Україна та Фінляндія спільно розвиватимуть моніторинг якості води
481 Україна та Фінляндія розвиватимуть співпрацю у сфері моніторингу якості води, оцінки екологічної шкоди та спостереження за станом наземного біорізноманіття. Відповідні домовленості передбачені меморандумом про взаєморозуміння щодо реалізації проєкту UFEM.
Про це йдеться на сайті Мінекономіки.
Проєкт «Підтримка України у проведенні оцінки шкоди довкіллю та розвитку моніторингу якості води та наземного біорізноманіття» (UFEM) реалізується у 2024-2028 роках за підтримки Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Меморандум підписали Міністерство економіки та довкілля України, Інститут навколишнього середовища Фінляндії (Syke) та Державне агентство водних ресурсів України.
Основна мета проєкту – посилити спроможність українських установ збирати, обробляти та використовувати достовірні дані про якість поверхневих вод і стан наземного біорізноманіття відповідно до підходів та вимог ЄС.
Окремим напрямом стане розвиток дистанційного зондування Землі як додаткового інструменту екологічного моніторингу. Його планують використовувати для виявлення та визначення пріоритетності «гарячих точок» екологічної шкоди, а також для спостереження за станом вод і наземного біорізноманіття.
«Для України розвиток сучасної системи екологічного моніторингу – це не лише питання виконання європейських вимог. Це необхідна умова для розуміння масштабів екологічної шкоди, завданої війною, визначення пріоритетів для відновлення та ухвалення рішень на основі достовірних даних», – зазначає заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.
У межах проєкту також планують залучати міжнародних і національних експертів, закуповувати лабораторне обладнання, товари та послуги. Українських фахівців навчатимуть, проводитимуть дослідження та пілотні проєкти, модернізуватимуть інструменти моніторингу й розроблятимуть методології відповідно до вимог ЄС.
Очікується, що реалізація UFEM посилить технічну та інституційну спроможність українських установ у сфері екологічного моніторингу. Зокрема, це має покращити збір, обробку та використання даних про стан поверхневих вод і наземного біорізноманіття, а також виявлення та документування шкоди довкіллю внаслідок збройної агресії проти України.