>
>
>
У Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулася лекція-презентація «Екологічні наслідки воєнних дій».
Лекцію 1 грудня організували працівники відділу молодіжної політики та соціальної роботи спільно з в. о. завідувача кафедри екології та охорони навколишнього середовища, кандидатом наук, доцентом Володимиром Радзієм; кандидатом економічних наук, доцентом Ольгою Караїм; здобувачами вищої освіти спеціальності 101 Екологія Юлією Лещук, Іванною Володькіною й Анастасією Шугніло. Про це інформує Відділ молодіжної політики та соціальної роботи на сайті університету.
На захід завітав ректор Університету Анатолій Цьось. Він наголосив на важливості тематики лекції, адже екологічні наслідки, заподіяні українським територіям росією, триватимуть ще довго. Це катастрофа не лише для України, але й для всієї планети. Екологічні проблеми потрібно досліджувати і саме студентська молодь активно може долучатися до цього.
Лекція мала три частини: Екологічні наслідки воєнних дій: небезпека для об’єктів екологічної мережі», «Екологічні наслідки воєнних дій: міжнародний тероризм на ядерних об’єктах», «Екологічні наслідки воєнних дій: небезпека пожеж».
Звертаючись до присутніх, Володимир Радзій зазначив, що природа України − це безцінна спадщина нації, і кожен свідомий громадянин нашої держави повинен розуміти важливість охорони довкілля. На перший погляд може здатися, що порушена тема наразі не на часі. Утім, це не так.
Із початком військової агресії Україна почала фіксувати та документувати всі прояви екоциду відповідно до основних положень українського законодавства та міжнародного права. У ст. 441 Кримінального кодексу України визначено, що екоцид – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.
Звісно, окресленими проблемами не вичерпується увесь згубний вплив російської збройної агресії на природу України, а про деякі проблеми ми зараз ще не підозрюємо, але їх у будь-якому разі доведеться розв’язувати.
Для того, щоб знайти правильні рішення, обґрунтовані з економічного, екологічного, наукового, юридичного погляду, потрібна якісна всестороння оцінка усіх тих нищівних впливів, яких зазнала природа України внаслідок військових дій, із залученням широкого кола спеціалістів, прогнозуванням їх коротко- та довготривалих наслідків. І починати таку оцінку варто вже сьогодні.
24 лютого 2022 року, під час вторгнення, російські війська захопили Чорнобильську атомну електростанцію й інші атомні об’єкти в Чорнобильській зоні відчуження. У сховищах відпрацьованого ядерного палива ВЯП-1 та ВЯП-2 у Чорнобильській зоні відчуження знаходиться понад 22 000 відпрацьованих паливних збірок.
У руках жахливого агресора ця значна кількість плутонію-239 може стати «брудною бомбою», яка перетворить тисячі гектарів території на мертву безжиттєву пустелю. За ймовірних артилерійських чи ракетних ударів окупантів і руйнування сховища ядерних відходів радіоактивний пил може покрити території України, Білорусі, ЄС й інших країн. Лише упродовж 24–25 лютого, під час захоплення російськими військами Чорнобильської зони відчуження, радіаційний фон був перевищений у 7,6 разів.
За міжнародним законодавством і відповідно до вимог Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ) атомні електростанції й інші ядерні установки – це об’єкти мирного використання ядерної енергії, які в жодному разі не мають зазнавати військових нападів.
Дії росії – пряме порушення Женевської конвенція 1949 р. та її додаткових протоколів, які регулюють перебіг збройних конфліктів і вимагають захисту таких небезпечних об’єктів як АЕС. Окрім того, рф порушила статут і принципи Організації Об’єднаних Націй (ООН), статут й основні принципи ядерної безпеки, розроблені МАГАТЕ, а також низку конвенцій та угод щодо ядерної безпеки.
Володимир Радзій зазначив, що під час наступу росіян особливого впливу зазнали території, що перебували у зоні доступу артилерії і зазнали обстрілів із боку загарбників. Більшість застосовуваних при цьому боєприпасів (від керованих крилатих ракет до мінометів) за певних обставин призводять до пожеж на природних і сільськогосподарських територіях. Що вже говорити про спеціальні запалювальні боєприпаси, які російські війська неодноразово застосовували, і про прямі влучення у сховища нафтопродуктів.
Із 24 лютого до 23 червня цього року в цій зоні внаслідок обстрілів відбулось щонайменше 37 867 загорянь (супутники фіксують лише ті температурні аномалії, що тривають кілька годин, отже, йдеться про дійсно помітні пожежі). Площа території України, охоплена вогнем, становила 100662,2339 га (1006,62 км2). Ці території представлені природними екосистемами, а також полями й населеними пунктами.
Війна в Україні впливає не лише на продовольчу безпеку та має економічні наслідки для всіх країн. Сьогодні це ще й питання екологічної безпеки та спільного майбутнього. Бо істина, яку не розуміє рф, однак усвідомлює весь світ, дуже проста – будь-який воєнний конфлікт не має локального характеру, коли йдеться про довкілля. Екосистеми не можна розділити умовними кордонами, просто намалювавши їх на карті. Якщо руйнується природна рівновага в одній геолокації, це обов’язково відчує інша.
Резюмуючи свій виступ, Володимир Радзій зазначив, що після війни ми пожинатимемо плоди бойових дій – руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах. Крім того, відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів. Є ризик невиконання Україною вже поставлених кліматичних цілей, адже війна – це вплив на зміну клімату, що супроводжується значними викидами парникових газів.
Оскільки очікується значне хімічне забруднення ґрунтів і вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля, яка б дала змогу фіксувати реальні масштаби завданої шкоди та вжити ефективних заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та відновити екосистеми до безпечного стану і для людини, і для дикої природи.
Сьогодні дуже важлива активність органів державного управління та громадянського суспільства, щоб уся шкода довкіллю була максимально зафіксована й у подальшому компенсована агресором. Важливо, щоб план відновлення України включав заходи з відновлення та збереження екосистем, а до планів із відбудови населених пунктів входили природоорієнтовані рішення (ПОР) та заходи з адаптації до зміни клімат.
