Сади перемоги. Як «городні війська» допоможуть країні протистояти агресору та покращити екологію
-
-
>
-
>
-
>
7949
«Сади Перемоги» – це всеукраїнська компанія, метою якої є ефективне використання всіх доступних земельних ділянок і спрямування всіх ресурсів для вирощування харчових продуктів для того, щоб уникнути продовольчої кризи через війну.
До ініціативи долучились як сільські громади, яких закликали засаджувати не лише поля, а й пустирі, парки й галявини, задні двори, так і міські. А також фермери, підприємці, активісти, які допомогли з обробкою землі, міндобривами, транспортом та насінням і в майбутньому – у зборі урожаю та зберіганням харчових продуктів.
З точку зору експертів компанія не лише позитивно вплине на уникнення продовольчої кризи в Україні, а й на збереження довкілля в цілому. Як саме проходить ініціатива, дізналася кореспондентка видання Еко.Район.
«Сади Перемоги» – компанія не лише для уникнення продовольчої кризи, це й піклування про збереження екології
Тетяна Лебухорська – старша керівниця сектору та проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» та ініціативи «Сади Перемоги» розповіла, що ініціатива виникла в перші дні повномасштабної війни в Україні. Тоді коли стало зрозуміло, що це не кількаденне бомбардування, а повноцінний наступ.
Перші подібні ініціативи виникли ще під час Першої та Другої світових воєн.
«Сади Перемоги» – це ініціатива, що фінансується урядом Канади та реалізується спільно з урядом України.
Як показує історія, під час війни проблеми з продовольством постають дуже гостро. Регіони, які першими потрапили під обстріли та окупацію в Україні, славляться овочевими культурами. Стало зрозуміло, що це матиме вкрай негативні наслідки для всієї України.
«Наша команда вирішила подбати про самозабезпечення громад. Для цього ми вирішили мотивувати ефективно засівати і засаджувати кожен можливий клаптик землі. Не важливо, приватне це домогосподарство чи громада, мета ініціативи – зробити його незалежним від зовнішніх поставок продовольства», – розповідає Тетяна Лебухорська.
Втілення ініціативи почалося з великої комунікаційної компанії. Організатори хотіли показати людям, як можна готуватися до потенційних ризиків та як їх долати. Тоді почали працювати з громадами.
Розробили типову програму забезпечення харчовими продуктами. Адже зараз як ніколи важливо отримувати допомогу від влади і це не завжди фінанси, інколи також допомога в організації праці на місцях.
Якщо в громаді є переселенці, які готові працювати на землі, то дуже важливо почути цих людей і виділити їм земельну ділянку. Також часто у селах є будинки чи домогосподарства, які не використовують. Просто важливо допомогти з їхнім тимчасовим використанням. Це не потребує фінансових вкладень, лише організаційної підтримки.
«Ми раді, що на такі ініціативи відгукнулися. Оскільки багато інформації було в інфопросторі, бачимо, що люди по всій країні активно долучаються. Ми навіть не знаємо про всіх учасників компанії. Іноді бачимо інформацію на просторах інтернету. Це відео, фотозвіти з хештегами «Сади Перемоги». Дуже тішимось такій активності», – наголошує Тетяна Лебухорська.
Початок втілення ініціативи можна пов'язати з тим, що вже з другого дня війни працівники проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» активно надавали гуманітарну допомогу постраждалим від війни.
У першу чергу її отримали ті регіони, які прийняли велику кількість переселенців.
Часто отримували запит про харчові продукти, побутові речі. Все ж люди розуміли, що все рано чи пізно закінчиться і потрібно приймати ефективніші рішення, ніж просто чекати щось.
«Тоді ми для кількох громад закупили автоклави за допомогою яких мешканці могли самостійно заготовляти продукти харчування, так як в них були свої запаси овочів. Так почали виготовляти консерви і роздавати переселенцям та військовим. Це стало прикладом того, як громада може організовуватися в роботі самостійно», – зазначила співрозмовниця.
Тоді почали робити багато консервацій, адже не всі продукти можна тримати місяць чи два, вони ж можуть зіпсуватися. Це допомогло громадам самостійно забезпечувати себе.
На ініціативу відреагували підприємці, які хотіли розвивати проєкт та допомагати тим, хто потребує. Зокрема запропонували видати насіннєві набори для висаджування.
«Таким чином ми за травень забезпечили п’ять тисяч родин насінням овочів та зелені: борщовим набором, прянощами, салатом, бобовими. За умови, якщо сім’я їх успішно висадить і збере, то буде можливість прогодувати сім’ю з трьох-чотирьох дорослих людей. З громадами, де проживали ці сім’ї ми працювали і до війни. Просто змінили фокус взаємодії», – додає Тетяна Лебухорська.
Насіннєві набори надавали вразливим категоріям населення, які мають можливість сіяти та не можуть купувати самостійно, також дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям з прийомними дітьми. Це в першу чергу деокуповані громади Чернігівщини та Київщини, а також вразливі верстви населення з різних регіонів країни.
Основна мета ініціативи – щоб восени і взимку всі мали, що їсти, і це був здоровий повноцінний раціон.
