Великий Луг ніколи не був і не буде суцільним лугом, – експерти

02 Серпня 2024, 10:36

715

Великий Луг – ніколи не був і не буде суцільним лугом, – експерти

Великий Луг – прадавній український степ, який за радянщини перетворили на дно Каховського водосховища, звівши дамбу. Росіянам цього стало мало, і вони вчинили черговий екоцид – підірвали дамбу.

Про це пише UAnimals Media.

70 років тому плавні, луки й степи на півдні України повнилися життям: зеленіли дикою буйною рослинністю, клекотіли птаством, були домом для різних риб і рептилій. Цю місцевість радянські інженери відвели під водосховище, яке й заповнило її протягом 1955–1958-го. Водосховище поховало під собою цікавий і різноманітний ландшафт, що надалі десятиліттями буквально гнив під водою.

Це не була вода, що греблі рве. Вона стояла й цвіла пишним цвітом ціанобактерій.

Проте за понад 65 років існування Каховського водосховища на ньому таки утворилися важливі для природного різноманіття біотопи — переважно колонії водно-болотного птаства.

Чому Великий Луг – це не луг і ніколи ним не був

Місцевість, яку в 50-х роках минулого століття заповнило водосховище, історично зветься Великим Лугом.

Проте ця назва може ввести в оману, оскільки ця територія була сповнена рядом інших біотопів: тут існувала ціла мережа проток, озер, боліт, заплавних лісів і фрагментів степу.

«Дивлячись на рельєф цієї території, можна стверджувати, що її займав найбільш різноманітний і динамічний ландшафт в Україні. Вона відігравала важливу роль для глобальних сезонних міграцій птахів. З 1920-х наукові і державні інституції добивались створення тут заповідника», – зазначив керівник Української природоохоронної групи Олексій Василюк.

Після підриву дамби природа відновлюється, тому шанси на відновлення проток і заплав є, адже рельєф під товщею води не вирівнявся: він досі зберіг заглиблення колишніх заплав і боліт.

Вже зараз місцевістю побігла річка Кам’янка, що була похована під стоячою водою 65 років.

Однак марно сподіватись, що природа відновиться точно в тому ж вигляді, який і був до водосховища.

«Всі рукави й заплави формуються, коли річка жива, тобто є щорічні повені. Проте зараз русло Дніпра майже ніде не природне: його повністю регулюють водосховища. Ми не можемо знати, чи будуть повені», – пояснив біолог Василь Костюшин.

Біолог припускає, що на місці колишнього водосховища буде суміш відкритих біотопів і ділянок, зарослих чагарником і новими лісами. На дні колишнього водосховища може з’явитися ціла мозаїка екосистем, від боліт до степів та напівпустель – все залежить від рівня води на певних ділянках.