Чисте повітря для українців: від проблеми до рішення

04 Лютого 2022, 18:00
Чисте повітря для українців: від проблеми до рішення 3188
Чисте повітря для українців: від проблеми до рішення

Громадські еко активісти та експерти у сфері довкілля мали можливість взяти участь в онлайн-дискусії на тему «Чисте повітря для України». 

Організували захід міжнародна організація «Екологія Право-Людини» та Еко.Район

Темою зустрічі було «Дихати легше. Що потрібно зробити в Україні для покращення атмосферного повітря».

Захід провели 4 лютого. 

«В часи пандемії тема чистоти повітря набуває специфічного значення. Всі розуміють, яким важливим є його якість для здоров’я. Як твердять фахівці з «Екологія-Право-Людини», Україна посідає четверте місце в Європі за кількістю смертей через наслідки забрудненого повітря. А загалом страждає вісім мільйонів людей. Це кожен п’ятий мешканець дихає забрудненим повітрям», – розповіла модераторка – правозахисниця, медіатренерка і журналістка Ольга Веснянська.

Cморід від свиноферми на Львівщині

«Влітку ми не можемо відкрити вікно, діти просяться побути на вулиці, а батьки їх закривають вдома. Адже в рідному селі Гряда, що на Львівщині стоїть нестерпний сморід від місцевої свиноферми. Це приниження людей, вони не можуть їздити в громадському транспорті, адже чують, що від них погано пахне. Діти не хочуть відвідувати школу, тому що постійно чують від однокласників про свій неприємний запах», – зазначає одна зі спікерок заходу,  громадська активістка Галина Солонецька.

Ця жінка – одна з небагатьох в селі, хто не побоявся говорити про проблему, яка полягає в тому, що місцеве підприємство незаконно зливає наслідки тваринництва – гноївку, біля домівок людей.

Вона наголошує, що тих, хто пробував боротися з проблемою – залякують. Треті підставні особи пишуть на них незрозумілі заяви в поліцію, до них приїжджають правоохоронні органи та починаються проблеми.

«Мені теж робили різні капості. То номер телефону зареєстрували на сайті знайомств, щоб мене відвертати від проблеми. То прислали такого собі «тітушка», коли я проживала за кордоном. Він мені погрожував. Звернулася в місцеву поліцію, мала відео. Обставини з'ясовують. Постійно наголошую, що я не проти ферми, а проти її неправомірної діяльності», – розповідає активістка.

Пані Галина додає, що забруднене не лише повітря, а й місцеві землі та річки. Коли вона вела діалог з директором підприємства, він обіцяв, що такого більше не буде. А все повторюється.

З її слів, люди просто моляться, в яку сторону подме вітер, адже не просто відчувають неприємний запах, а починають задихатися. Це жахіття навіть важко назвати смородом, це геноцид просто неба. І така ситуація не лише в Гряді, а й в навколишніх містах  та селах.

«Цей сморід чуємо, як вдень, так і вночі, вже добрий десяток років. Коли селяни звертаюся в контролюючі органи, чують що не так щось зробили. То не так написали заяву, то неправильно вказали ЄДРПО. Чи ще щось вигадають. Благо, зараз знайшли для співпраці громадську організацію, яка допомагає в цьому», - додала жінка.

Боротьба за чисте повітря триває і на Дніпропетровщині

«Дніпропетровськ разом з Маріуполем посідають перше місце по забрудненості повітря в Україні за даними першого півріччя 2021 року. Адже тут є багато промислових та хімічних підприємств та заводів», – розповідає ще одна спікерка онлайн-дискусії – громадська активістка Тетяна Василенко з міста Кам’янське Дніпропетровської області, яка також робить все можливе для покращення якості атмосферного повітря.

Вона додає, що коли на Південному районі Кам’янського, де найбільша концентрація хімічних підприємств з’явилася процедура оцінки впливу на довкілля і була запланована переробка хімічних відходів, люди обурилися, активно подавали зауваження та пропозиці.

Зі слів екоактивістки через карантин тоді все відбувалося в письмовій формі, не було повноцінних громадських слухань по цьому питанню. Хоч такі засоби є обов'язковими. Міністерство захисту довкілля все ж видало позитивний висновок. 

Після цього люди збиралися на мітинги, налаштувалися радикально, планували перекривати траси. Знайшли потужну команду правників, еко активістів, які погодилися допомогти.