«Щиро радіємо, коли люди нам надсилають фотографії, як збирають врожай. Чи як помідори зав’язалися і скоро вже будуть плоди. Коли бачиш результат і розумієш, як це важливо в такий непростий для країни час, то це дуже надихає. Деякі громади вже повідомили, що зібрали перший урожай кабачків. Роблять консервацію», – також зазначила координаторка проєкту «Сади Перемоги».
Є приклади, коли громади виділяли додаткові комунальні тендери або коли землі засаджували біля комунальних установ шкіл, садочків, медустанов. На цих ділянках проводили аналізи ґрунтів, щоб пересвідчитися, чи дійсно там можна вирощувати городину.
Також для людей проводили вебінари для ефективного городництва, адже зараз важливо саджати не лише картоплю, а весь овочевий набір, який потрібний для повноцінного харчування. Проблема в тому, що південь, який постачав нас овочами, тимчасово окупований.
Коли починали ініціативу, організатори розуміли, що вона набуде популярності, але навіть не думали, що набере всеукраїнського масштабу. Різні громади на території всієї України використовують ці напрацювання. Є зразки документів, як правильно юридично оформляти дії, якщо до прикладу засаджуватимуть комунальні землі.
«Ми розуміємо, що Туреччина і Польща нам готові все привезти, але ж овочі, по-перше, будуть дуже дорогі. А по-друге, це не поповнить бюджет України. Тому краще виростити все самим та продати при необхідності. Це підвищить рівень економіки, тобто вигідніше як для людей, так і для держави», – наголошує керівниця ініціативи.
Багато складів продовольства в Україні за період війни знищили. Тому увагу зараз і варто зосередити саме на локальних виробниках. Так, як до прикладу, привезти баклажани з Херсонщини в цьому році не можливо, їх потрібно виростити на територіях, де немає активних бойових дій, і це можливість відродити та розвинути місцеве фермерство.
«Дуже часто учасники ініціативи використовують наші хештеги в соцмережах. Це і громади, і пересічні люди, які цікавляться та займаються городництвом. Це тішить, адже ми тоді розуміємо, що ініціатива важлива, що люди сприймають її і підтримують. Також багато повідомлень вдячності ми отримуємо в соцмережах. Це не лише слова подяки, а й фото та відео з висаджування та догляду за овочами», – продовжує керівниця ініціативи.
Коли проєкт «Сади Перемоги» тільки почали втілювати в життя, то за основну ціль організатори ставили забезпечення продовольчої безпеки українців, засадження максимальної кількості земельних ділянок на території усієї України, де немає активних бойових дій.
Одне з перших гасел компанії – використання усіх земельних ділянок для городництва. Звісно, це не стосується заповідних територій.
«Під час вебінарів з ефективного городництва наші спікери пояснювали, що земля – це ресурс і з правильним підходом ми можемо не лише отримати гарний врожай, а й завдати незначної шкоди земельній ділянці, якщо правильно чергувати культури та вибирати земельну ділянку», – додала Тетяна Лебухорська.
Все ж з часом з’явилося бачення того, що саме городництво, зокрема міське, може частково сприяти покращенню якості повітря, адже озеленення – це завжди добре. І взагалі для урбаністичного простору воно допоможе зберігати температуру та запобігати перегріванню територій.
Урожай посходив гарно!
Сергій Ковч – заступник селищного голови Ратнівської громади, що на Волині, розповів, що їхня місцевість також долучилася до ініціативи «Сади Перемоги».
«У рамках проєкту на території нашої громади засадили майже чотири гектари картоплі, 30 соток моркви, 26 – столового буряка, 11 – цибулі, 27 – капусти, 11 огірків, дві – квасолі, кабачка і три – зелені. Також п’ять соток саду посадили біля місцевої школи», – додає Сергій Ковч.
Все насіння приносили з дому працівники держустанов громади. Через те що це сільська місцевість, кожен вдома має город. Тому з цим проблем не було. Міндобриво та техніку для обробки землі виділили місцеві підприємці та активісти. Все саджали власноруч.
Для здійснення ініціативи «Сади Перемоги» використали комунальні землі селищної ради. Раніше її орендували місцеві мешканці, цього року вони простоювали.
«Зібраний урожай плануємо відвозити військовим на схід та потребуючим на деокуповані території. Все посходило гарно, тому чекаємо плідного урожаю!» – наголосив заступник селищного голови.
Читайте також: Аміак у воді: уламок ворожої ракети зруйнував екосистему двох областей
Не думати про війну!
Вікторія Костюк – координаторка благодійного фонду «Рокада», що на Рівненщині. Вона розповіла, що їхня організація також не змогла стояти осторонь подій, що відбуваються в Україні. Так з їхньої ініціативи на Рівненщині вимушені переселенці спільно з місцевими мешканцями почали садити городи та вирощувати курчат.
