Україна нагрівається швидше за Європу: які кліматичні зміни загрожують країні
1304 За останні 30 років середня температура в Україні зросла на 1,2°C. Потепління відбувається швидше, ніж у середньому в Європі, а його наслідки вже проявляються у зменшенні водності річок, посухах, пожежах та змінах умов для сільського господарства.
Як розповіли Еко.Район у Центрі громадського моніторингу та контролю, 2027 рік може стати найспекотнішим.
Ель-Ніньйо може посилити погодні екстремуми
Одним із факторів, який впливає на глобальну температуру та погодні умови, є Ель-Ніньйо – природне явище, пов'язане з періодичним потеплінням поверхневих вод у центральній та східній частинах тропічного Тихого океану.
Під час Ель-Ніньйо змінюється циркуляція атмосфери, що впливає на погоду в різних частинах світу. В одних регіонах це може спричиняти посухи та спеку, в інших – сильні опади й повені.
За наведеними Центром даними, температура води в центральній частині зони Ель-Ніньйо вже перевищувала середній показник попередніх десятиліть на 2,6°C.
«ООН попереджає, що посилення явища може призвести до нових екстремальних погодних явищ – від посух до повеней та аномальної спеки», – зауважують у Центрі громадського моніторингу та контролю.
Водночас важливо розрізняти природну мінливість клімату та антропогенне глобальне потепління. Ель-Ніньйо саме по собі не є причиною глобальної зміни клімату. Однак воно може тимчасово підсилювати глобальну температуру, тоді як довгострокове потепління переважно пов'язане з накопиченням парникових газів в атмосфері.
Україна нагрівається швидше
За даними Центру, за останні три десятиліття середня температура в Україні підвищилась на 1,2°C.
У деяких регіонах темпи потепління за останнє десятиліття сягали 0,82°C, тоді як у сусідніх європейських країнах цей показник становив приблизно 0,47-0,59°C. У середньому для Європи – близько 0,47°C за аналогічний період.
Такі зміни означають не лише тепліше літо. Вони впливають на кількість опадів, водність річок, тривалість посушливих періодів, умови ведення сільського господарства та поширення природних пожеж.
Читайте також:
В Україні третій день поспіль фіксують температурні рекорди: де спека побила історичні максимуми«Якщо ти мене побачиш, плач»: у Європі через обміління річок оголюються «голодні камені»Південь може втрачати аграрні переваги
Зміна температурного та водного режиму особливо важлива для сільського господарства. Південні області України традиційно є одним із головних регіонів вирощування зернових та овочевих культур. Однак підвищення температури та дефіцит вологи можуть погіршувати умови для виробництва.
За оцінкою Центру, у перспективі це може призвести до переміщення частини сільськогосподарського виробництва у західніші регіони, де прохолодніше та вологіше. На цей процес впливає не лише клімат. Через повномасштабну війну значна частина сільськогосподарських земель на півдні також потерпає від бойових дій, мінування та руйнування інфраструктури.
Читайте також:
Вигорілі поля Херсонщини видно з космосу: супутник зафіксував масштаб пожеж після російських обстрілівРічки вже відчувають наслідки
Ще один наслідок потепління – зміни водного режиму. Підвищення температури в поєднанні з дефіцитом опадів може посилювати випаровування та зменшувати водність річок.
Цьогоріч на окремих українських водоймах рівень води опускався до історичних мінімумів і Український гідрометеорологічний центр оголошував найвищий, третій, рівень небезпеки через низьку водність у басейні Дністра, а також суббасейнах Сяну та Західного Бугу.
І йдеться тут не лише про екологічне питання, адже від стану річок залежать питне водопостачання, сільське господарство, промисловість, енергетика та стан природних екосистем.
Війна також має кліматичний слід
Окремим фактором залишається повномасштабна війна. Бойові дії спричиняють додаткові викиди парникових газів через використання військової техніки та палива, пожежі, руйнування промислових і енергетичних об'єктів, відновлення зруйнованої інфраструктури та інші процеси.
За оцінками Центру, за чотири роки повномасштабної війни додаткові викиди становили понад 311 мільйонів тонн CO₂-еквіваленту, а пов'язану з ними кліматичну шкоду оцінюють майже у 57 мільярдів доларів. Ці показники охоплюють як безпосередні викиди під час бойових дій, так і наслідки пожеж, руйнувань, відбудови та інших пов'язаних процесів.
Читайте також:
Екологічні збитки від війни перевищили сім трильйонів гривень: за тиждень сума зросла ще на 51,9 мільярдаЩо це означає для України
Зміна клімату для України вже не є виключно питанням майбутнього. Вона проявляється у спеці, посухах, пожежах, дефіциті води та зміні умов для вирощування сільськогосподарських культур.
Для країни, яка одночасно переживає повномасштабну війну та готується до масштабного відновлення, це означає необхідність враховувати кліматичні ризики в інфраструктурних, аграрних та природоохоронних рішеннях.
Відновити те, що було до війни, недостатньо, якщо умови вже змінились. Нову інфраструктуру, водне господарство, сільське господарство та природоохоронні системи доведеться планувати з урахуванням клімату, який стає теплішим і менш передбачуваним.