Дністер переживає рекордне маловоддя: вода вже подається погодинно
У вересні приплив води до Дністровського водосховища становив лише 24-31 м³/с. Наприкінці місяця середньодобовий приплив знизився до 24 м³/с – це найменше значення за весь період існування водосховища та лише 11% від норми.
Про це йшлося під час позачергового засідання Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер, у якому взяли участь представники України та Молдови, – передає Еко.Район.
Як повідомляють у Мінекономіки, сторони обговорили критично низьку водність Дністра, прогноз на жовтень та заходи для забезпечення населення водою.
Покращення ситуації найближчим часом не прогнозують. За даними Українського гідрометеорологічного центру, у жовтні за нормального розвитку гідрометеорологічних процесів середній приплив до Дністровського водосховища очікується на рівні 20-40 м³/с. У середині цього діапазону показник становитиме близько 16% норми.
Під час засідання окремо наголосили на необхідності першочергово забезпечувати питні потреби населення України та Молдови. Молдовська сторона також поінформувала учасників про фактичні дані щодо загибелі водних біоресурсів.
«Зараз головний пріоритет – забезпечення питних потреб населення України та Молдови. Українська сторона заздалегідь попередила Молдовську сторону про перехід на притокові витрати, і наразі саме такий режим є необхідним з огляду на фактичну водність Дністра», – каже заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко
За її словами, Україна продовжує координувати дії з Молдовою. Якщо водність Дністра почне збільшуватись, сторони готові продовжити переговори та шукати рішення, які враховуватимуть потреби обох країн. У разі критичної ситуації із забезпеченням питною водою населених пунктів Молдови Україна готова розглядати це питання на рівні компетентних органів.
Низька водність уже впливає на водопостачання населених пунктів. У Чернівцях та Новодністровську воду подають погодинно. У Хотині через критично низький рівень води водозабір працює у складних умовах ручного керування та потребує постійного контролю працівників, які фізично працюють у воді.
Проблема не обмежується Дністром. 2026 рік характеризується значним маловоддям на багатьох українських річках. Подібні проблеми з водністю фіксують і в інших країнах Європи.
Зміни клімату посилюють ризики для водних ресурсів, водопостачання та екосистем. В Україні до цих викликів додаються наслідки повномасштабної війни – пошкодження водної інфраструктури, забруднення водних ресурсів та необхідність одночасно забезпечувати населення водою і відновлювати стійкість водогосподарської системи.
Для Дністра, який є транскордонною річкою, це означає необхідність постійної координації між країнами басейну та спільного реагування на зміни водності.
Зауважимо, що для України співпраця з Молдовою щодо Дністра важлива не лише через спільне використання водного ресурсу, а й у контексті наближення української системи управління водами до стандартів ЄС, адже транскордонне управління водними ресурсами та спільний моніторинг стану річкових басейнів відповідають європейському підходу до інтегрованого управління водами.
