Припливи і відпливи: як гравітація Місяця та Сонця змінює рівень океанів
Припливи та відпливи – це природний феномен, що виникає через гравітаційний вплив Місяця та Сонця на Землю.
Українські полярники на станції «Академік Вернадський» постійно фіксують коливання рівня океану, спостерігаючи до двох фаз припливів та відпливів на добу, повідомляють у пресслужбі українського антарктичного наукового центру.
Під час обертання Землі рівень океанів змінюється під впливом гравітації Місяця. В точці, що знаходиться найближче до Місяця, утворюється так званий «припливний горб» через його сильний тяжіння, і такий же «горб» виникає на протилежному боці планети, де гравітація слабша.
Коли ці «горби» досягають суходолу, настає приплив. Гравітація Сонця спричиняє схожий ефект, але значно слабший – сонячний «припливний горб» приблизно у 2,17 раза менший за місячний.
На українській станції «Академік Вернадський» метеорологи проводять цілодобові дослідження припливів та відпливів за допомогою мареографів – автоматичного та механічного, щодня роблять контрольні вимірювання рівня води. У період антарктичного літа припливи зазвичай спостерігаються в другій половині дня, а взимку – у першій.
5 листопада, в Антарктиді різниця рівня води між припливом та відпливом становила 1,8 метра. Найвищі припливи на планеті фіксували в бухті Фанді на сході Канади (до 18 метрів) і на французькому півострові Бретань (до 13 метрів).