Диміти не модно: що таке Зелений курс Євросоюзу і як він вплине на наше життя

Щоб зрозуміти, що таке кліматична нейтральність підійде такий приклад. Уявіть, що ви палите багато років і тут лікар вам сказав — якщо ви будете продовжувати «диміти», то захворієте не тільки ви, але і вся ваша сім'я. Причому ви самі відчуваєте: щось йде не так — серце калатає, вранці постійний кашель, працездатність впала. Щось подібне вчені говорять всьому світу починаючи з 1990-х років — пора зав'язувати «диміти» і викидати парникові гази.

Спершу до науковців мало хто прислухався. Але вже на початку XXI століття стали активно відчуватися наслідки індустріальних «шкідливих звичок» і в багатьох країнах до людей прийшло усвідомлення, що до добра все це не доведе. Задоволення жити в загазованих містах, які страждають від теплових хвиль (heat waves) сумнівне. Та і свідомість людей почала змінюватися. Все більше люду сьогодні звертає увагу на здоровий спосіб життя. «Диміти» стало не модно.

Врешті уряди різних країн світу підписали у 2016 році Паризьку угоду. Можна сказати, що всі визнали – з «курінням», тобто з викидами парникових газів потрібно зав'язувати. З такої нагоди навіть організували великий челендж:  держави почали одна за одною приймати виклик, хто швидше досягне кліматичної нейтральності.

У грудні 2019-го Європа оголосила, що планує досягти кліматичної нейтральності до 2050 року та стати першим у світі нейтральним континентом. Це означає, що Євросоюз буде виробляти стільки парникових газів, скільки зможе поглинати за допомогою лісів і  сучасних технологій. 

Це дозволить звести до мінімум вплив європейців на зміни клімату. Для реалізації цього амбітного проєкту була розробили велику стратегію — Зелену угоду або Зелений курс. 

Кліматична нейтральність

План переходу до вуглецево-нейтральної економіки передбачає роботу у двох напрямках: скорочення викидів і компенсація негативного впливу на навколишнє середовище. 

Перший напрямок вважається пріоритетним. Воно і зрозуміло:: якщо менше смітити, то і сил на прибирання треба буде менше витрачати. Тому до 2030 року планується на 55% скоротити викид парникових газів підприємствами в порівнянні з рівнем 1990 року. 

А до 2050 року звести ці показники до мінімуму. Тобто викидати стільки парникових газів, скільки зможуть поглинути лісу і сучасні технології.

В Євросоюзі добре розуміють, що досягти вуглецевої нейтральності за такий невеликий для історії термін, дуже непросто. Уже кілька століть європейці активно «димлять», викидаючи все більше і більше парникових газів. 

У XX столітті ці показники досягли максимуму: виробництво товарів, видобуток енергії, автомобільні транспортування, польоти літаків, сільське господарство, навіть індустрія моди — всі види діяльності залишаю вуглецевий слід.

Щоб Зелений курс був ефективний його необхідно впроваджувати на всіх рівнях — від реорганізації виробництв до переходу на до екологічно дружнього способу життя місцевих громад. 

План вийшов грандіозним, можна з упевненістю сказати, що таких великомасштабних реформ в Європі ще не проводилося. Причому торкнутися він повинен не тільки Євросоюзу, а й країн-партнерів, з якими ведеться торгівля. Зокрема, і України.

Лагідне озеленення

Щоб Європу не заполонили дешеві неекологічні товари, Єврокомісія зайнялася розробкою Механізму коригування вуглецю на кордоні (CBAM). Цей механізм передбачає поступове введення податків на продукцію, яка утворює вуглецевий слід.

У першу чергу CBAM зачепить імпорт в Європу цементу, заліза і сталі, алюмінію, добрив і електрики, виробництво яких надає найбільш негативний вплив на навколишнє середовище. У перспективі він може поширитися і на ширший перелік товарів, для імпорту яких в Євросоюз необхідно буде отримати сертифікат.

Сам Механізм коригування вуглецю на кордоні — це наочний доказ того, що питання екології Європи не можна вирішити тільки коштом країн Євросоюзу. Якщо навколо будуть «диміти» і викидати парникові гази, всі проєкти з оздоровлення опиняться під загрозою зриву. Тому Євросоюз дуже зацікавлений в тому, щоб інші країни Європи приєдналися до Зеленого курсу. І Україна готова це зробити.

У грудні 2020 року на Міжнародному саміті кліматичних амбіцій Володимир Зеленський заявив, що Україна дотримується взятих на себе в рамках Паризької угоди зобов'язань. До 2030 року в країні планують скоротити на 58-64% викиди парникових газів і вийти на рівень від 36 до 42% в порівнянні з 1990-м роком. Зацікавлений уряд і у співпраці з Євросоюзом щодо реалізації плану Зеленого курсу. 

Нагадаємо, євроінтеграційний закон, який передбачав поступову модернізацію промисловості і впровадження європейських норм роботи шкідливих виробництв, український парламент провалив. Детально про це читайте у матеріалі Хто з нардепів за чисте повітря, а хто за олігархів: аналізуємо голосування у Верховній Раді

У першу чергу це стосується сфер енергоефективності, розвитку водневої енергетики і відновлюваних джерел енергії, розвиток національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. У довгостроковій перспективі Україна також планує досягти вуглецевої нейтральності.

Як жити далі?

Сьогодні Європейський Зелений курс відкриває можливість для підтримки і співпраці компаній та ініціатив на різноманітних рівнях, як в Євросоюзі, так і в країнах-партнерах. Наприклад, програма «Від лану до столу» передбачає надати підтримку органічного сільського господарства. В цілому в Євросоюзі до 2030 року планується скоротити на 25% використання пестицидів і на 25% використання антибіотиків. 

Читайте також: Не всі кури одної натури: як і чому волинські птахівники відмовилися від антибіотиків

Є проєкти з підтримки малих і середніх підприємств, яким допоможуть «озеленитися». Наприклад, здійснити повний перехід на відновлювану енергію. На підтримку екологічних інновацій та досліджень в рамках проєкту «Горизонт Європи» на 2021-2027 роки виділено 30 мільярдів євро.

Особливу увагу приділяють скорочення викидів в транспортному секторі, які до 2050 року повинні зменшитися на 90%. Це означає, що зміниться і логістика перевезення товарів.

Про Зелений курс Євросоюзу можна говорити багато. Тут і перехід на циркулярну економіку, що також означає підтримку виробництва якісних товарів, які можна буде ремонтувати, а не купувати нові. І численні проєкти зі збереження біорізноманіття. І єдина водна стратегія щодо захисту транскордонних річок і водойм.

Важливим є те, що Європа прийняла рішення стати «зеленою» і нам треба це прийняти, побачити користь і реалізувати в повсякденному житті. 

Читайте також: Нові правила утримання домашніх тварин: що треба знати

Якщо ви фермер і хочете продавати свою продукцію в Євросоюз, то варто переорієнтуватися на органічне сільське господарство. Якщо ви часто їздите за кордон на машині, то є привід задуматися про те, щоб перейти на більш екологічний транспорт. Стара чадна розвалюха стане занадто дорогим задоволенням, тому що за кожен її вихлоп доведеться платити зі своєї кишені.

Ну а якщо ви думаєте, чим зайнятися і плануєте відкрити бізнес, то подумайте, як можете це зробити екологічно дружнім. Це не тільки відкриє для вас нові ринки, але також позбавить від необхідності «озеленити» свою справу через кілька років, коли Євросоюз і Україна активніше увійдуть у фазу екологічно дружніх перетворень. 

Олексій ОВЧИННІКОВ