«Спільна праця на землі у нашій ініціативі – це не лише про уникнення продовольчої кризи, це перш за все можливість переселенців познайомитися з місцевими людьми, це своєрідний спосіб комунікації. Також це стабільність, адже люди, які долучились до ініціативи будуть мати запас овочів аж до наступного року. Не потрібно буде чекати, що хтось когось забезпечить харчами, це можливість виростити їх самостійно», – наголосила Вікторія Костюк.
Така ініціатива – це своєрідна трудотерапія, можливість не думати про війну, відволіктися від негативних думок.
За допомогою місцевих благодійників, працівники фонду «Рокада» знайшли 35 родин і стільки ж сімей переселенців, яких об’єднали в пари. Їм видавали насіннєвий набір, який вони разом мали посадити і доглядати.
Ідея полягала в тому, щоб сім’я, яка допомагає переселенцям, виділила п'ять соток землі під отримане насіння.
Ініціативу розрахували на три громади: Смизька, Повчанська, Мізецька.
«Спочатку ми зробили презентацію проєкту, роздали насіння, створили у вайбері групу, де учасники ініціативи ділилися фото та відео, як садили та доглядають за овочами, як росте ця городина. Ми побачили, що люди активно відгукуються, також до насіння додали засоби захисту від шкідників та для підживлення овочів», – розповідає Вікторія Костюк.
Якщо насіння в учасників залишалося, то вони могли ним ділитися з іншими родинами.
Деякі переселенці, що брали участь, повернулися додому на звільнені території і навіть взяли насіння з собою. Тепер скидують координаторам фото врожаю.
Додатково цим же парам сімей нещодавно роздали по 20 курчат. Працівники благодійного фонду вже отримали приємні відгуки від учасників ініціативи. Адже люди можуть на власний вибір, як виростити курчат до трьох місяців і зарізати, або ж залишити та отримувати яйця, адже це м’ясо-молочна порода курей.
«Думаю, що подібні ініціативи кожна громада може втілювати своїми силами. Крім органічно чистих продуктів, така активність допомагає адаптуватися вимушеним переселенцям до нових умов життя. Дехто з них втратив домівки і планує залишатися. Це не може бути одноразовою справою. Кейси є дуже прості і не потребують великих затрат. Тому закликаємо долучатися всіх охочих!» – наголосила Вікторія Костюк.
Культура городництва – це не лише продовольча безпека під час війни, а й безпека життя в цілому
Ілля Єременко – дослідник рішень у сфері продовольчих систем в Лабораторії інноваційного розвитку Програми розвитку ООН розповів, що ініціатива «Сади Перемоги» допоможе розвитку локального бізнесу та позитивно вплине на довкілля.
«Україна – це аграрна країна. Одне з висловлювань, яке ми часто чуємо в засобах масової інформації, що це житниця Європи. Як відомо, зараз у нас проблема з експортом зерна, через це у багатьох країнах Африки підвищується ризик голоду. Річ у тому, що велике агровиробництво, яке поширене в нас, у часи війни показало себе, як досить вразливе, адже тісно пов’язане з логістикою, з використанням тих же самих добрив, палива, забезпечити які в повному обсязі зараз дуже складно», – пояснює експерт.
Велике агровиробництво шкодить довкіллю набагато більше, ніж дрібне городництво, тому що в останньому можна використовувати менше пестицидів і більше практик пермакультури і дружнього до довкілля фермерства.
Через війну у нас з’являється більше можливостей розвивати локальне фермерство. Городи, які садять пересічні українці, – це в першу чергу харчова безпека, яка може перетворитися у власний прибутковий бізнес. Доставка певних видів продуктів (солі, томатів, словом, нехарактерних для України культур) через війну ускладнена.
Дрібне локальне фермерство стимулюють у Європі вже багато років. Воно є невід’ємною частиною сталого розвитку, тому що великі агровиробництва шкодять довкіллю. Зараз Україна має шанс розвинути місцеве фермерство в тому числі завдяки місцевим ініціативам на зразок «Сади Перемоги». Це зменшить навантаження довкілля і підвищить продовольчу безпеку.
«Особливо доручним тут буде згадати міські городи. З одного боку вони не відіграють важливої ролі в продовольчій безпеці, але такий вид діяльності допомагає у формуванні свідомого ставлення до городництва і це позитивно вплине на довкілля і на його збереження. На мою думку, якщо людина має міський город, вирощує там овочі, то вона не матиме бажання рубати дерево десь на відпочинку. Просто покращиться зв’язок людини з природою. Таких людей ставатиме більше. Це на пряму не буде покращувати стан довкілля, але це буде поступово сприяти позитивним змінам», – продовжує Ілля Єременко.
Якщо студенти, спільно вирощують свій город, то є всі шанси, що хтось з них після закінчення університету може стати власником бізнесу. Досвід взаємодії з природою впливатиме на будь-які майбутні рішення щодо довкілля, яку б професію не обрала людина.
«Чи захоче в майбутньому власник бізнесу вирізати дерева, яке посаджене біля нього? Зміна клімату створює додаткові загрози для аграрного сектору. Дрібним фермерам буде легше адаптуватися до них. Таким чином зберігаючи продовольчу безпеку, ми підвищуємо безпеку нашого життя в цілому», – наголосив експерт.