«Всі побачили скільки там порушень. Почалася боротьба в правовому полі. Допомогла міська влада, адже ми писали петицію, яка зібрала багато підписів. Органи управління подали позов і почали судитися з Міністерством захисту довкілля, приєдналися активісти», – зазначила спікерка.

Вона додає, що судовий процес триває, мають три перемоги. Два позови вже – виграли. Зараз чекають верховного суду і остаточну апеляцію.

Хто ж винен в тому, що повітря забруднене?

Керівниця юридичного відділу міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень-Забравна стверджує, що зі скаргами на забруднення повітря люди до них звертаються часто, тому почали давно з’ясовувати це питання.

З її слів, почали розбиратися саме з законодавства. Які ж проблеми порушені та хто ж винен?

«В Україні є основний Закон про охорону атмосфери повітря. Він регулює стан впливу на атмосферне повітря. Згідно з ним, в країні має бути нормування атмосферного повітря і різні нормативи. Це норми екологічної безпеки, гранично допустимі викиди, технічні нормативи викидів тощо. Вони служать для забезпечення екологічної безпеки», – розповідає спікерка.

Вона розповіла, що технологічні нормативи розробили ще десять років тому. На прохання великих забруднювачів їх відтерміновували. А нормативи гранично допустимих викидів в атмосферу не змінювалися протягом 15 років.

Пані Ольга наголошує, що є документ найбільш поширених і небезпечних забруднювальних речовин. Він затверджений 20 років тому і його ні разу не переглядали. Хоч офіційно повинен оновлюватися, що п’ять років. І там далеко не всі небезпечні речовини в переліку. За останні 20 років вони просто не регулюються.

«Найбільші заводи повинні отримати дозвіл на викиди забруднювальних речовин. Їх надає або департамент екології обласних держадміністрацій або Міністерство довкілля. Самі дозвільні органи не можуть видати їх самостійно. А видають його на основі документів, які готує бізнес. Не всі підприємства можуть їх розробити. Це повинні бути певні установи чи організації, що включені до переліку Міністерства довкілля», – зазначає спікерка онлайн-дискусії.

Як отруюють повітря в Кривому Розі?

Ще одна спікерка заходу, координаторка коаліції «Досить труїти Кривий Ріг», Олена Шафранова розповіла, що в них був новий скандал з місцевим підприємством щодо забруднення повітря.

«Та в нас є всі шанси побороти свавілля, яке вони вчинили. Було декілька позапланових перевірок на чисельні скарги місцевих мешканців. Встановили, що підприємство не має усіх належних дозволів, а вони видобувають руду в кар’єрі відкритим шляхом. Отримали дозвіл в місцевому департаменті екології області. В той час, як мали в Міністерстві захисту довкілля», – додає пані Олена.

З її слів, з огляду на це від громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг» подали заяву в екологічну прокуратуру з приводу перевищення службових повноважень. Для довідки, економічний потенціал міста складає 6 тисяч підприємств. З них 87 - великих, що так чи інакше негативно впливають на екологію. Одне з них викидає 80% речовин, що забруднюють повітря.

«Ми надали 450 зауважень та пропозицій про оцінку впливу на довкілля та 309 зауважень про звіти оцінки ОВД. Постійно аналізуємо помилки підприємств-забруднювачів. За допомогою громадськості виявляємо порушення. Багато в цих проблемах має корупційну складову. Ми зрозуміли, що громадськість можемо впливати на порушення великих підприємств», – наголосила спікерка.

Чому в Україні справжня катастрофа з якістю повітря

Еколог організації «Екологія-Право-Людина» Богдан Кученко розповів на онлайн-бесіді про причини і рішення атмосферного забруднення в Україні.

До ключових причин катастрофічної ситуації можна віднести:

  • Неефективний екологічний контроль з боку держави.
  • Фактична відсутність державної системи моніторингу довкілля, зокрема якості повітря.
  • Невиконання Україною взятих зобов’язань по протоколу РВПЗ.

Також виділив проблеми екологічного контролю:

  • тривала процедура погодження позапланових перевірок.
  • Мізерні штрафи за недопуск екоінспектора та за виявлення порушення законодавства.
  • Недостатнє матеріально-технічне забезпечення для якісного проведення перевірок.

