Війна завдала значних втрат природно-заповідному фонду України: дослідження
-
-
>
-
>
-
>
380
Війна завдала значні втрати природно-заповідному фонду України, спричинивши масштабні руйнування екосистем у зонах бойових дій, тимчасової окупації та фортифікаційного будівництва. Це суттєво ускладнює збереження та відновлення унікальних природних територій.
Про це йдеться у матеріалі Української природоохоронної групи.
Після початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року Україна втратила контроль над близько 18% території. Разом із масштабними руйнуваннями цивільної інфраструктури значної шкоди зазнали природні екосистеми, зокрема території природно-заповідного фонду (ПЗФ), де зосереджені ключові фрагменти степової, лісостепової та поліської природи.
Попередні оцінки впливу війни на заповідні території базувалися переважно на узагальнених даних і юридичному статусі окупованих земель.
Натомість нове дослідження застосувало точний просторовий аналіз, інтегруючи дані про бойові дії, фортифікації, динаміку лінії фронту, супутникові знімки пожеж NASA FIRMS та межі ПЗФ у середовищі QGIS.
У результаті було сформовано інтегровану «зону випаленої землі» – території, де природні екосистеми з високою ймовірністю були знищені або зазнали критичних деградацій.
Автори дослідження наголошують, що окремі чинники – такі як пожежі чи мінування – складно враховувати коректно через відсутність достовірних даних. У моделі військового походження вважалися лише ті пожежі, що зафіксовані в межах «зони випаленої землі».
Завдяки цій методології вперше здійснено просторову класифікацію пошкоджених територій ПЗФ:
- ділянки, які зазнали прямих руйнувань унаслідок бойових дій;
- території під тимчасовою окупацією, що втратили управління та доступ;
- деокуповані землі, обмежені в роботі через мінну небезпеку;
- ділянки, що не зазнали значних ушкоджень.
За отриманими результатами, до «зони випаленої землі» потрапили 1314 об’єктів ПЗФ із понад 8500 наявних. Із них 885 зазнали впливу воєнних пожеж, а 98 – руйнувань, пов’язаних із будівництвом фортифікацій. Нині 528 об’єктів знаходяться на тимчасово окупованих територіях, а 828 – на деокупованих, але обмежених у повноцінному управлінні.
«Отримані результати формують основу для розробки програм відновлення природоохоронних територій. Вони можуть використовуватися як доказова база в міжнародних судових процесах щодо компенсації шкоди довкіллю. Крім того, наявність точних просторових даних дає змогу визначати пріоритети: де необхідне першочергове розмінування, де доцільно негайно розпочати екологічний моніторинг, а де варто готуватися до тривалого природного відновлення шляхом сукцесії», – зазначають в Українській природоохоронній групі.
