На Ківерщині проводять облік бобрів та їх поселень

На території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» триває облік бобрів та їхніх поселень (нори, греблі, канали, хатки).
Про це інформує адміністрація парку у фейсбуці.
Обстеження проходили на території Олицько-Цуманського Природоохоронного науково-дослідного відділення.
Читайте також: Біля Омельного на асфальтованій дорозі гуляв бобер: ФОТО
Довідково:
ПНДВ – це добровільне об’єднання шкільної молоді, яке створюються з метою здобуття учнями теоретичних і практичних знань з основ лісівництва, дослідницької роботи, екологічного виховання та організації змістовного дозвілля.
Бобер або бібр – рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким пласким хвостом і густим, водонепроникним хутром.Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).
Бобри воліють селитися по берегах повільних рівнинних річок, стариць, ставків та озер. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важлива наявність на берегах водойми дерево-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складової їх раціону.
Бобри зводять 4 види типових будівель:
- нори. Їх риють в обривистих берегах, високих і міцних. Вхід – на глибині 1-2 метри під водою;
- хатки з гілок і землі. Будують їх, якщо береги пологі та для нір не годяться. Висота хатки іноді досягає 3 метри, а окружність – 16 метрів;
- канали;
- греблі.
Бобри використовують для своїх загат головним чином вільху, осику та вербу.
Бобер в Україні завжди був об'єктом промислу. Тепер відбувається помітне зростання чисельності й розширення ареалу бобрів. Відновлення їх чисельності у багатьох країнах пов'язано зі зменшенням попиту на хутро.
Читайте також: У «Цуманській пущі» виявили рідкісну для краю рослину