Додолу падають гнізда з пташенятами

Граки за своєю природою тримаються близько біля людей. Вони селяться у містах і створюють свої гнізда у звичайних парках, що створює дискомфорт містянам. 

І поки люди скаржаться на крик та вимагають у комунальників розв'язати проблему, орнітологи закликають до здорового глузду. Адже ці птахи не просто живуть поруч з нами, а приносять користь, будучи частиною екосистеми та ланцюжка живлення. 

У Європі тенденція щодо граків дуже сумна. Тому Конвенція з охорони дикої флори і фауни та природного середовища (більш відома як Бернська), бере цих птахів під охорону. Натомість у наших містах питання гнізд птахів не стоїть у контексті «зберегти», тож часто разом з кронованими гілками дерев додолу падають і гнізда з пташенятами.

Один з подібних випадків трапився 12 квітня у місті Володимир на Волині. Комунальники під час кронування дерев зруйнували гнізда з новонародженими пташенятами граків. 

Зоозахисниця Ганна Доскоч стала очевидицею цього та зафіксувала все на відео. На момент проведення робіт з благоустрою граки вже відклали яйця, з яких вилупилися пташенята.

Жінка намагалась вступити в дискусію з комунальниками, а в результаті викликала на місце поліцію, а також зателефонувала на гарячу лінію Державної екологічної інспекції у Волинській області. 

Фото Ганни Доскоч

Фото Ганни Доскоч

Фото Ганни Доскоч

«В останні десятиріччя відбулось суттєве скорочення чисельності гніздових колоній граків, в багатьох місцях вони просто зникли. Саме тому грак також потребує уваги та охорони, а не знищення під виглядом прибирання!», – зазначила активістка.

На жаль, досі прикладів, коли місцева влада зважає на періоди розмноження граків та відповідно до цього регулює свої роботи з благоустрою, дуже мало. 

На законодавчому рівні це мало б контролюватись «сезоном тиші», який діє з 1 квітня по 15 червня та забороняє зрізання та санітарну рубку дерев у період активного розмноження птахів. Але у зв'язку з воєнним станом цю вимогу скасували, та й діяла вона переважно щодо дерев у лісах, а не містах. 

Крім того, у зв'язку з кліматичними змінами, сезони розмноження птахів почали зміщуватись. Зараз ми спостерігаємо, що через глобальне потепління птахи починають відкладати яйця на тиждень-два раніше. І з цим також мали б рахуватись комунальні служби, але, на жаль, такі приклади як у Володимирі досі мають місце і вони не поодинокі.  

Позитивний досвід у питання граків показує місто Сарни на Рівненщині. Тут місцевому активісту та орнітологу Олександру Добринському вдалось налагодити комунікацію з комунальниками. 

Природозахисник домовився з місцевим підприємством, яке здійснює роботи з кронування. Тепер усе, пов’язане з обрізанням дерев, комунальники роблять до 1 квітня, тобто до початку будування гнізд.

«Основна проблема в тому, що комунальні служби не радяться з орнітологами, активістами, людьми, які безпосередньо вивчають поведінку птахів. Часто вони, починаючи роботи з обрізання, не розуміють, що там вже можуть бути птахи», – каже активіст. 

Орнітолог Олександр Добринський

Цього року Сарнах навіть спробували практику переселення граків. У місцях, де птахи створювали серйозні проблеми людям,  їхні гнізда просто забирали. Це відбувалось на стадії поки граки ще не встигли відкласти яйця та створити потомство. Комунальники знімали гнізда, обрізали гілля, чим стимулювали птахів переселитись в інше місце. 

Таких історій у Сарнах цього року було дві. У першому випадку граки оселились навпроти балкону людей і їхній шум завдавав серйозного дискомфорту мешканцям. 

Інший випадок був у міському парку, коли граки збудували гнізда якраз над пішохідною зоною. Тож аби продукти пташиної життєдіяльності не падали на тротуар та на людей, які там проходять, вирішити обрізати гілля дерев так, щоб гракам не було де поставити гніздо. 

«Таким чином у місті ми прибрали деяку напруженість. Домовленість з комунальними службами уклали ще торік. Цього року вони самі вже телефонують і радяться, як робити», – каже Олександр Добринський. 

Активіст каже, що граки для людей перестануть бути проблемою тільки тоді, коли суспільство змінить своє ставлення до природи. 

«У нас з часів радянського союзу присутнє користувацьке відношення до природи, тобто ми живемо з думкою, що природа нам щось винна. Все зміниться, як тільки ми перестанемо вважати, що природа – це те місце, де можна взяти і нічого туди не віддати. Ми маємо розповідати дітям, що це не граки живуть в місті, а місто побудоване там, де живуть граки», – наголосив активіст.