Токсичне забруднення: експерти оцінили екологічні наслідки відриву Каховської греблі
-
-
>
-
>
-
>
265
Руйнування греблі Каховської ГЕС спричинило серйозну екологічну проблему – токсичне забруднення мулів, які накопичувалися на дні водосховища протягом десятиліть.
Про це повідомляє Українська природоохоронна група, покликаючись на результати власних досліджень.
Для оцінки впливу катастрофи на довкілля експерти відібрали 119 проб ґрунту з різних зон колишнього водосховища, а саме донних відкладів, зони затоплення та осушених територій.
Результати лабораторного аналізу виявили наступне:
- за 70 років експлуатації на дні накопичився великий обсяг мулу, що містить як органічні, так і токсичні речовини.
- основними джерелами забруднення є промислова діяльність регіону (міста Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, Нікополь) та гірничодобувні підприємства.
- 94% проб ґрунту показали перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) важких металів.
Основні забрудники – це миш’як (As),Свинець (Pb), Стронцій (Sr), цинк (Zn). Концентрації цих металів у деяких випадках перевищують норми в 7-17 разів.
Лужне середовище (pH 7,0–8,6) уповільнює міграцію важких металів, однак сприяє їх накопиченню в ґрунті, що створює кілька суттєвих ризиків:
- потрапляння токсичних речовин у харчовий ланцюг.
- загрози для екосистем та здоров’я мешканців постраждалих районів.
- небезпека накопичення металів у рослинах, що погіршує стан екосистем і може мати довгострокові наслідки.
Забруднення важкими металами робить колишнє дно водосховища непридатним для сільського господарства. Однак, у зоні високого вмісту органіки вже спостерігається активізація процесів ґрунтоутворення.
У подальшому експерти планують продовжувати дослідження впливу забруднення на біорізноманіття та провести оцінку ефективності методів фіторемедіації – очищення ґрунту за допомогою рослин. Окрім цього, екологи проведуть спостереження за природним відновленням екосистем.
Читайте також: Як нині виглядає колишнє Каховське водосховище: з'явились супутникові знімки
