стати збільшення експорту електроенергії, що своєю чергою потребуватиме гнучкості української енергосистеми для забезпечення її стабільної роботи.

Одним з інструментів досягнення цієї мети є розвиток транскордонних інтерконекторів (структур, що дозволяють енергії протікати між мережами різних країн. – прим. авт.).

Насправді Україна ще від незалежності мала вихід у Європу, проте ці інтерконектори, на жаль, після свого будівництва не модернізувались. Нині ж ми маємо потужність, яка з кожним місяцем, за прогнозами експертів, буде збільшуватись.

Читайте такожПромислове забруднення в Україні під час війни: перспективи та застереження

Якщо місяць тому, орієнтовно, експорт почався з потужність близько 100 МВт, то до кінця 2023 року виробники планують вийти на 10 ГВт, тоді як потужності, за даними «Укренерго», влітку мають експортне обмеження у 600 МВт, а максимальна комерційна пропускна спроможність інтерконекторів оцінена у 2 ГВт.

Крім того, тут варто зауважити, що Україна не зможе завойовувати європейський енергетичний ринок і без введення в експлуатацію нових об'єктів відновлювальної енергетики. Відтак наприкінці липня УВЕА звернулася до народних депутатів України з проханням урятувати проєкти вітрової енергетики, які мали бути побудовані у 2022 році, та створити умови для добудови 800 МВт вітрової генерації.

«Для майбутнього України вкрай важливо зробити все, щоб інвестори, які повірили державі і були готові будувати «зелену» енергетику, могли завершити свої проєкти. Для цього потрібно подовжити термін дії технічних умов і строки введення в експлуатацію вітроенергетичних проєктів, які, фактично, вже знаходилися в активній фазі будівництва, коли почалася війна», – наголошує Андрій Конеченков.

Комерційний вітер ловитимуть на Рівненщині, але спочатку треба виграти війну

Серед вітропарків, будівництво яких мало стартувати у 2022 і на заваді яким стала війна, – вітропарк «Володимирець» на Рівненщині, спроєктований компанією MCL.

Переговори з інвестором щодо цього вітропарку стартували у січні 2020 року. Влітку цьогоріч мало розпочатись будівництво першої черги вітропарку між населеними пунктами Любахи, Володимирець і Довговоля Вараського району. Компанія вже мала всі необхідні документи, розробила детальний план території, затвердила економічну та екологічну оцінку проєкту, проте не так сталося, як гадалося.

Що нині з проєктом, ми поцікавились у його керівника – Миколи Герасименка.

«До якогось моменту ми мали навіть кількох потенційних інвесторів. Але вкінці минулого року партнери (які прораховують усі ринки і ризики), зрозуміли, що ми в зоні військової турбулентності. Поки що невідомо, що буде після війни – чи залишаться ці партнери з нами – але ми досі активно працюємо над залученням інвестицій в країну загалом. Навіть якщо потенційний інвестор зупиниться не на нашому проєкті, все одно нам буде добре, якщо він прийде в Україну, оскільки йтимуть податки у нашу країну і відновлюватись буде наша економіка», – розповідає керівник MCL.

Тим не менше, над проєктом компанія продовжує працювати і зараз. В нього інвестуються кошти, їх стало, звісно, менше, але проєкт розвивається. Однак, за словами Герасименка, потрібно бути готовими до того, що будуватись він розпочне, ймовірно, не раніше ніж за два роки після війни.

«Зрозумійте, ніхто не кинеться одразу будувати вітрову станцію, оскільки це не той об'єкт, який критично важливо відновити після війни. Проте вітропарк обов'язково буде, – запевняє співрозмовник, – але для цього потрібно спочатку виграти війну».

««Зелений тариф», я вважаю, себе в Україні вже віджив, тому від початку ми орієнтувались на ринкові умови, а відтак наш вітропарк від початку є економічно рентабельним проєктом. А враховуючи те, що з повноправним членством ENTSO-E ми матимемо можливість продавати електроенергію Європі, її експорт може приносити досить гідні виторги», – наголошує Микола Герасименко та додає, що нині кожна країна світу, на його глибоке переконання, має унікальну можливість повністю замінити нафту і газ, розвиваючи ВДЕ, будуючи генерацію «зеленого» водню і переходячи на екологічно нейтральні джерела електроенергії, що не викидають парникові гази. 

Єдина проблема, на думку експерта, полягає в тому, що у Євросоюзі складний процес оформлення документації. Однак це є своєрідною перевагою для України.

«Якщо, приміром, в Україні девелопмент (розробка проєкту та його втілення. – прим. авт.) займає від 5 до 7 років, то у Євросоюзі – 15. А враховуючи плани, які має ЄС по декарбонізації, вони фізично не зможуть ті потужності реалізувати. Натомість Україна має пул об'єктів, які уже готові до реалізації... Вартість електроенергії на ринку після коронавірусної кризи та енергетичного шантажу перевищує 100 євро за МВт, ми ж готові віддавати за – 6-8, тобто нижче ринкової. Тому європейському підприємству було б вигідніше купити нашу енергію, яку чомусь заведено вважати дорогою», – пояснює тонкощі ситуації на ринку експерт.

