На Поліссі більшість шлюзів на меліоративних річках розграбовані: які це має наслідки для природи
1469 Експерти громадської організації «Дунайсько-Карпатська Програма» обстежують річки басейну Прип'яті у Волинській та частково Рівненській областях.
Під час досліджень штучні перешкоди на водоймах картують, щоб визначити, які з них варто демонтувати для відновлення природної течії, – передає Еко.Район.
Як повідомляють експерти, за даними обласних водогосподарських організацій, лише на Волині на меліоративних системах налічується понад 6700 шлюзів-регуляторів. Водночас більшість із них нині фактично не використовується за призначенням.
Польові дослідження показали, що залежно від території від 50 до 75% шлюзів повністю або частково розграбовані.
Фахівці зазначають, що така ситуація має неоднозначні наслідки. З одного боку, після демонтажу металевих конструкцій багато річок знову стали прохідними для риби та інших водних організмів, а вода отримала можливість вільно текти.
Однак частина споруд залишилась напівзруйнованою. Після крадіжок важкі металеві елементи впали в русла річок, частково перекривши їх. Це призводить до застою води, її перегрівання та евтрофікації – надмірного розвитку водоростей.
Ще одна проблема стосується меліоративних каналів. У посушливі роки шлюзи могли б допомагати утримувати воду в ландшафті. Натомість після їхнього руйнування вода швидше залишає територію, що сприяє пересиханню боліт і торфовищ та підвищує ризик пожеж.
Водночас покинуті канали, які поступово заростають природною рослинністю, частково компенсують ці втрати. Мул і рослини уповільнюють течію, затримують воду та пом'якшують наслідки масштабної меліорації.
За словами керівника ГО «Дунайсько-Карпатська Програма», кандидата біологічних наук Богдана Проця, універсального рішення для відновлення поліських річок не існує.
«Індивідуальний підхід має лежати в основі відновлення річок та інших водно-болотних угідь. Важливо не просто прибрати старі споруди чи, навпаки, утримати воду будь-якою ціною. Наше завдання – повернути річкам їхні природні функції, щоб вони одночасно підтримували біорізноманіття, допомагали громадам адаптуватись до кліматичних змін і служили природним бар'єром у разі агресії ворога», – зауважує Богдан Проць.
Екологи наголошують, що для кожної ділянки необхідно шукати окремі рішення: десь демонтувати застарілі споруди й відновлювати природну течію, десь – повертати річкам меандри або застосовувати природоорієнтовані рішення для утримання води, зокрема боброві греблі чи спеціальні дерев'яно-кам'яні конструкції, які не заважають міграції риби.
Читайте також:
- Район.IN.UA
Дайджест головних новин Рівненщини: 4 вересня
- Рівне
Командир підрозділу безпілотних систем поліції Рівненщини «Сем» розповів про службу на передовій
- Рівне
Квартиру родички колишнього міністра та начальника Рівненської ОВА Віталія Коваля частково визнали необґрунтованим активом
- Рівне
Атака ворожого БпЛа на Рівненщині: як мешканці оговтуються та ліквідовують наслідки. ВІДЕО
- Бізнес
На Рівненщині військовий збір зріс на 27%: скільки сплатили за вісім місяців