Фруктові дерева замість картоплі: у Деснянському резерваті на Сумщині боролись зі зміною клімату
-
-
>
-
>
-
>
1135
Три роки в Україні тривав проєкт «Екосистемна адаптація до зміни клімату в біосферних резерватах».
Розпочався він в серпні 2018. Інформацію повідомляють на сайті проєкту та під час підсумкової онлайн конференції.
Тісно співпрацювали три біосферні резервати ЮНЕСКО – Деснянський, Шацький та Розточчя з Фондом Міхаеля Зуккова та Центром економіки та управління екосистемами при Університеті сталого розвитку Еберсвальде.
Ділимося основними надбаннями учасників проєкту, а саме Деснянського біосферного резервату, що знаходиться в Чернігівській області.
Одна з ініціатив «Переформування хвойних монокультур в мішане, різновікове насадження». Про неї на підсумковій онлайн консультації розповів національного природного парку «Деснянсько Старогутський» Сергій Кубраков.
В проєкті виділили основні проблеми лісової екосистеми цієї місцевості:
- Переважна більшість лісових екосистем резервату представлена переважно одними й тими ж видами хвойних дерев.
- Аномальні посухи викликають спалахи шкідників.
- Почастішали буревії.
- Збільшується кількість пожеж.
- Традиційні санітарні вирубки не покращують сам санітарний стан лісів.
Рішенням екосистемної адаптації обрали наступні дії. Основне – сформувати різновіковий мішаний деревостан (сукупність дерев). Зроблять це шляхом поєднання санітарно-оздоровчих заходів, підсаджуватимуть листяні дерева.
Цю ініціативу реалізували на площі 14, 74 гектарах землі. Ділянку розділили на чотири секції. В них заклали по одні пробній площі.
З насадження видалили 594 кубічні метри дерев, які пошкодили шкідники та хвороби. Зберегли 140 кубічних метрів мертвої деревини.
Заклали 182 пробні площі для обліку підросту.
Висадили понад вісім тисяч саджанців.
- 3, 5 тисячі дуба звичайного.
- 3, 2 тисячі берези бородавчастої.
- 1,2 тисяча липи дрібнолистої,
- 0, 5 тисячі клена гостролистого.
Прижились не усі саджанці.
Дуби звичайні чотири роки – 75%:
Дуб звичайний один рік – 96%.
Береза повисла – 82, 4%.
Клен гостролистий – 92%.
Липа дрібнолиста – 98%.
В ході проєкту виявили, що основною причиною зниження родючості в цій місцевості є кілька факторів:
- відсутність сівозміни. Безперервне вирощування одних і тих же рослин на одній земельній ділянці;
- відсутність органічного підживлення (скоротилось поголів'я худоби);
- використання хімікатів.
Для того, щоб вирішити ці проблеми запропонували наступні рішення:
- раціонально використовувати екологічні функції верхнього шару ґрунту;
- отримувати нові екосистемні послуги;
- забезпечувати на земельних ділянках постійний надґрунтовий покрив;
- зупинити обробіток ґрунту, а саме висаджувати багаторічні рослини);
- збільшити вміст поживних речовин в ґрунті. Для цього щороку залишатимуть листя, рештки трав між рядами).
В ході проєкту виділили п'ять основних цілей:
- на земельних ділянках, які розміром більше, ніж гектар і на яких понад десять років садили лише картоплю створити, так звані, демонстраційні поля з багаторічними рослинами. Такими як фруктові дерева, лікарські рослини, ягоди.
- дослідити та виділити види рослин і сорти, які будуть максимально відповідати умовам біосферного резервату;
- привернути увагу місцевих мешканців до альтернативних культур і екологічних видів господарювання на власних полях;
- запровадити нові екосистемні послуги. Наприклад, вирощувати гриби.
- висадити листяні породи в насадженні, яке формувалося природним шляхом, на колишній ріллі.
Сергій Кубраков зазначив, що під час проєкту досягли ефективних результатів. По-перше, на гектарі землі створили демонстративні ділянки лікарських рослин, ягідних культур та фруктових дерев
Він додає, що лікарських рослин було 650 штук та 16 видів. 350 штук та 14 сортів лохини. Висадили 70 фруктових дерев та 14 горіхів. 340 ягідних культур.
А в насадженні, що сформувалося природним шляхом на колишній ріллі – 400 лип, а під 60 деревами посіяли міцелій білих грибів.
Читайте також: Завершився українсько-німецький проєкт про зміну клімату: основні досягнення в Шацьку
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