Якщо ж мислити більш далекоглядно й оптимістично, то варто тут згадати і про офшорні ВЕС, які можуть видавати велику потужність.

«Ця енергія майже дешева, з неї можна робити зелений водень. Ми (компанія MCL. – прим.авт) також маємо проєкт водневого заводу, який, до слова, теж будемо будувати на Рівненщині й прогнозовано матимемо стовідсоткову реалізацію водню. Однак цей проєкт ми призупинили, бо Україні зараз не до водню – треба дочекатись закінчення війни....», – підкреслює співрозмовник.

Щодо власне вітропарку «Володимирець», то його проєкт (який оцінюється у 92 мільйони євро інвестицій) передбачає дві черги будівництва.

Перша черга матиме потужності від 67,2 до 72 МВт (залежно від інвестора). Це будуть сучасні турбіни з лопатями по 72 метри (такі ж в Україні, до слова, має поки що тільки вітрова станція компанії «ДТЕК» на проєкті, який почала реалізовувати, але на заваді якому теж стала війна).

На запитання, чому для свого проєкту компанія обрала саме Рівненщину, відповідь була чітка і вичерпна:

  • по-перше, тут відсутня конкуренція як така.
  • по-друге – зручна логістика (зокрема щодо транспортування самих турбін),
  • по-третє – розгалужена система ліній електропередач
  • по-четверте – тут були вільні землі (варто зауважити, що на період старту проєкту в Україні ще діяв мораторій).
  • по-п'яте – дослідження показали, що тут таки присутній комерційний вітер.

«Не такий, як на півдні чи на хребті в горах, звісно, але такий, що цілком входить у фінансову медаль», – підкреслює Микола Герасименко.

Показники вітру компанія досліджувала на різних висотах два роки: як завдяки спеціальному програмному забезпеченню, що дає приблизні результати, так і фізично – за допомогою спеціально сконструйованої щогли.

«У нас, щоб ви собі розуміли, 90% країни має комерційний вітер, тому потенціал України досить великий. Маємо також дуже розгалужену ЛЕП. Я надіюсь, що вже у найближчі 5 років буде відчутний ефект цього потенціалу, а за 10 років буде бум, як у Нідерландах, приміром...», – озвучує сподівання співрозмовник.

Окремим пунктом дослідження вітропарку «Володимирець» були – ризики, адже чимало зоозахисників апелюють до того, що лопаті ВЕС зумовлюють загибель птахів. Крім того, є чітка позиція Мінекології, що в проєктах будівництва ВЕС обов'язково мають бути вивчені місцевості та надані відповідні протоколи. А враховуючи те, що місцевість, де будуватиметься ВЕС, болотиста, а також тут є природоохоронні та заповідні території, поруч проходить Смарагдова мережа, то гіпотетично тут могли б бути осередки популяції птахів, приміром, кажанів. Однак, тривалі дослідження їх не виявили.

Читайте також: Смарагдова мережа: інвестиція, яка принесе стовідсотковий дохід

«Ми упродовж двох років по сезонах за шотландською методологією проводили дослідження, які, до слова, визнаються Європейським банком реконструкції та розвитку. Ця методологія розроблялась для Британії, де багато боліт і перелітних диких качок. Ми її трішки модернізували (бо в Україні ще нема методик для проведення цих досліджень) і виявили, що кажанів там нема зовсім. Були одиничні прольоти, але так щоб популяції, то ні», – ділиться результатами дослідження експерт.

До слова, сучасні ВЕС практикують обладнувати спеціальним програмним забезпеченням, яке дає змогу на ультрачастотах відлякувати птахів чи навіть відключати турбіни, якщо, приміром, станція побудована на шляху міграційного коридору.

Читайте такожВійна обриває крила: як бойові дії впливають на птахів

Забігаючи вперед, зауважимо, що після успішної реалізації першої черги вітропарку «Володимирець», компанія має намір реалізувати аналогічну другу чергу проєкту. Але знову ж таки – спочатку потрібно виграти війну.

Хочеться резюмувати словами амбасадорки вітрової енергетики в світі, співачки Руслани Лижичко, яка, закликаючи уряди Європи відмовитись від російської енергетики, сказала таке: «Путін зробив з енергії зброю і шантажує цим світ. Тож сьогодні чиста (читай «вітрова». – авт.) енергія – це не тільки про екологію, а й про безпеку. Ми обираємо чисту енергію і енергетичну незалежність». 

Коментарі
11 Квітня 2023, 07:53
Цікава стаття про вітроенергетику в Україні та її перспективи. На жаль, війна має негативний вплив на розвиток цієї галузі, але все ж таки варто продовжувати дослідження та розробки вітроенергетики в Україні. Дякую за інформацію та хотів би зазначити, що на сайті https://geogroup.com.ua. можна знайти багато корисної інформації про геодезичні та картографічні послуги, які також можуть бути корисні в розвитку вітроенергетики в Україні.
Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024
17.03.2024
16.03.2024