У селі на Рівненщині планують виробляти водень для «зеленого» аміаку

На промисловій вітростанції, що у селі Довговоля, планують виробляти водень для отримання «зеленого» аміаку. Розробники пілотного проєкту вже готові пропонувати його інвесторам.

Перспективну пропозицію на ринку «зеленого» водню для бізнесу дослідила «Українська енергетика».

Вітровий проєкт з виробництва «зеленого» водню в Україні, потужності якого побудують у Вараському районі, анонсували у квітні 2021 року.

Під час конференції  «Перехід від «зеленого» тарифу до ринкових умов» проєкт представила компанія MCL, яка займається розробкою об’єктів генерації електричної енергії з ВДЕ.

Реалізацію проєкту саме в форматі «вітер – водень – аміак» фахівці презентували, як вирішення проблем пов’язаних з балансуванням, диспетчерськими обмеженнями та реалізацією переходу ВДЕ-генерації від «зеленого» тарифу до ринкових умов.

Майбутній вітропарк «Володимирець» складатиметься з 12 інноваційних вітротурбін по 6 МВт кожна, загальною потужністю 72 МВт. Генератори розташують біля села Довговоля. Спеціалісти MCL інформують, що прогнозоване виробництво електроенергії складатиме біля 230 ГВт-годин на рік.

За допомогою електричної енергії, яку вироблятимуть вітрогенератори, воду в промислових електролізерах розподілятимуть на кисень та водень. Далі отриманий «зелений» водень планують зріджувати та транспортувати споживачеві.

Наразі девелопери проєкту проводять техніко-економічні розрахунки дільниці з виробництва «зеленого» водню, а саме обирають тип та потужність основного (електролізеру) та інфраструктурного технологічного обладнання (в т.ч. системи накопичення та зберігання електроенергії), триває вибір земельної ділянки з урахуванням оптимальної логістики. 

Оскільки процес електролізу потребує значних обсягів води, наразі у двох потенційних локаціях, де планується  розміщення майбутнього заводу, проводять гідрогеологічні дослідження запасів підземних вод.

Концепцією проєкту передбачено 100% реалізації «зеленого» водню. Таким партнером може бути, наприклад, ПАТ «Рівнеазот». Крім одного з основних українських підприємств із виробництва аміаку та аміачних добрив, опрацьовуються інші можливі варіанти реалізації водню, у тому числі – для ГТС України.

Фахівці компанії інформують, що розробку дільниці з виробництва «зеленого» водню проводять спільно з представниками кількох європейських компаній з виробництва електролізерів. Це дозволить перейти від теорії до вже реалізованої практики.

«Пакет будівництва вітропарку вже готовий. Зараз проводимо розрахунки ТЕО для дільниці з виробництва «зеленого» водню. Наразі перед нами важливий етап залучення стратегічного партнера для співфінансування цього проєкту», –  уточнює керівник MCL Микола Герасименко.

За оцінками спеціалістів компанії MCL, впровадження проєкту має відбутися протягом 2023-2025 років. Реалізація пілоту передбачається із залученням  іноземного капіталу, тому команда активно працює над пошуком інвестиційних партнерів. Наразі проєкт реалізується за власні кошти MCL. 

Розробники наголошують, що реалізація пілотного проєкту знизить фінансове навантаження на бюджет завдяки повному відходу від «зеленого» тарифу та забезпечить додаткові податкові надходження за кошти міжнародних інвестицій та діяльності об’єкту. Зважаючи на це, девелопер очікує на державну підтримку проєкту в форматі лояльного законодавчого підґрунтя в майбутній «водневій» галузі та відсутності бюрократичних процесів під час отриманні необхідної дозвільної документації.

За словами керівника MCL, виробництво аміаку з відновлюваного водню має економічну доцільність і з точки зору оптимальної логістики, і високого попиту на аміак як сировини для виробництва органічних добрив.

Як повідомив Микола Герасименко, реалізація мультиформатного проєкту «вітер-водень-аміак», здатна забезпечити інвестиції в галузь ВДЕ, додаткові податкові надходження до державного та місцевого бюджетів, зменшити вплив на довкілля через скорочення викидів парникових газів. Крім того, екологізація процесу виробництва дозволить експортувати аміак, аміачні добрива та сільськогосподарську продукцію на ринки Європейського Союзу навіть після введення прикордонного вуглецевого податку з 2023 року.

«Введення прикордонного вуглецевого податку ЄС – важливе питання, оскільки вся продукція, що експортується з України в ЄС буде додатково оподатковуватися з розрахунком до викидів СО₂ під час її виготовлення. Очікування ринку говорять, що цей податок буде складати 40-50 євро за тонну викидів СО_2. Саме неготовність до нових умов української промисловості  та сільськогосподарського виробництва, може стати своєрідним «холодним душем» для української економіки. Тому розробником проєкту був обраний саме такий механізм його реалізації», – коментує актуальність проєкту Микола Герасименко.

Читайте також: На Свалявщині обговорили проєкт сміттєсортувального заводу та підписали екологічний меморандум