Якщо канарка замовкала, шахтарі тікали: як жовті пташки рятували людей під землею

До появи сучасних газоаналізаторів найнадійнішими «детекторами» небезпечних газів у британських шахтах були канарки.
Це не легенда, а реальна практика, яка понад 70 років допомагала рятувати життя гірників, – повідомляє Еко.Район.
Чому саме канарки
Практика використовувати канарок у шахтах почалась орієнтовно у 1911 році й швидко стала стандартом безпеки. Секрет полягав у фізіології птахів. Канарки мають надзвичайно ефективну дихальну систему з повітряними мішками, завдяки якій отримують кисень як під час вдиху, так і видиху. Водночас вони мають дуже швидкий обмін речовин і значно чутливіші до чадного газу та нестачі кисню, ніж люди.
Небезпечні зміни у складі повітря впливали на пташок набагато швидше, ніж на гірників. Якщо канарка переставала співати або непритомніла, шахтарі розуміли: необхідно негайно залишати виробку.
Канарки перемогли мишей
У 1914 році Бюро шахт США провело серію досліджень, щоб визначити, які тварини найкраще підходять для виявлення чадного газу. Порівнювали білих мишей, курей, собак, голубів, горобців, морських свинок, кроликів і канарок. Проте саме канарки виявились найчутливішими та найшвидше сигналізували про небезпеку, а відтак згодом стали незамінними помічниками шахтарів у багатьох країнах.
Як рятували самих птахів
Багато хто з шахтарів тримав канарок удома як своїх улюбленців, тому втрачати пташок було важко. Тому розробили спеціальні переносні клітки з подачею кисню. Якщо канарка непритомніла через чадний газ, її поміщали до герметичної камери, наповнювали її киснем, і птах зазвичай швидко приходив до тями.
Кінець епохи
З розвитком технологій необхідність у живих «газоаналізаторах» зникла. У 1986 році у Великій Британії ухвалили рішення відмовитись від використання канарок, а в 1987 році останніх птахів офіційно «відправили на пенсію». На той момент у британських шахтах працювало близько 200 канарок. Їх повністю замінили електронні детектори чадного газу та метану, які були точнішими, дешевшими й не потребували догляду.
Попри переваги сучасних технологій, багато шахтарів важко переживали розставання зі своїми пернатими помічниками. Нові цифрові детектори працювали ефективніше, але, як згадували самі гірники, їм бракувало того, чого не може дати жоден прилад, – живої присутності, співу й відчуття, що поруч є маленький напарник, який також допомагає берегти життя.
І хоча сьогодні канарок у шахтах більше не використовують, вони назавжди залишились символом однієї з найдивовижніших сторінок в історії охорони праці – часу, коли крихітний птах ставав першою системою раннього попередження про смертельну небезпеку.
Читайте також:
- Ратне
У Гірниках жінка ножем поранила чоловіка: він втратив близько двох літрів крові
- Ратне
У Ратнівській громаді привітали з днем народження дітей полеглих захисників
- Ратне
У Гірниках розчистили сміттєзвалище: ВУЖКГ просить сплати боргів
- Ратне
Біля озера Радожич у Ратнівській громаді проведуть обробку території від кліщів
