Тиса не витримує – як хаос із вивезенням сміття на Закарпатті отруює Угорщину
1223 
Тонни сміття з українського Закарпаття щороку потрапляють у Тису й отруюють Угорщину.
Попри звернення на найвищому рівні, місцева влада ігнорує проблему, а переробні проєкти провалюються один за одним. Угорці рахують тонни відходів і мікропластику, українські громади – відмовки, пише NGL.media.
Ще у 2020 році президент Угорщини Янош Адер звертався до українського керівництва з проханням зупинити потік сміття в Тису. Та річка, яка має стати символом співжиття, перетворилася на каналізацію для Закарпаття.
У 2025 році ситуація – ще гірша. Щороку угорські активісти виловлюють до 70 тонн сміття, яке переважно припливає з української частини басейну Тиси. Найбільше проблем – у гірських громадах, зокрема Рахівській та Солотвинській. Там відходи часто опиняються у річці просто з несанкціонованих звалищ або через те, що мешканці банально не мають договорів на вивезення сміття.
У Рахові таких угод менше половини, а в угодах часто фігурує лише один мешканець – щоб зменшити плату. За словами директора комунального підприємства, частина абонентів навіть заявляє, що «виїхала за кордон», аби не платити.
Місцева влада здебільшого бездіяльна – бо не хоче втрачати голоси на виборах. Компанії, які мали б прибирати, скаржаться на обіцянки, які не підкріплюються діями. Закони дозволяють штрафувати порушників – але цього майже ніхто не робить.
У 2012 році область мала шанс змінити ситуацію – у Яношах почали будівництво першого сміттєпереробного заводу. За грантові європейські кошти збудували ангар і завезли обладнання – але завод не запрацював. СБУ відкрило справу про розкрадання, проте за 10 років так нікому і не оголосили підозру.
У 2022 році проєкт заводу спробували оживити – додали ще майже 8 мільйонів євро, але станом на вересень 2025 він знову стоїть мертвим.
Водночас угорці демонструють, як має працювати система. У 98% їхніх домогосподарств є договори на вивіз сміття, а пляшки приймають назад у супермаркетах – і повертають гроші. Щороку ініціатива PET Kupa прибирає Тису і аналізує воду. За останніми даними, кількість мікропластику в річці зросла втричі.
Українська частина басейну Тиси поки не встигає за такими стандартами. І допоки громади не почнуть впроваджувати справжню відповідальність за сміття – Тиса й далі залишатиметься каналом ганьби замість символу чистої співпраці.
Читайте також:
- Ратне
У селі Краска організовують централізований збір сміття
- Ратне
У Ратнівській громаді встановили нові тарифи на вивезення сміття
- Любешів
На Любешівщині змінилися тарифи на водопостачання, водовідведення та вивезення сміття
- Рівне
Європейський досвід: у Рівненській громаді біля ліцеїв встановили майданчики для сортування відходів
- Стара Вижівка
У Старовижівській громаді підвищили тарифи на воду та вивезення сміття