Еколог розповів про основні кроки для розв'язання проблеми:

  • ухвалити в другому читанні законопроєкт, який передбачає збільшення розмірів штрафів за недопуск та порушення законодавства, більшу оперативність проведення перевірок,
  • розширення заходів контролю - планові та позапланові перевірки, реагування на виклики, рейдові перевірки та патрулювання,
  • посилення відповідальності та прозорість роботи екоінспекторів,
  • можливість призупинення діяльності підприємства за серйозні порушення,
  • розробити та затвердити пакет підзаконних НПА, які необхідно для належного функціонування оновленої системи державного екоконтролю,
  • розробити та ухвалити законопроєкт про державний моніторинг довкілля, який забезпечить створення комплексної системи моніторингу,
  • забезпечити повне та вчасне звітування підприємств, відповідно до протоколу про РВПЗ, зокрема внесення даних до національного Реєстру,
  • ухвалити в обох читаннях з/п 6004-2, який передбачає запровадження інтегрованого довкільного дозволу для підприємств-забруднювачів та забезпечення моніторингу викидів цих підприємств.

Як триває боротьба за чистоту повітря в Україні на міжнародному рівні

Ще одна спікерка заходу – комунікаційна менеджерка команди підтримки реформ при Міністерстві довкілля Ольга Євстігнєєва зазначила, що для того, щоб ми могли дихати чистим повітрям, таких обговорень повинно бути в Україні значно більше.

«2/3 українців дихають атмосферним повітрям, яке не відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Наша статистика не дає повної картини щодо того, яка ситуація з повітрям відносно решти Європейських країн. Тобто, на скільки в нас все добре чи погано», – зазначила пані Ольга.

З її слів, вона з колегами, звернулися до Міжнародного центру вивчення атмосферного повітря та енергетики. На підставі даних різних країн про атмосферні викиди, проводять моніторинг ситуації. На початку червня минулого року адаптовували їхнє дослідження до українських медіа і виявили кілька потужних меседжів.

«Український ТЕС забруднюють довкілля більше, ніж вся енергетика Європи. І є лідерами по вмісту шкідливих для організму речовин. Перше місце по забрудненню посідає Бурштинська ТЕС. А найбільше від викидів електростанцій постраждали Донецька, Львівська, Київська, Дніпропетровська область», – наголошує комунікаційна менеджерка.

З її слів, в цифрах це 430-410-280-230 щорічних смертей. Також це 800 тисяч дітей хворих на бронхіт. Понад 68 тисяч днів із симптомами астми та бронхіту від вугільної промисловості. 3 тисячі госпіталізацій. 5,3 мільйона лікарняних днів 800 тисяч втрат робочих місць. 400 пологів з малою масою тіла немовлят.

Спікерка додає, що економічні втрати за 2019 рік через забруднене повітря – близько три мільярдів євро, а це понад 100 мільярдів гривень. Українська статистика подібних даних не має.

«В нас досить частим є явище поширення фейкової інформації перед тим, як мають прийняти важливий законопроєкт. Використовують прийом, коли хочуть емоційним меседжем позбавити можливості думати людей. Все ж у Верховній Раді є депутати, які нас готові підтримати, але їх не достатньо», – додала пані Ольга.

Журналісти закликають екоекспертів до співпраці

І ще одна спікерка зустрічі – журналістка Запорізького центру розслідування Катерина Рождественська теж розповіла, що займаєтесь темою забрудненого повітря близько трьох років.

З її слів, багато активістів, екологів говорять про проблему забруднення повітря. Тому й вона вирішила про це писати. Планує і надалі.

«Хочу сказати, що сумно чути, що в Україні немає екожурналістів. Так, можливо, їх недостатньо, але насправді коментарі в експертів взяти не так легко, як здається на перший погляд. А без них – ніяк! А потім жаліються, що журналісти щось не те написали. Насправді професійних екологів багато. Тому закликаю до співпраці», – зазначила журналістка.

Як бачимо, проблема забруднення повітря в Україні є досить болючою та актуальною. І не завжди ситуація може бути критичною лише у великих містах, де багато різних підприємств. Яскравий приклад – село на Львівщині. Та все ж, якщо об’єднувати зусилля, то можна проламати найміцнішу кригу. Головне – бити на сполох та не мовчати!

***

Матеріал підготували за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024