Палії роблять велику помилку

Спалювання сухостою та післяжнивних решток – це звичайна практика на полях та присадибних ділянках в осінній період. Палії аргументують свої дії піклуванням про ґрунт, адже попіл має багато корисних властивостей для ґрунту, слугуючи своєрідним добривом. 

Насправді ж від стерні набагато більше користі, якщо її залишити перезимувати на полі.

Перша причина цьому – це саме спалювання сухої рослинності, що знищує ґрунтові мікроорганізми. Це знижує родючість ґрунту та здатність його накопичувати гумус (саме те, заради чого на поля вносять органічні добрива такі як гній), також із згорянням сухої рослинності згорає органічна речовина, яка є джерелом живлення для ґрунтових мікроорганізмів. 

Тобто якщо спалювати післяжнивні рештки безпосередньо на полі, то внесення добрив у ґрунт є марним, адже все ж потім спалимо. 

Чому варто залишати стерню на зиму

Залишення післяжнивних решток на полі аж до весни – це чудова практика раціонального використання ґрунтових ресурсів та піклування про довкілля, яка набуває все більшої популярності в українських фермерів. 

Стерня, що залишається на полі впродовж зими створює природний захисний шар на поверхні ґрунту, який допомагає запобігати вітровій та водній ерозії. Вона захищає верхній родючий шар ґрунту від вимивання та розвіювання, особливо цінним це є за сучасник кліматичних умов, коли у більшій частині України зима є безсніжною, тобто сніг не виконує захисні функції, а якщо сніг і випадає, то швидко тане, вимиваючи поживні елементи із ґрунту, тоді як десяток років тому сніг, який випадав на початку зими протримувався до березня.

Окрім захисних функцій, післяжнивні рештки збагачують ґрунт елементами живлення та органікою, оскільки після збору врожаю вони поступово розкладаються, що також покращує структуру ґрунту та підвищує рівень органіки, сприяючи розвитку корисних мікроорганізмів.

Залишки рослин, що після збирання врожаю з часом розкладаються, збагачують ґрунт поживними речовинами, особливо азотом, фосфором і калієм. Це знижує потребу в додатковому добриві наступного сезону.

Стерня виконує й функції адаптації до змін клімату, адже допомагає утримувати вологу в ґрунті, особливо під час зимових опадів. Завдяки цьому навесні ґрунт залишається більш зволоженим, що сприяє кращому розвитку наступних культур.

Також стерня забезпечує укриття та джерело їжі для ґрунтових організмів (черв’яків, мікроорганізмів), які відіграють важливу роль у розкладанні органіки та покращенні структури ґрунту.

Користь попелу

Дезперечно попіл має позитивні властивості, що підвищує родючість ґрунту, адже він містить важливі мінерали, такі як калій, фосфор, кальцій і магній, що сприяють росту рослин. 

Внесення попелу у ґрунт є важливим і з точки зору адаптації до змін клімату., оскільки калій, який міститься в попелі, підвищує здатність рослин до поглинання води і сприяє їх стійкості до посухи.

Також попіл відмінно підходить для нейтралізації кислих ґрунтів, оскільки має лужну реакцію. Тому використання попелу є популярним серед фермерів та домашніх господарств Волині та Рівненщини, де ґрунти характеризуються переважно кислою реакцією ґрунтового розчину.  

Внесення попелу допомагає фермерам у боротьбі з деякими шкідниками та хворобами рослин завдяки своїм хімічним властивостям.

Чому внесення попелу може бути шкідливим

Проте є певні застереження щодо використання попелу для поліпшення якості ґрунту, зокрема це стосується того, що попіл має лужну реакцію, тому важливо не перевищувати рекомендовану кількість. Для нейтралізації кислих ґрунтів або як джерело калію, зазвичай рекомендується використовувати близько 100-200 грамів попелу на 1 квадратний метр. 

Надмірне внесення може призвести до зниження кислотності ґрунту і погіршення умов для рослин, особливо тих, для яких слабо кисла чи нейтральна кислотність є оптимальною, зокрема: картопля, більшість ягідних культур, помідори, буряк, морква, кукурудза та інші. 

За лужної реакції ґрунтового розчину (pH вище 7,5) багато культур стикаються з труднощами в засвоєнні поживних речовин, особливо заліза, фосфору і марганцю.

Зокрема картопля особливо чутлива до лужних ґрунтів і часто страждає на паршу – хворобу, яка проявляється на лужних ґрунтах.

Помідори у таких умовах стають вразливими до хлорозу – жовтіння листя через нестачу заліза. 

Морква не переносить сильно лужних ґрунтів, адже у таких умовах її коренеплоди можуть бути дрібними та деформованими.

Також фахівці не рекомендують використовувати попіл змішуючи його з азотними добривами, оскільки це може спричинити втрату азоту в ґрунті, що негативно позначиться на рості рослин.